В НТУУ “КПІ” 18-21 травня 2010 р. відбулася ХІ Міжнародна науково-технічна конференція “Прогресивна техніка і технологія-2010”, яка була присвячена 100-річчю від дня народження академіка НАН України Г.С.Писаренка. Її організаторами виступили: Міносвіти і науки України, Мінпромполітики України, Вроцлавський технологічний університет (Польща), Університет Отто-фон-Геріке, м. Магдебург (Німеччина), Технічний університет м. Габрово (Болгарія), НТУУ “КПІ” та ін.
Г.С.Писаренко – видатний учений в галузі коливань та міцності в машинобудуванні, засновник всесвітньо відомої наукової школи з міцності матеріалів та елементів конструкцій в екстремальних умовах, а також з коливань дисипативних систем. Г.С.Писаренко організував та понад 20 років очолював єдиний в колишньому СРСР спеціалізований Інститут проблем міцності (ІПМ) НАН України, який сьогодні носить його ім’я. З 1962 по 1988 рр. він був членом президії академії, головним ученим секретарем президії АН УРСР (1962-1966 рр.), віце-президентом АН УРСР (1970-1978 рр.). Г.С.Писаренку належить понад 775 наукових публікацій, у тому числі 50 монографій, підручників та довідників, деякі з них переведено англійською, французькою, японською, іспанською та іншими мовами. Велику увагу він приділяв вихованню та становленню молодих учених. Він дуже тепло й доброзичливо ставився до своїх учнів, всіляко допомагав їм, щедро ділився своїми ідеями. Під його керівництвом підготовлено 175 кандидатських та 36 докторських дисертацій.
У конференції взяли участь близько 200 провідних фахівців та вчених з України, Німеччини, Росії, Білорусі, Сербії, Польщі, Болгарії, Румунії, Угорщини та Латвії. Науковці КПІ виступили з доповідями, які стосувалися актуальних проблем механіки твердого деформівного тіла, біомеханіки, прогресивної техніки і технології машинобудування, процесів та устаткування обробки матеріалів тиском і гідроаеромеханіки та механотроніки.
Вітальний лист від президента НАН України академіка Б.Є.Патона на адресу конференції зачитав директор Інституту гідромеханіки НАН України академік НАНУ В.Т.Грінченко.
У своєму вітальному слові ректор НТУУ “КПІ” академік НАН України М.З.Згуровський відзначив велику роль Київської школи механіків у становленні та розвитку НТУУ “КПІ”. Започаткування всесвітньовідомої київської наукової школи механіків, яка є системоутворюючою науковою базою для розвитку не тільки машинобудування, а й багатьох галузей науки і техніки, по праву належить видатним ученим-механікам: професорам В.Л.Кирпичову (першому ректорові КПІ), Є.О.Патону та С.П.Тимошенку. М.З.Згуровський зазначив, що Г.С.Писаренко одним із перших в Україні реалізував “фізтехівську” модель підготовки висококваліфікованих інженерних і наукових кадрів. У 1970 р. на кафедрі опору матеріалів КПІ було розпочато підготовку фахівців зі спеціальності “Динаміка та міцність машин” з кваліфікацією “Інженер-механік-дослідник”, в основу якої було покладено глибоку фізико-математичну підготовку на рівні механіко-математичних факультетів класичних університетів та спрямування її на розв’язування актуальних прикладних задач науки і техніки.
Зі спогадами про життєвий шлях, наукову та організаційну діяльність Г.С.Писаренка виступив директор ІПМ ім. Г.С.Писаренка НАН України академік НАНУ В.Т.Трощенко. “Використання ідей наукової школи академіка Г.С.Писаренка в роботі Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля НАН України” – такою була тема доповіді директора цього інституту академіка НАН України М.В.Новікова. Про актуальні проблеми сучасної гідромеханіки зробив свою пленарну доповідь директор Інституту гідромеханіки НАН України академік НАНУ В.Т.Грінченко.
Директор Українського НДІ авіаційних технологій Мінпромполітики України проф. Г.О.Кривов зробив змістовну доповідь про забезпечення ресурсу високонавантажених елементів планера літака технологічними методами. Про гібридні лазерно-плазмові процеси зварювання та обробки матеріалів, інтегровані плазмотрони для їх реалізації розповів член-кор. НАН України, заступник директора ІЕЗ ім. Є.О.Патона НАНУ, зав. кафедри лазерної техніки і фізико-технічних технологій проф. І.В.Крівцун. Діяльність сучасних наукових шкіл ММІ висвітлив у своїй доповіді його директор проф. М.І.Бобир. З цікавою в науковому плані інформацією на пленарних засіданнях виступили завідувачі кафедр ММІ проф. В.Б.Струтинський і проф. В.А.Пасічник, а також проф. Ю.М.Кузнєцов, проф. С.М.Шукаєв та ін.
Проведення конференції сприяло обміну інформацією та розширенню міжнародних наукових зв’язків між eченими-механіками України та європейських наукових центрів.