Григорій Валентинович Самсонов (15.02.1918 - 22.12.1975), вчений у галузі хімії й технології неорганічних матеріалів. Народився в м. Пушкін (Ленінградська область). По закінченні Московського інституту тонкої хімічної технології (1940) працював на різних посадах у РФ. З 1956 працює в Україні в Інституті металокераміки і спеціальних стопів АН УРСР, 1961-63 — голова відділу технічних наук АН УРСР, з 1962 професор Київського Політехнічного Інституту, з 1961 член кореспондент АН УРСР.
Діапазон наукових інтересів Григорія Валентиновича Самсонова надзвичайно широкий. Йому належать основоположні роботи в галузі хімічного зв’язку тугоплавких сполук, які лягли в основу наукової концепції створення композиційних матеріалів на основі тугоплавких сполук з необхідними властивостями. Виконані ним фундаментальні дослідження з фізичної хімії тугоплавких сполук стали основою для виробництва і застосування близько 500 таких речовин у промислових масштабах.
Г.В.Самсоновим опубліковано 1400 наукових праць, близько 50 монографій і довідників. У світі практично немає монографій з тугоплавких сполук, яких не згадували би його роботи, і сьогодні його роботи мають високий індекс цитування.
Г.В.Самсонов підготував 170 кандидатів наук і 20 докторів наук, одержав світове визнання, був членом багатьох міжнародних наукових видань, стояв у витоків створення Міжнародного інституту науки про спікання, нагороджений вищою нагородою Міжнародного Планзеєвського товариства порошкової металургії та медаллю ім. С.І.Вавилова, засновано премію ім. Г.В.Самсонова за найкращу статтю в журналі “Science of Sintering”.
У 1968 році йому присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки УРСР, в 1972 р. став лауреатом Державної премії УРСР, вшанований преміями ім. Є.О.Патона, ім. П.Г.Соболевського, ім. Д.І.Менделєєва, був обраний почесним членом Сербського хімічного товариства, Вищої технічної школи у Відні, Міжнародного інституту науки про спікання.
Г.В.Самсоновим виховано блискучу плеяду наукових і педагогічних кадрів, керівників НДУ і промислових підприємств.