Дистанційні курси вимагають ретельного та прискіпливого створення

Дистанційне навчання – надання освітніх послуг із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій з метою доставки навчального матеріалу та спілкування безпосередньо за місцем перебування студентів – нині є темою бурхливих дискусій. Непросто перейти на новий формат роботи і викладачам, і студентам. Тому обмін досвідом і напрацюваннями є надзвичайно корисним.

Про особливості навчання в період карантину розмовляємо з Сергієм Яковлєвим, доцентом кафедри математичних методів захисту інформації ФТІ.

 

– Сергію Володимировичу, ви не один рік викладаєте у вільний доступ свої відеолекції. На вас посилаються колеги. А як було організовано навчальний процес в докарантинний період,  і як ця практика сприяє проведенню занять тепер?

– У докарантинний період навчання було організовано традиційним аудиторним способом "дошка з крейдою", оскільки викладаю я здебільшого математичні дисципліни та дисципліни з криптології, яка також дуже насичена математично. У таких дисциплінах дуже велика варіативність викладання матеріалу: хтось краще розуміє, комусь треба більше прикладів; комусь вистачає базового шкільного фундаменту, а комусь треба ще обкластись книгами та конспектами; один усе сприймає на слух, інший – за написаним текстом у методичці. У такій ситуації класичне аудиторне навчання дозволяє підлаштуватися під студентів, щоб донести матеріал якнайкраще.

Нині дуже допомагають відеозаписи лекцій, які я робив, фактично, за своєю ініціативою, щоб допомогти готуватись до іспитів "сучасному поколінню ютуба".  Тепер, під час дистанційного навчання, студенти опановують теоретичний матеріал за відеозаписами, а я замість проведення лекцій можу обійтись консультаціями, на яких пояснюю незрозумілі моменти в індивідуальному порядку; так само роблять і мої колеги, лекції яких я встиг записати.

Однак практичні заняття все одно треба проводити, оскільки для розуміння суто прикладних аспектів та напрацювання відповідних навичок вкрай важливою є  взаємодія між викладачем і студентом. Тому я купив собі графічний планшет і проводжу практичні заняття в Zoom, бо там є дуже зручна дошка. Домашні завдання студенти завантажують на Google Drive у персональні папки, перевіряю я їх у зручний час, і це виявилося настільки вдалою ідеєю, що, мабуть, користуватимуся таким підходом і після карантину. А комп'ютерні практикуми з профільних дисциплін і раніше студенти виконували самостійно, а на парах просто підтверджували, що результат відповідає поставленій задачі – тепер верифікація йде через Zoom або Cisco WebEx.

– Чи користуєтеся платформою дистанційного навчання "Сікорський"?

– Не користуюсь, оскільки підготовка повноцінного дистанційного курсу вимагає значно більших часових та ресурсних витрат, ніж у нас, викладачів, нині є. Між відеозаписом лекції та відеолекцією – дуже велика відстань: якісна відеолекція вимагає суттєво більше часу на підготовку та скоординованої праці декількох людей, включно з оператором та монтажером. Так само підготовка практичних завдань та тестів відрізняється для ситуації, коли викладач може все контролювати особисто, і для ситуації повної автономії студентів. Я особисто заздрю Радмілі Сегол, яка створила декілька дистанційних курсів для платформи Prometheus, та захоплююсь її завзяттям у цій сфері. Декілька років тому, коли мені самому пропонували створити курс для Prometheus'а, в мене просто не вистачило сил.

Дистанційні курси здатні дуже допомогти як студентам, так і викладачам, однак вони вимагають ретельного та прискіпливого створення, оскільки тут більша ціна помилки. Із часом всі необхідні ресурси будуть створені та інтегровані в навчальний процес, і добре, що карантин дав сильний поштовх у цьому напрямку, але, на мою думку, не треба робити це поспіхом і "щоб було".

– Що можете порадити для поліпшення онлайн-занять у КПІ?

– Особливих порад фундаментального характеру не маю, оскільки у кожного власний стиль викладання. Про Zoom та Cisco WebEx, мабуть, знають уже всі. Обидва сервіси мають дуже зручний функціонал для проведення занять. Можу ще порекомендувати дошки Ziteboard. Усі практики особисто я записую та викладаю на ютубі за закритими посиланнями, щоб студенти могли передивлятися.

Єдине: не треба збільшувати навантаження на студентів. По кожній дисципліні є потижневий план роботи, то й треба його дотримуватись. А замінювати, наприклад, аудиторне семінарське заняття, на якому виступають зазвичай дві людини, рефератами на 20 сторінок для всіх, і так щотижня – ну, вас не будуть любити. У студентів по вісім предметів, якщо з кожного збільшити навантаження – залишимося без студентів.

Записи ваших виступів на Школі абітурієнта користуються незмінною увагою. Чи спілкуєтеся з випускниками – потенційними абітурієнтами? Приміром, у рамках Марафону факультетів "Ви запитували. Ми відповідаємо".

– Я постійно спілкуюся з абітурієнтами і як офіційний представник Фізтеху, і як спікер Школи абітурієнта в минулому (і, сподіваюсь, у майбутньому), і як керівник секції прикладної математики Київського відділення МАН. Діалог ніколи не завершується, просто іноді набуває насиченіших форм, як це було під час вступних онлайнів у минулі роки. Хочу подякувати моїй колезі, Людмилі Вікторівні Булигіній, та нашим студентам, які захоплено, з ентузіазмом проводять різноманітні заходи для абітурієнтів, – без їх допомоги було б значно важче.

До Марафону ми тільки готуємося, і він обов'язково відбудеться.