Василь Борисович Струтинський закінчив механіко-машинобудівний факультет “КПІ” у 1974 році. Нині він доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри конструювання верстатів та машин (КВ та М). Цього року він уже вдруге став переможцем конкурсу “Викладач-дослідник”.
Про свою наукову діяльність та про те, над чим працює кафедра КВ та М, Василь Борисович розповів кореспонденту «КП».
– Василю Борисовичу, розкажіть, будь ласка, про напрями Вашої наукової діяльності.
– Основними напрямами моєї наукової роботи є розробка і дослідження високотехнологічного обладнання, розробка наукових основ теорії проектування обладнання і визначення його статичних та динамічних характеристик. До такого обладнання відносяться верстати з паралельними кінематичними зв’язками, багатокоординатні верстати та різноманітні робототехнічні комплекси. Сучасне технологічне обладнання створюється на основі складних просторових механізмів. В обладнанні використовуються системи приводів, високошвидкісні шпиндельні вузли, складні інтелектуальні системи керування. Теоретичне узагальнення роботи обладнання в комплексі є основним напрямком моєї наукової діяльності.
Розробка наукових проблем даного напрямку потребує нових підходів. По суті необхідно створити глибокі теоретичні основи для опису характеристик складних механічних систем. Основним методом дослідження є математичне моделювання, що проводиться із застосуванням сучасних інформаційних технологій. За самою природою методу математичного моделювання необхідно узгоджувати моделі, які працюють у режимі реального часу, із моделями, реалізованими в режимі віртуального часу. Це і складає основне положення багатьох моїх робіт, де розглядається взаємодія різномасштабних динамічних процесів.
– Які досягнення на цій ниві хотіли б особливо відмітити?
– Основним позитивним моментом є розробка теоретичних положень аналізу і синтезу багатокоординатного технологічного обладнання. При цьому вперше використано нелінійні стохастичні тензорні поля для опису статичних та динамічних властивостей технологічного обладнання. Насамперед це стосується визначення інерційних властивостей просторових механізмів, опису характерних робочих процесів технологічного обладнання, характеристики анізотропії середовищ, у тому числі стосовно опису процесів переносу та характеристики хвильових явищ у складних динамічних системах. Під час аналізу нелінійних тензорних полів застосовується широкий спектр спеціально введених узагальнених функцій, які відповідають різноманітним нескінченно швидким процесам у динамічних системах технологічної обробки деталей.
– Де на практиці застосовуються Ваші розробки?
– Одержаний науковий доробок, на жаль, використовується недостатньо у зв’язку з важким становищем машинобудівної галузі України. Водночас багато наукових результатів знайшли широке застосування в Україні та за її межами. Це стосується окремих робіт, виконаних мною разом з моїми учнями.
– Які, на Вашу думку, основні завдання стоять перед вітчизняною наукою?
– Основне завдання вітчизняної науки – піднятися до світового рівня. Цього можна досягти організаційними заходами та вдосконаленням системи фінансування наукових розробок. На мою думку, треба фінансувати лише ті колективи, які мають актуальні, науково обґрунтовані результати роботи, що знайшли своє втілення у виданих монографіях, підручниках, фундаментальних статтях, реалізованих конструкторських розробках, високих технологіях та методах наукових досліджень.
– Розкажіть, будь ласка, про наукову роботу на Вашій кафедрі.
– Стан наукової роботи на кафедрі можна оцінити, як задовільний. Більшість викладачів мають ґрунтовні наукові результати. Кафедра є лідером з підготовки кандидатів та докторів наук, має результативну й актуальну тематику роботи.
Кафедра також має всесвітньовідомі наукові школи, які існують понад п’ятдесят років. Створено значний інтелектуальний потенціал. Теоретичні розробки кафедри мають достатньо високий рівень. У перспективі я бачу розширення експериментальних досліджень, розробку нового експериментального стендового обладнання. Це завжди було основним напрямком наукових досліджень кафедри.
– Над якими темами кафедра працює сьогодні?
– Сьогодні в нас багато роботи. Ми вважаємо дуже перспективним курс керівництва університету на співпрацю з інститутами НАН України. Спільно з Інститутом надтвердих матеріалів ми здійснюємо розробку технологічного обладнання з паралельною кінематикою, готуємо спільні наукові видання. Ведеться робота за багатьма іншими напрямками. Основним з них вважаю співробітництво із підприємствами машинобудівної галузі. Велику увагу приділяємо виданню монографій, підручників – у них зосереджуються основні результати нашої наукової діяльності.
– Розкажіть, будь ласка, про свою педагогічну роботу, які досягнення варто особливо відмітити?
– Основним педагогічним досягненням вважаю постановку дисципліни “Математичне моделювання процесів і систем” та споріднених з нею прикладних дисциплін “Математичне моделювання металорізальних верстатів” та “Основи математичного моделювання”.
Я можу пишатись своїми аспірантами і докторантами. Їх більше двадцяти п’яти. Серед них видатні державні діячі, ректори університетів, завідувачі кафедр. Це все творчі, цілеспрямовані та працьовиті люди з широким науковим кругозором. Їх науковими інтересами є фундаментальні розробки в галузі верстатобудування.
– Розкажіть, будь ласка, про методичну роботу кафедри .
– Методична робота на кафедрі дуже масштабна. Кафедра готує студентів за двома спеціальностями: “Металорізальні верстати і системи” та “Інтелектуальна власність”. На даний час ведеться робота з ліцензування магістратури зі спеціальності “Інтелектуальна власність”. Для цих спеціальностей кафедра розробила необхідне методичне забезпечення.
Однією з останніх методичних розробок кафедри є впровадження в навчальний процес комп’ютеризованої системи інженерних розрахунків. Із цього напрямку ми знаходимось на першому місці серед технічних університетів України. Сьогодні ми розвиваємо одержаний методичний доробок.