Круглий стіл, присвячений 22-й річниці початку місії STS-87 (з 19.11 по 05.12.1997 р.), під час якої відбувся політ на космічному кораблі «Коламбія» першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка відбувся 22 листопада в КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Леонід Каденюк – людина, яка була для Національного технічного університету України «Київський політехнічний інституту ім. Ігоря Сікорського» практично рідною. Впродовж довгого періоду він тісно співпрацював з університетом, активно сприяв йому у вирішенні питань щодо забезпечення підготовки фахівців відповідного профілю, а в останні роки життя отримав звання Почесного доктора університету і навіть був обраний заступником голови його Наглядової ради. Отож круглий стіл вийшов по-особливому теплим і навіть неформальним. Тим більше, що і участь у ньому взяли не лише представники Державного космічного агентства України, Аерокосмічного товариства України, Громадської організації «Рада екологічної безпеки», ветерани космодромів Байконур, Капустин Яр, Плесецьк, колеги Леоніда Костянтиновича - члени групи кандидатів до космічного польоту та інші представники організацій, з якими він співпрацював, але й члени сім’ї Леоніда Костянтиновича – дружина Віра Юріївна та син Дмитро Костянтинович. І, звісно, викладачі, студенти і співробітники КПІ, а також школярі – члени Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я».
Утім, засідання круглого столу, яке вів перший віце-президент Аерокосмічного товариства України, а в 1997 році – керівник спільного із США космічного проєкту від України і заступник Генерального директора Національного космічного агентства України Едуард Кузнецов, було, насправді, цілком офіційним. Відкрив його виступ ректора КПІ академіка НАН України Михайла Згуровського. «Звичайно, Україна була, є і мусить залишатися космічною державою. На це мають бути спрямовані наші спільні зусилля, – наголосив він. – Київський політехнічний інститут намагається робити свій внесок у цю справу, на це націлені наші науковці, які створюють студентські супутники. Вони хоч і називаються студентськими, але за своїм функціоналом аж ніяк не поступаються тим, які виконують місії у складі міжнародних космічних проектів… Тому ми як представники освітньо-наукового сектору хотіли б бути партнерами Державного космічного агентства, державних космічних компаній та інших українських підприємств, які працюють у цій сфері, й усіма нашими можливостями сприяти розвитку цієї справи».
Виконувач обов’язків Голови Державного космічного агентства України Володимир Міхеєв нагадав про основних учасників українсько-американського проєкту 1997 року з боку України, його завдання, етапи підготовки та реалізації, також про сьогоднішню діяльність Агентства. А докладніше про спільний космічний проєкт, у рамках якого відбувся політ в космос першого космонавта незалежної України, і про сам цей політ, розповів Едуард Кузнецов. Яскравою ілюстрацією його розповіді став відеофільм «Космічна місія» про передпольотні дні екіпажу «Коламбії», старт спейс-шатла, роботу в космосі, приземлення та зустріч космонавтів на Землі.
Слід зауважити, що підготовка до польоту проходила за кількома напрямами. Одним із них було планування наукового експерименту. Тому, як це відбувалося і в чому полягали наукові дослідження, присвятила свій виступ колишня кандидатка на політ на шатлі «Коламбія», у ті роки – співробітниця Інституту ботаніки імені Холодного Національної академії наук України Надія Адамчук-Чала.
Дублер Леоніда Костяниновича Ярослав Пустовий, який пройшов усі попередні етапи підготовки до польоту та проведення наукових експериментів, привітав учасників круглого столу по відеозв’язку, оскільки нині він, як пояснив Едуард Кузецов, працює в одній із космічних компаній Канади, яка готує спільний з Україною експеримент зі спорудження стартового комплексу для української ракети «Циклон-4М».
Ну а затим спогадами про чоловіка і, сказати б, про докосмічну його біографію, поділилася Віра Юріївна Каденюк. Після проходження дуже ретельного відбору до загону радянських космонавтів і жорстких, чи, радше, жорстоких тренувань, про які також трохи розповіла Віра Юріївна, він був космонавтом-випробувачем і льотчиком-випробувачем, у тому числі й багаторазової космічної системи «Буран». І лише після включення його до загону космонавтів Національного космічного агентства України. у 1995 році й успішного проходження відбору до участі в польоті на американському космічному кораблі багаторазового використання «Колумбія» місії STS-87, його мрія про політ до зірок, яку він плекав з дев’яти років, здійснилася. Отож його шлях до космосу був дуже непростим.
А ще перед учасниками круглого столу виступили представники Національного банку України з повідомленням, що головна фінансова установа держави готує до випуску пам’ятну купюру, присвячену першому космонавту незалежної України Леоніду Каденюку та його польоту. Вона, до речі, відрізнятиметься від звичних нам паперових грошей вертикальним розташуванням зображення та написів.
Насамкінець Едуард Кузнецов поінформував присутніх про те, що організації, які очолював чи членом керівних органів яких був Леонід Костянтинович Каденюк, – а це Аерокосмічне товариство України, Рада екологічної безпеки (Почесним президентом якої він залишився назавжди) та Молодіжне об’єднання «Сузір’я» – вирішили заснувати медаль імені Леоніда Каденюка. Тож на цьому засіданні було проведено перше вручення цих нагород. Отримав її і багатолітній завідувач Відділу історії авіації і космонавтики Державного політехнічного музею при КПІ ім. Ігоря Сікорського, підполковник у відставці, голова Центральної ради ветеранів космодрому Байконур України Олександр Болтенко.