26 листопада біля входу до першого, або, як його часто називають, головного корпусу Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".
Понад те, цього ж дня було відкрито і меморіальну дошку на житловому будинку професорсько-викладацького складу КПІ, в якому він народився і де пройшли перші одинадцять років його життя, а також табличку біля дверей Державного політехнічного музею, який відтепер також носить ім'я Бориса Патона.
Урочистості з нагоди увічнення пам'яті найвідомішого, напевно, українського науковця другої половини ХХ – початку ХХІ століття відбулися напередодні його дня народження – 27 листопада йому виповнилося б 103 роки. І саме КПІ – те місце на Землі, де передусім і повинна бути увічнена пам'ять Бориса Патона. Адже був він дуже близькою університету людиною. І не лише тому, що тут народився і що тут більше ніж 35 років пропрацював його батько – уславлений вчений, академік Євген Оскарович Патон. А ще й тому, що Київський політехнічний був для нього альма-матер: Борис Патон закінчив КПІ в суворому 1941 році, тут у 1945 році захистив кандидатську, а в 1952 році – докторську дисертації, і надалі ніколи не втрачав зв'язків з його працівниками і студентами, а згодом став і його Почесним доктором. Власне, він завжди залишався членом – одним з найшановніших! – великої родини київських політехніків.
Взагалі, як зауважив відкриваючи урочистості з нагоди увічнення пам'яті Бориса Патона на території університету ректор академік НАН України Михайло Згуровський, історія найтісніших стосунків родини Патонів з КПІ налічує 116 років! Додамо, що без цього майже сімейного зв'язку КПІ був би іншим – без низки наукових шкіл і лабораторій, без деяких факультетів, без імен уславлених Патонівських учнів і визначних відкриттів, зроблених у стінах університету.
Під звуки "Мелодії" Мирослава Скорика покривало з пам'ятника Борисові Патону зняли його онука Ольга Патон, Президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній, заступник директора Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона НАН України з наукової роботи академік Леонід Лобанов, спонсор цього проєкту генеральний директор ПрАТ "Плазмотек" Віктор Слободянюк, автор скульптури, заслужений художник України Анатолій Валієв і Михайло Згуровський. Присутнім відкрилася бронзова півфігура вченого, встановлена на гранітному постаменті. На рожевому граніті викарбовано слова видатного науковця: "Наука – це спосіб життя і спосіб мислення".
"Ця подія безумовно важлива не лише для Київської політехніки, але й для Національної академії наук України, для міста Києва, та й для України загалом. Для Бориса Євгеновича його альма-матер, яку він, до речі, любив називати "Славетний КПІ", була чимось святим. Він повсякчас цікавився життям університету, дбав про те, щоб тут розвивалися новітні наукові дослідження, які потім знаходили б втілення у життя й використовувалися для вдосконалення існуючих і започаткування нових навчальних програм підготовки фахівців, – сказав Анатолій Глібович Загородній. – Увічнюючи пам'ять Бориса Євгеновича, Київська політехніка робить велику справу. За це честь і хвала її колективу, очолюваному академіком Михайлом Захаровичем Згуровським, а ми пам'ятатимемо Бориса Євгеновича і послуговуватимемося Патонівськими підходами до будь-яких справ і проблем".
Від імені Інституту електрозварювання імені Євгена Оскаровича Патона і учнів Бориса Євгеновича учасників урочистостей привітав Леонід Михайлович Лобанов. Він говорив про величезний науковий спадок, який залишив по собі Борис Патон, і про те, наскільки важливим був його вплив на розвиток КПІ: "Борис Євгенович надзвичайно багато зробив за майже 80 років своєї плідної праці. Технології, обладнання, матеріали, створені за його участю, використовуються на землі, під водою і в космосі. Вони визначили напрями наукового прогресу в різних галузях промисловості, а в останні роки – і в медицині, де реалізуються його ідеї щодо зварювання живих тканин. Борис Євгенович разом з батьком Євгеном Оскаровичем створили унікальну Патонівську школу. Ця школа нерозривно поєднана з Київським політехнічним інститутом…"
"Робота над пам'ятником тривала понад рік, – розповів Анатолій Валієв. – Хотілося в скульптурі, крім зовнішньої подібності, передати ще й внутрішній стан, внутрішнє багатство цієї особистості. З індивідуальними, характерними для нього рисами, як його усміхнене обличчя і проникливий погляд", – поділився він з учасниками церемонії та журналістами прагненнями, які рухали ним під час цієї роботи.
… Велика меморіальна дошка з барельєфом ученого роботи скульптора Олександра Кузьміна з'явилася і біля дверей будинку на території університету (проспект Перемоги, 37д), де народився і зростав Борис Євгенович. Михайло Згуровський, до речі, на початку церемонії урочистого відкриття дошки нагадав, що до квартири Патонів на початку 20-х років ХХ століття підселили сусіда – ним став видатний український математик, професор КПІ і академік у майбутньому, репресований наприкінці 30-х років Михайло Кравчук. "Як мені розповідав сам Борис Євгенович, – зауважив перед тим, як з меморіальної дошки було знято покривало, ректор, – він став першим його вчителем математики". Варто додати, що зразу після того, як барельєф Б.Є.Патону побачили учасники урочистостей, спонсор його створення академік НАН України, президент Малої академії наук Станіслав Довгий запропонував створити ще один – Михайлові Кравчуку. І розмістити його з другого боку дверей, які ведуть до під'їзду, де мешкали родини Патонів і Кравчуків.
Останнім пунктом, який того дня став місцем вшанування пам'яті Бориса Євгеновича Патона, був університетський музей. За рішенням Вченої ради університету він отримав ім'я Бориса Патона. Вхід до музею прикрасила ошатна сіра табличка з написом англійською та українською мовами: "Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" Державний політехнічний музей імені Бориса Патона".
"Символічно, що саме Євген Оскарович Патон заснував у 1905 році в КПІ Інженерний музей, який став прообразом сучасного політехнічного музею, – сказав Михайло Згуровський, – і така наступність є для нас дуже важливою і значущою".
Отож відтепер бронзовий Євген Оскарович Патон, пам'ятник якому стоїть на Музейній площі університетського кампусу, дивитиметься на колись заснований ним музей, що носить ім'я його сина Бориса Євгеновича.
У КПІ вшанували Бориса Патона
З нагоди 103-ї річниці від дня народження Бориса Патона в КПІ відкрили пам’ятник на його честь.
Родина Бориса Патона довгий час мешкала на території КПІ, саме тут майбутній вчений здобув вищу освіту. Захистив дипломний проєкт 22 червня 1941 року.
На відкриті присутні згадували Бориса Євгеновича як доброзичливу людину й геніального науковця.
Також було відкрито барельєф Патону на будинку, де він народився й проживав, і меморіальну дошку на Державному політехнічному музеї, якому присвоїли ім’я Бориса Патона.