Синиця Григорій Іванович
Синиця Григорій Іванович (17.01.1908, Одеса — 10.10.1996, Кривий Ріг) — заслужений художник України — 1996, лауреат Шевченківської премії 1992 року — за відродження української колористичної школи.
🎥 Виставка "Григорій Синиця. Київська соната"
Подільські закапелки, Воздвиженка, Андріївська церква, Києво-Печерська лавра та славнозвісний символ української столиці — каштани. Саме таким бачив Київ художник-шістдесятник Григорій Синиця.
Вшанування художника Г.І.Синиці
22 лютого у Центрі культури і мистецтв НТУУ “КПІ” відбулися урочистості, присвячені 100-річчю з дня народження видатного українського художника Григорія Івановича Синиці. На святі були присутні колеги, друзі, дослідники та хранителі творів художника, студенти і викладачі НТУУ “КПІ”.
Григорій Синиця і картинна галерея КПІ
З художником Григорієм Синицею вперше я зустрівся у 1988 році в Київському політехнічному інституті на його персональній виставці. Монументальні і станкові твори Григорія Синиці були розміщені у двох великих експозиційних холах сьомого корпусу.
Синиця Григорій Іванович. До 100-річчя з дня народження.
«Я безповоротно зрозумів і засвоїв: народне мистецтво – першоджерело художніх форм... Воно відоме давним-давно, воно жило, набиралося сил у народі, в його надрах. Етнографічні, сюжетні, інші ознаки – це ще не народність.
Спогади про митця: Григорій Іванович Синиця
У 1966 році я прийшов до Григорія Івановича Синиці, який у той час був без бригади монументалістів. Видатні художники – А.Горська, В.Зарецький, Г.Зубченко, Г.Марченко, керівник Г.Синиця – створили в м. Донецьку високохудожні твори в техніці флоромозаїка, яких до того часу в Україні не було.