Григорій Синиця і картинна галерея КПІ

З художником Григорієм Синицею вперше я зустрівся у 1988 році в Київському політехнічному інституті на його персональній виставці. Монументальні і станкові твори Григорія Синиці були розміщені у двох великих експозиційних холах сьомого корпусу. Уже потім художник зізнався, що йому дуже подобаються холи і сама експозиція. «Коли мені представили фотознімки виставкових залів Києва, я вибрав КПІ – це те, що треба для моїх творів. І не помилився. Я наче вперше бачу свої твори – таке складається враження. Спроектовані холи професійно», – говорив він.

Виставка творів Григорія Синиці була грандіозною за обсягом, кількістю монументальних творів та різноплановістю. До картин не треба було придивлятися: вони зачаровували глядача ще здалеку. Експозиція була доступною особливо для студентів і викладачів – двері лекційних аудиторій виходили прямо в експозиційні зали.

На виставці можна було помітити одних тих самих глядачів. «Чому?» – запитали ми. «Кожного разу твори ніби різні. Або ж сприймаються вони кожного разу інакше…» – говорили одні. «Цікаво спостерігати техніку створення образу: флора, фауна, аплікація, інкрустація, соломка», – стверджували інші. «Ви подивіться: у Синиці акварель як олійний живопис. Ось я і дивлюсь, як це можливо?» – так відповідали художники…

Коли термін експонування вичерпався, виставку було демонтовано. Постало питання про подальшу долю цього унікального зібрання творів української колористичної школи живопису та флоромозаїки. На той час автора – заслуженого художника України – уже було вшановано Державною премією ім.Т.Шевченка. Тож навесні 1992 р. керівництво інституту прийняло рішення про створення Картинної галереї у приміщенні Центру культури і мистецтв.

На відкриття Картинної галереї у квітні 1992 р. були запрошені художники, журналісти, працівники Міністерства культури, Фонду культури. Було проведено прес-конференцію для представників засобів масової інформації. Після ознайомлення з експозицією учасники переглянули документальний фільм «Благословенні кольори» про життєвий і творчий шлях Григорія Синиці. Цікавими були виступи письменника, академіка Анатолія Погрібного, мистецтвознавця Григорія Мєстечкіна, першого проректора КПІ Юрія Якименка. Г.Синиця подякував керівникам інституту за моральну та фінансову допомогу і обіцяв бути консультантом при галереї.

Створена в КПІ Картинна галерея була однією з найперших в Україні серед вузівських картинних галерей, і, наголосимо, ця художня галерея функціонувала в технічному вузі і в цьому є її особлива гуманізуюча місія.

При Галереї було створено «Мистецьку вітальню», дві образотворчі студії – для викладачів і студентів, і дитяча Експериментальна студія народного розпису «Оранта КПІ», яку підтримував Г.Синиця. Підтримував художник і проведення щорічних виставок-конкурсів «Таланти КПІ».

Сьогодні Картинна галерея, фундатором якої є Г.І.Синиця, є своєрідним духовним і мистецьким центром, який, до того ж, створює позитивний імідж університету.

Автор: Станіслав Тимченко, доцент кафедри філософії, заслужений діяч культури України