Напевно, немає серед випускників КПІ середнього та старшого віку таких, хто не пам'ятав би підручників, посібників і довідників з математики, написаних Федором Петровичем Яремчуком. А збірник задач для вступників до вищих навчальних закладів, який він підготував спільно з Шалвою Горделадзе та Миколою Кухарчуком, для кількох поколінь абітурієнтів взагалі був однією з настільних книжок. Понад те, багато його колишніх студентів і до сьогодні пам'ятають його блискучі лекції, адже багато років цей видатний математик і методист пропрацював у КПІ. Свого часу Федір Яремчук перейняв славні математичні традиції Київської політехніки, закладені її першими викладачами і співробітниками, і не лише бережно проніс їх крізь роки, але й примножив, виховавши достойну наукову і педагогічну зміну. Він був одним із тих викладачів і науковців, завдяки яким математична школа Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" й нині користується високим авторитетом в Україні й у світі. А сам Федір Петрович Яремчук (1920– 2001) в історії КПІ залишився видатним вченим-методистом у галузі математики. Цього року йому виповнилося б 100 років...
Народився Федір Петрович 29 лютого 1920 року в селі Великий Молодьків на Житомирщині в сім'ї селянина. Його батько, Петро Максимович Яремчук, був людиною мудрою, доброю і працьовитою. Пройшов Першу світову війну, був нагороджений двома Георгіївськими хрестами. Мати, Степанида Корніївна, уособлювала в собі кращі якості української жінки. На долю сім'ї випали важкі випробування – примусова колективізація і голодомор 1933 року, важка праця в колгоспі, арешт батька в 1937 році...
З дитячих років Федір виявляв здібності до навчання. В 1936 році він закінчив Великомолодьківську семирічну школу і вступив на навчання до Ярунської середньої школи. Після її закінчення Федір у 1939 році почав трудову діяльність як вчитель математики в п'ятих-сьомих класах у сільських семирічках Ярунського району. В 1940 р. вступив на заочне відділення фізико-математичного факультету Бердичівського учительського інституту.
Проте навчання перервала війна. Перебуваючи на сесії, він не встиг евакуюватися. Потрапив в окупацію в селі Гадзинка, Житомирської області, де прожив до жовтня 1943 року. Після звільнення наших територій переїхав до Києва, звідки військовий комісаріат направив його на роботу бухгалтером на Південно-Західну залізницю. А в липні 1944 р. був призваний до лав Радянської Армії. Воював у протитанковому полку. При виконанні бойових завдань розвідник-артилерист Федір Яремчук виявляв особливу кмітливість, відвагу і мужність. Це неодноразово відзначало й командування: серед його бойових нагород – орден Вітчизняної війни ІІ ступеня, дві медалі "За відвагу", медаль "За бойові заслуги" та інші. А ще – кілька подяк Верховного головнокомандувача. І все це лише за пів року служби!
Після демобілізації він рік пропрацював учителем у гребінківській залізничній школі №4, а в 1946 р. вступив на стаціонарне відділення фізико-математичного факультету Київського педагогічного інституту ім. М. Горького (нині – Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова). Навчання поєднував з роботою в київському дитячому будинку № 1. Першим його викладачем вищої математики та геометрії в інституті став учень Михайла Кравчука – Олександр Смогоржевський (він, до речі, викладав і в КПІ, де очолював кафедру вищої математики). "1946 рік. У навчальні аудиторії вперше прийшли зовсім різні студенти: і ті, хто пройшов шляхами війни, і зовсім юні, що тільки закінчили середню школу. Олександр Степанович усіх нас тепло привітав. Його лекції завжди вражали глибиною думки і яскравістю форми", – згадував Федір Петрович. Ще одним його вчителем став відомий український методист-математик професор Олександр Астряб, який у 1947 році організував у педінституті першу в Україні кафедру елементарної математики і методики математики. Саме він зацікавив здібного студента методикою викладання математики та передовим педагогічним досвідом.
Федір прекрасно закінчив інститут – майже з усіх предметів "відмінно". Понад те, він мав дві рекомендації в аспірантуру – від заслуженого діяча науки, професора О. М. Астряба та члена-кореспондента АН УРСР Є.Я. Ремеза. Але вони виявились марними – син "ворога народу"… Тож після закінчення інституту в 1950 р. він був направлений до Дрогобицького відділу народної освіти. Тут його призначили завідувачем кабінету математики і фізики Дрогобицького обласного інституту вдосконалення вчителів. Одночасно Федір Яремчук вчителював – викладав математику школярам восьмих-дев'ятих класів. А ще досліджував проблеми вивчення математики в школі, зокрема підвищення математичної культури учнів, питання зв'язку теорії з практикою навчального процесу тощо.
Під час роботи на Прикарпатті Федір Петрович проводив велику роботу з вивчення та поширення кращого педагогічного досвіду. Згуртувавши навколо свого кабінету кращих вчителів області, розробив свої перші методичні матеріали і написав перші наукові статті: "Усний рахунок в середній школі" (1952), "Про стан викладання й успішність учнів з математики" (1953), "Аналіз контрольних робіт з математики учнів шкіл Дрогобицької області" (1953), "Про математичну підготовку випускників середніх шкіл" (1955).
При цьому він не полишав мрій реалізувати свої знання як науковця, вважаючи, що математика має слугувати вирішенню технічних проблем. Отож він подає документи до КПІ – інституту, який у ті часи стрімко розвивався. І завдяки власним здобуткам та схвальним рекомендаціям своїх поважних викладачів з педінституту, яких дослухався тодішній завідувач кафедри вищої математики КПІ, вихованець Михайла Кравчука Валентин Зморович, був зарахований до складу кафедри вищої математики. Отже, з 1954 р. Федір Яремчук – співробітник Київського політехнічного інституту. Тут він здолав усі щаблі педагогічної кар'єри, пройшовши шлях від асистента до професора – завідувача кафедри.
Молодого вченого захопила повоєнна практика будівництва гідротехнічних та гідромеліоративних споруд. Отож Федір Петрович заглибився в дослідження важливих питань математичної теорії фільтрації. Не припиняючи роботу на кафедрі вищої математики, він навчався в аспірантурі при кафедрі гідравліки під керівництвом відомого фахівця в цій галузі Арташеса Мхитаряна.
Кандидатська дисертація Федора Яремчука "Застосування методу послідовних конформних відображень до вирішення завдань вільної фільтрації з відкритих русел" мала прикладне значення: в ній було досліджено практичні завдання щодо фільтрації води з каналів і русел довільного поперечного перерізу. Захист дисертації відбувся в 1962 році в Інституті математики АН УРСР.
Уже тоді Федір Петрович активно проводив методичну роботу з вчителями Києва та Київської області, а також у складі Методичної ради інституту. У 1960–70 рр. він неодноразово отримував грамоти й подяки за активну участь у читанні лекцій на курсах і семінарах вчителів від Київського міського інституту підвищення кваліфікації вчителів. "У травні-липні місяці 1970 року тов. Яремчуком Ф.П. прочитано на курсах 35 лекцій з різних питань нової програми: про координатний метод, функції та графіки, тотожні перетворення, модуль числа та інші важливі питання нової програми. Слухачі курсів висловили велике задоволення лекціями", – наголошувалося в листі на ім'я ректора КПІ О.С. Плигунова (12 жовтня 1970 року) від Київського обласного Інституту підвищення кваліфікації вчителів.
Федір Яремчук постійно працював і над підвищенням власного професійного рівня. Проходив стажування з питань викладання математики в Київському університеті ім. Т.Г. Шевченка (1969) та опановував новинки обчислювальної техніки. Скажімо, в 1975 році в Інституті математики АН УРСР він займався моделюванням крайових задач математичної фізики на інтеграторі КММ-12. У цій роботі інтегратор використовується для розв'язання декількох нестабільних рівнянь теплопровідності, включаючи параболічне рівняння із заданими граничними та початковими умовами та рівняння розподілу температури в металевому бруску, нагрітому до 500 °C.
Багато часу приділяв він і роботі в приймальній комісії, організації роботи підготовчих курсів КПІ. Він автор таких праць, як "Математика. Учебное пособие для слушателей подготовительных отделений технических вузов", "Методические указания по проведению приемных экзаменов по математике и анализ их результатов по вузам киевского региона за 1980 год".
Крім того, Федір Яремчук постійно проводив науково-дослідну роботу з проблем вищої школи. Зокрема, вивчав головні статистичні характеристики навчального процесу у вищій школі з метою виявлення його об'єктивних, стійких елементів.
Друга половина ХХ століття була періодом активної розбудови усієї вищої школи країни. На початку 70-х років кафедра вищої математики була оновлена за рахунок об'єднання співробітників двох математичних кафедр. Склад її виявився дуже великим. Чисельність співробітників у рази перевищувала чисельність традиційної кафедри: в 1976/77 навчальному році вона налічувала 106 осіб, у тому числі 5 професорів. За науковим і методичним потенціалом то був один з найпотужніших колективів інституту. Для зручності викладачі були поділені на секції, закріплені за окремими факультетами. Керівники секцій входили до ради кафедри. Саме цей колектив викладачів забезпечував неперервну математичну підготовку інженерів у КПІ. Цю кафедру з 1976 по 1982 рік очолював Ф.П. Яремчук, одночасно викладаючи на факультеті систем керування. Він сприяв зростанню на кафедрі чисельності наукових кадрів. Їхня кількість тоді збільшилася з 40 до 70-ти.
Ще однією зі сторінок його діяльності була підготовка та проведення навчальних лекцій з математики на республіканському телебаченні – як для школярів, так і для студентів-заочників. Як активний діяч товариства "Знання" він сприяв поширенню математичних знань, читав лекції з елементарної математики для абітурієнтів. Його статті друкувались у журналах "Знання та праця", "Радянська школа". Як завідувач опорної кафедри технічних вузів Київського вузівського центру, він сприяв поширенню передового досвіду, накопиченого кафедрою вищої математики КПІ в технічних вишах України.
Цей період був дуже плідним у діяльності Ф.П. Яремчука. Лише з 1977 по 1982 рр. він видав 9 науково-методичних робіт, а співробітники його кафедри опублікували 31 методичну працю за його загальною редакцією. Рішенням Вищої атестаційної комісії при Раді Міністрів СРСР від 16 листопада 1979 року йому було присвоєно звання професора.
Утім, з часом постало питання про реорганізацію кафедри. Це було потрібно для кращої організації навчального процесу й наближення його до потреб спеціальних і випускових кафедр. У квітні 1982 року вийшов наказ Мінвузу України про її реорганізацію і розподіл. І з 1982/1983 навчального року викладання математики в КПІ здійснювали вже три кафедри вищої математики.
Ф.П. Яремчук очолив кафедру вищої математики №1. Під його керівництвом були запроваджені вдосконалення щодо інтенсифікації навчального процесу та створення цілісної системи неперервної математичної освіти: системи контрольних робіт, семестрових письмових екзаменів, типових розрахунків, курсових робіт. У 1980-ті роки Ф.П. Яремчук продовжував керувати методичним семінаром кафедри. Лише в 1986 році керівництво кафедрою прийняв професор В.В. Булдигін, а Ф.П. Яремчук продовжив працювати на посаді професора кафедри (до 1999 р.).
Федір Петрович користувався повагою колективу кафедри й великою шаною та любов'ю студентів. Вони відчували його велику людяність, доброзичливість та професіоналізм. А його оригінальні рішення, самобутність розв'язків, послідовність, мудрість та доцільний гумор зацікавлювали слухачів математикою.
Заохочуючи студентів до практичної роботи та виконання контрольних робіт, Федір Петрович порівнював процес засвоєння певних розділів математики з вивченням пісні. Ці моменти розкривали красу математики та показували красу життя в усіх його проявах. Його лекції вирізнялися глибокою науковістю, простотою викладу, стислістю й інформативністю, надихали та запам'ятовувалися на все життя.
Федір Яремчук опублікував понад 120 науково-методичних праць, у т.ч. 16 книг, підручників, навчальних посібників. Найбільш відомими з-поміж них є "Алгебра і елементарні функції. Довідник" (1971, 1976, 1987 спільно з П.А. Рудченко), "Вища математика. Лінійна і векторна алгебра. Аналітична геометрія. Введення в математичний аналіз. Диференціальне й інтегральне числення" (1987 р., спільно з П.Ф. Овчинніковим, В.М. Михайленком). Також широку популярність здобули "Довідник з елементарної математики" (1972, спільно з П.Ф. Фільчаковим, Г.П. Бевзом, К.І. Швецовим) та "Збірник конкурсних задач з математики. Посібник для вступників в вузи" (1973, 1977), написаний у співавторстві з Ш.Г. Горделадзе та М.М. Кухарчуком.
А ще він був членом Науково-методичної комісії з математики при Мінвузі України (1959–1969), заступником голови цієї комісії (1969–1988), членом Методичної ради з математики при колишньому Мінвузі СРСР (1973–1979). Слід зазначити, що Науково-методичну комісію з математики при Мінвузі України було створено з метою уніфікації та підвищення рівня математики в інженерно-технічних вузах УРСР. Тож робота в ній була дуже відповідальною. На засіданнях вироблялась спільна думка щодо викладання математики, тобто ті єдині стандарти, які розсилались усім вишам технічного профілю. Ф.П. Яремчук був одним з постійних доповідачів. Також він брав участь у підготовці методичних республіканських семінарів з питань викладання математики у вищих технічних навчальних закладах, які проводило Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти УРСР.
Педагогічна майстерність Федора Петровича і нині залишається мірилом досконалості викладання – так вважають його колеги і колишні студенти. Недарма ж Ніна Опанасівна Вірченко – нині найстарший професор математики в КПІ, – характеризуючи його діяльність, якось сказала: "Він володів великою педагогічною майстерністю. Навіть найвищою з тих, що я бачила в своєму житті!..".