9 грудня ректор НТУУ «КПІ» Михайло Згуровський зустрівся з представниками студентського активу – новообраними головами студентських рад університету, інститутів і факультетів, очільниками профбюро навчальних підрозділів, керівниками студентських проектів.
«Багато років я спостерігаю гарну тенденцію активізації студентського середовища, – зауважив на початку зустрічі ректор. – Дуже важливо спрямовувати цю молодіжну енергію в конструктивне русло, на створення чогось нового…».
Ректор нагадав учасникам зустрічі про те, що в своїй діяльності університет керується нормами законодавства про освіту, розповів про структуру управління університетом, про те, як живе і розвивається середовище КПІ. До речі, в цій частині розмови він торкнувся і участі представників студентської громади у роботі органів управління університету – відповідно до закону квота студентів у їх складі становить не менше 10 відсотків. «Важливо, щоб у ці органи входили, по-перше, небайдужі люди. По-друге, якщо вони отримали цей мандат, вони мають бути хоч трошки компетентними, а не «нульовими» в питаннях розуміння того, як працює університет, – зауважив Михайло Згуровський. – Ви маєте вимагати від них цього… Крім того, якщо вже ваші представники працюють у цих органах, вони повинні відвідувати засідання, щоб не відбувався інформаційний розрив між органами управління і студентським середовищем. Щоб студенти могли висловити через них і свою думку при прийнятті певних рішень… Ви маєте бути учасником процесу управління не через, вибачте, базар, який можна підняти ні з того ні з сього, а через нормальний розвиток відповідно до законодавства».
Серед питань, про які йшла мова під час зустрічі, обговорювалося і питання управління майновим комплексом університету. Ректор розповів про розподіл обов’язків між адміністрацією КПІ та керівниками окремих інститутів і факультетів щодо забезпечення експлуатації та збереження корпусів і приміщень, у яких вони працюють. За словами Михайла Згуровського, ще з кінця 1980-х років в КПІ запроваджено систему децентралізованого управління, відповідно до якої директора інститутів і декани факультетів поміж інших виконують також функції координації роботи служб експлуатації відповідних будівель та споруд. Понад те, щороку для забезпечення утримання і ефективного використання матеріальної бази в бюджеті університету закладаються певні кошти для кожного навчального підрозділу. Відтак, у разі виникнення проблем у роботі систем і мереж, необхідності ремонту або заміни сантехнічного чи іншого обладнання тощо, займатися цим мусять працівники служб експлуатації відповідних корпусів. Якщо ці служби не виконують своїх обов’язків належним чином, у справу має втрутитися керівник підрозділу, який розташований у цьому корпусі. І лише коли факультет не в змозі своїм штатом впоратися з проблемою, коли та чи інша аудиторія, приміщення, чи, скажімо, санвузол потребують капітального ремонту, тоді керівник підрозділу звертається до адміністрації університету, централізовано виділяються кошти і спеціалізовані бригади для виконання потрібних робіт. Частина аудиторій, що потребують капітального ремонту, складає приблизно 10%, решту ж потрібно підтримувати поточними роботами, які мають виконувати ті люди, що отримують за це зарплату і працюють у підрозділах.
Не залишив осторонь Михайло Захарович і питання якості викладання, зокрема, об’єктиві і суб’єктивні сторони цієї проблеми. Ефективним інструментом її вирішення є, за словами ректора, система «Викладач очима студентів», яка забезпечує зворотній зв’язок між студентами і організаторами освітнього процесу. Подібні системи існують у багатьох провідних університетах світу і допомагають оцінити роботу викладачів за певними критеріями. Нині в університеті створюється ще й мобільний додаток, у якому також вона буде реалізована. За даними, отриманими за її допомогою відповідні підрозділи будуть робити певні корекції. Втім, це не означає, що вона виконуватиме якісь поліційні функції, застеріг Михайло Згуровський. Ця система не стане зброєю для зведення рахунків недбайливого студента зі строгим викладачем. Виявлятимуться тенденції, за яким викладачі будуть або, за необхідності, вдосконалювати свою роботу, або шукати іншу професію. «Думаю, що таких, хто шукатиме іншу професію, будуть одиниці, але вони будуть», – наголосив ректор.
Обговорювали учасники зустрічі також низові ініціативи студентів, які дозволяють примножувати можливості адміністрації та студентства. «Це дуже гарна справа, і ми маємо спільно втілювати найкращі, – сказав Михайло Згуровський. – Сьогодні у нас в роботі приблизно до десяти таких проектів». Він дуже високо оцінив проекти «Вежа», «Студентський простір Bilka», «Формула Студент КПІ» та інші, але водночас нагадав, що навіть у найкращих проектах величезну справу роблять не лише студенти, але й рядові працівники КПІ. А ще про те, що більшу частину коштів на їхню реалізацію виділяє, найчастіше, університет.
Серед інших тем, які піднімалися під час розмови, були питання боротьби з корупцією, фінансування органів студентського самоврядування, організації діяльності щодо забезпечення громадського порядку в університеті та Студмістечку тощо. В їх обговоренні активну участь взяли голова Профкому студентів КПІ Андрій Гаврушкевич, проректор з перспективного розвитку Олексій Новіков, проректор з навчально-виховної роботи Петро Киричок, директор Студмістечка Олександр Іщенко, які також брали участь у зустрічі. Тож вона перейшла у формат живого спілкування, під час якого були з’ясовані деякі питання, з якими студенти або не знали до кого звертатися, або з якихось причин не знаходили відгуку з боку відповідних керівників. Так, просто під час зустрічі було прийнято рішення щодо проведення спеціальної наради про вирішення проблем університетського спортивно-оздоровчого табору «Глобус»; у відповідь на деякі запитання Михайло Захарович просив дати йому розгорнуту службову записку для того, щоб глибше розібратися в ситуації. Загалом розмова засвідчила, як зауважив він насамкінець, що деякі проблеми можуть вирішуватися одразу після їхнього виникнення, а причиною того, що вони задавнюються, є лише брак належної комунікації. Тому учасники зустрічі домовилися проводити такі заходи регулярно – можливо раз на квартал, але, в усякому разі, не рідше, ніж раз на семестр.