На початку березня за сприяння Українсько-Польського центру НТУУ "КПІ" делегація українських фахівців з теплоенергетики, очолювана доцентом кафедри теплоенергетичного обладнання теплових та атомних електричних станцій теплоенергетичного факультету Михайлом Абдуліним, відвідала Сілезьку політехніку (м. Катовіце, Польща). До складу делегації входили також представники науково-виробничої компанії "Струменево-нішова технологія" (м. Київ) – Микола Чувашов і "Гіпрококс-Європа" (м. Катовіце) – Костянтин Назаров.
Місто Катовіце – це столиця Сілезького воєводства, яке є великим промисловим регіоном. Тут видобувається багато вугілля та працюють численні промислові підприємства. Висока концентрація промисловості з енергетичною базою – вугіллям, змушує поляків приділяти значну увагу вирішенню екологічних проблем. Одним із шляхів вирішення завдань екологічної безпеки та енергетичної незалежності є використання у вогнетехнічних установках (котли, печі та ін.) коксового газу, який отримують при виробництві коксу на підприємствах коксохімічної промисловості. Саме тому велике зацікавлення польських колег викликає струменево-нішова технологія спалювання палива, розроблена вченими нашого університету на основі досліджень, виконаних у заснованій професором Володимиром Христичем лабораторії горіння. Вона є єдиною універсальною технологією, яку можна ефективно застосовувати на широкому спектрі вогнетехнічного обладнання – котлів для опалення та виробництва пари, енергетичних котлів ТЕЦ, печей різноманітного призначення (мартенівських, методичних, обертових), сушарок зерна та бурякового жому тощо.
Першою нові технології почала впроваджувати відома польська фірма "Зарман". Цікавий факт: її власник Збігнев Концевіч пройшов шлях від наладчика обладнання до власника фірми, досконало розбирається у всіх тонкощах технологічного процесу і як фахівець під час запуску нових технологічних ліній цілодобово перебуває на підприємствах.
Однією з цілей відрядження було створення неформального об'єднання навчально-дослідно-інноваційного напряму у складі НТУУ "КПІ", Сілезької політехніки, НВК "СНТ", "Гіпрококс-Європа" та "Зарман" для роботи за схемою "фундаментальні дослідження – прикладні дослідження – інноваційні проекти – виробництво". Всі, хто зустрічався з членами делегації КПІ, висловили неабияке зацікавлення в такому форматі співробітництва. Тож фірми НВК "СНТ" та "Гіпрококс-Європа" мають наміри створити в Польщі експериментальні напівпромислові стенди на підприємствах фірми "Зарман". На цих стендах польські та українські вчені й студенти матимуть змогу проводити наукові дослідження та набувати досвіду втілення сучасних технологій у виробництво. Серед іншого члени делегації обмінялися з польськими колегами й інформацією про можливість науково-технічного співробітництва в галузі підвищення ефективності спалювання польського вугілля в енергетичних котлах.
На завершення короткого, але плідного відрядження відбулася зустріч з проректором з міжнародних зв'язків Сілезької політехніки Мирославом Наконєчним і керівником міжнародного студентського офісу Іоанною Лясковською. Під час зустрічі обговорювалося багато питань багатогранної діяльності університетів. Її учасники висловили одностайність у тому, що університет повинен давати випускнику фундаментальну підготовку та широкий світогляд. І в жодному разі не звужувати її до суто технічних знань. Представники Сілезької політехніки також ознайомилися з останніми новинами життя НТУУ "КПІ" за публікаціями в газеті "Київський політехнік", номери якої були їм передані. Велике зацікавлення у керівництва польського вишу викликала стаття проректора Олексія Новікова про наміри створити в нас навчально-науково-інноваційний комплекс та звіт про міжнародну діяльність проректора з міжнародних зв'язків Сергія Сидоренка.
Наостанок варто додати, що якщо порівняти рівень фахової підготовки працівників в галузі енергетики, якість обладнання та технологій, то між Україною та Польщею великої різниці немає. Видається, що вся різниця – лише в рівні організації суспільства. Як кажуть поляки: "у нас всі працюють", тобто всі націлені на роботу і кінцевий результат.
Тож і нам варто було б більше працювати і при цьому, перефразовуючи великого Шевченка, "чужому навчатись, і свого не цуратись…"
Михайло Абдулін, доцент ТЕФ