Державний політехнічний музей при КПІ ім. Ігоря Сікорського відомий далеко за межами університету. Менше людей бували в дуже цікавому Методичному кабінеті-музеї художнього литва Навчально-наукового інституту матеріалознавства та зварювання імені Є.О.Патона КПІ.
Видатний український вчений-ливарник, який зробив вагомий внесок у розвиток і вдосконалення ливарного виробництва та в науку про лиття металів і сплавів, Костянтин Ілліч Ващенко (1900 – 1992) увійшов в історію науки і техніки як металург-новатор і, водночас, талановитий інженер.
За час існування Спільного українсько-німецького факультету машинобудування інженерно-фізичний факультет, очолюваний членом-кореспондентом НАН України, проф., д.т.н. П.І Лободою, налагодив тісну співпрацю із науковцями відповідних кафедр Університету ім. Отто фон Геріке (м. Магдебург, Німеччина).
Спочатку метал прийшов у життя людей як необхідність: знаряддя праці, машини й механізми, прикраси. Перші вироби із самородних сплавів з’явилися на розмитій у часі межі кам’яного та мідного віків – V-VI тисячоліття до н.е.
Підготовка інженерів-ливарників у Київському політехнічному інституті розпочалася з перших років існування інституту. На хімічному відділенні в 1902 р. була організована кафедра металургії під керівництвом професора В.П.Іжевського, а на механічному відділенні у 1910 р. – кафедра загальної технології металів під керівництвом професора М.А.Воропаєва.
