Спочатку метал прийшов у життя людей як необхідність: знаряддя праці, машини й механізми, прикраси. Перші вироби із самородних сплавів з’явилися на розмитій у часі межі кам’яного та мідного віків – V-VI тисячоліття до н.е. З часом фантазія архітекторів та дизайнерів спрямовувалася до художнього литва для оздоблення парків, будівель і площ. Настала епоха монументальних пам’ятних скульптур.
Сім найвідоміших шедеврів давніх культур названі чудесами світу. Із них два є художніми виливками. Це – бронзова статуя бога сонця Геліоса (Аполлона), висотою 35 м, що називається “Колос Родоський” (збудована в 292-280 рр. до н.е.), що була зруйнована під час землетрусу в 224 р. до н.е., і статуя Зевса (Юпітера) Фідія (430 р. до н.е.) в Олімпії, Греція, із золота, мармуру і слонової кості, висотою 12 м, яка згоріла під час пожежі.
Світ художнього литва налічує багато тисячоліть. Найвизначніші події та особистості історії будь-якого народу відображені в художніх виливках.
У 1998 р. Київський політехнічний інститут святкував 100-річчя з дня свого заснування. Першим ректором Київського політехнічного інституту був голова Південноросійського товариства технологів професор В.Л. Кирпичов. До столітнього ювілею КПІ в пам’ять про першого ректора у вересні 1998 р. перед головним корпусом інституту йому було встановлено пам’ятник. У цей же час було відкрито пам’ятник видатному вченому-механікові академіку С.П. Тимошенку (скульптор Н.М.Дерегус).
Університет також відзначив сторіччя першого випуску спеціалістів створених тоді чотирьох факультетів: інженерного, хімічного, аграрного та будівельного. Першим головою державної екзаменаційної комісії Київського політехнічного інституту в 1903 р. був великий учений-хімік Д.І.Менделєєв. Його наукові та суспільно-політичні зв’язки з Києвом того часу були досить міцними. Мало відомим є факт балотування у 1880 р. кандидатури Д.І.Менделєєва на виборах в Петербурзьку академію наук. Виявом громадянської мужності була пропозиція про обрання Д.І.Менделєєва почесним членом Київського університету, за пропозицією голови Київського товариства природодослідників К.М.Феофілактова, який на той час був ректором, але невдовзі звільнений з цієї посади. Пропозицію Феофілактова було затверджено голосуванням Ради Київського університету і підтримано подібними акціями інших вищих навчальних закладів країни.
В ознаменування великої поваги і як данина пам’яті, перед фасадом хімічного корпусу Київської політехніки в 1999 р. було відкрито пам’ятник Д.І.Менделєєву (скульптор В.В.Швецов).
У 1994 році з ініціативи декана інженерно-фізичного факультету НТУУ “КПІ” професора А.П. Сьомика на кафедрі ливарного виробництва чорних та кольорових металів було відкрито спеціалізацію “Художнє та ювелірне литво”. Традиційна підготовка інженерів-ливарників розширилася новими теоретичними і практичними курсами:
– Історія художнього литва і основи мистецтвознавства;
– Металургія благородних металів;
– Технологія формоутворення художніх виливок;
– Метали, сплави і технології художнього та ювелірного литва.
Авторитет спеціальності з того часу значно зріс. Багато випускників знаходять застосування своїм знанням на стику технології з мистецтвом. А в самому Національному технічному університеті зусиллями керівництва та співробітників кафедри ливарного виробництва чорних та кольорових металів у історичній зоні КПІ в тіні дерев з тильної сторони першого корпусу створено затишне подвір’я з фонтаном та лавочками (архітектор С.Н.Снєжкін), де встановлено відлиті пам’ятники відомим та заслуженим ученим, які в різні роки працювали на викладацькій та науковій ниві.
Тут у червні 2002 р. було відкрито перший у Києві пам’ятник засновникові вітчизняної школи зварювання, академіку Є.О.Патону, який більше 30 років працював у КПІ, до його встановлення існували лише меморіальні дошки. Потім, у листопаді 2002 року встановлено пам’ятник академіку С.О.Лебедєву, що є теж єдиним у Києві. Під керівництвом академіка С.О.Лебедєва вперше у країні та Європі були створені ЕОМ. І завершує композицію меморіального ансамблю відкриття в травні 2003 року пам’ятника видатному математику академіку М.П.Кравчуку.
Відливка бронзових пам’ятників Є.О.Патону, С.О.Лебедєву, М.П.Кравчуку здійснювалася творчими колективами на навчальній базі кафедри ливарного виробництва чорних та кольорових металів. Усі гіпсові моделі скульптур виконав народний художник України, член-кореспондент Академії мистецтв, скульптор А.П.Скобліков. У роботі брали участь навчальні майстри: формувальник Ю.Д.Литвиненко, чеканник В.І.Черемних і найздібніші студенти спеціалізації.
Художня виливка стала важливим елементом архітектурного інтер’єру. Патинірована бронза скульптур підкреслює атмосферу минулих часів. Слід відзначити, що, порівняно з давниною, сьогодні, як і раніше, технологічний процес виготовлення виливок не змінився. Але технологія сьогодення – це наперед задані властивості матеріалу, сучасні формоутворюючі матеріали, індустріальні плавильні агрегати і передові способи штучного старіння бронзи. А це привертає увагу до історії та технологій художнього литва як до мистецтва. Ще в 1540 році Ваночіо Бирингучіо у своїй праці “Піротехніка” писав про те, що праця ливарника “... це вигідне і тонке ремесло і великою мірою захоплююче”.