Те, що наших співвітчизників неможливо злякати ані вогнем, ані водою, відомо всім. Можливо, іноді ризик є виправданим, але дехто з нас часто демонструє різновид "героїзму", який аж ніяк не може бути зрозумілим – навіть за наявності засобів індивідуального захисту працює без них. До чого це може призвести, наочно демонструють кілька випадків, які сталися останнім часом у Солом'янському районі м. Києва.
Електрик 6-го розряду з 16-річним стажем роботи за цією професією, побачивши тліючий провід у розподільному щиті трансформаторної підстанції (ТП), без діелектричних рукавичок вирішив вимкнути автомат ТП. Наслідок – полум'ям вольтової дуги отримано опіки обличчя, рук та тулуба.
Медична операційна сестра не застосувала засоби індивідуального захисту: окуляри, прорезинений фартух, нарукавники, гумові рукавиці та чоботи під час приготування робочого розчину мурашиної кислоти. І коли п'ятилітрова каністра з концентрованою кислотою вислизнула з рук, медсестра отримала опіки першого ступеня і була доставлена в опікове відділення міської лікарні.
Знехтувавши захисними окулярами під час роботи з електроінструментом по зачищенню поверхні автомобіля, працівник травмував очі.
37-річний технік з експлуатації устаткування, не вимикаючи від електромережі устаткування для переробки полімерних матеріалів, взявся обома руками за ремінь на шківах, щоб прокрутити його. В результаті цього, коли механізм почав рухатися, великі пальці обох його рук були травмовані.
Працівниця Київського електровагоноремонтного заводу вирішила ганчіркою помити валики вальців, що готують шпаклівку, які були включені. При спробі дістати ганчірку, яку почав затягувати валик, рука працівниці потрапила в зону обертів вальців. Як наслідок: розтрощення фаланги пальців правої руки.
Аналізуючи стан виробничого травматизму, ми дійшли висновку, що переважна більшість нещасних випадків виникає через організаційні причини, які не потребують значних витрат: порушення вимог інструкцій, правил експлуатації, не застосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності) та інше. Нагадуємо, що відповідно до ст.14 Закону України "Про охорону праці", працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.
З метою подальшого вдосконалення системи управління охороною праці в НТУУ "КПІ" були реалізовані спільні заходи служби охорони праці та профкому університету, керівників та відповідальних осіб з питань охорони праці структурних підрозділів, що надало можливість досягти головної стратегічної мети в цьому напрямку – відсутності виробничого травматизму за період 2011 року та на даний час, у 2012 році, зменшити травмування в невиробничій сфері на 24 відсотки порівняно з попередніми періодами.
Звертаємо увагу на найпоширеніші травмонебезпечні фактори у невиробничій сфері: випадкові падіння під час пересування та випадкові падіння з висоти, які сягають 60% від загальної чисельності травмувань, та події, пов'язані з транспортом.
Якщо аналізувати травмування, то при відносно рівному розподілі за днями тижня, все ж таки понеділок та п'ятниця вирізняються найбільшим числом травмувань. Аналізуючи їх розподіл за місяцями року, необхідно звернути увагу на січень, лютий та листопад місяці, коли травмування відбуваються частіше, ніж в інші періоди. Якщо порівняти ці події по кварталах, то безперечним лідером з цих випадків є перший квартал.
За результатами роботи у 2012 році службою охорони праці буде направлений до структурних підрозділів детальний аналіз з травмування у невиробничій сфері, який має бути доведений до всіх співробітників та належним чином опрацьований.
Слід зрозуміти, що важливим фактором запобігання травматизму у виробничій та невиробничій сферах є особисте усвідомлення кожним працівником власної ролі у процесі виконання робіт.