15 грудня в Інформаційному агентстві УНІАН відбулася прес-конференція на тему «Оголошення конкурсу на заміщення посади ректора КПІ: кому закон не писаний». У прес-конференції взяли участь голова профкому співробітників НТУУ "КПІ" Віталій Молчанов, голова профкому студентів НТУУ "КПІ" Андрій Гаврушкевич, заступник голови Наукового товариства студентів і аспірантів НТУУ "КПІ" Валерій Буняк та голова Студентської ради НТУУ "КПІ" Олег Десятов.

Причини її скликання зрозумілі з назви: попри всі запевнення і обіцянки про те, що права колективу КПІ в питанні обрання ректора жодним чином не порушуватимуться, конкурс на заміщення цієї посади Міністерство науки і освіти, молоді та спорту України і досі не оголосило. Це означає, що легітимного очільника університет не має, бо  виконувач обов'язків залежить не від волі колективу, а від чиновників міністерства. Понад те, перспективи обрання такого очільника залишаються вельми примарними. 

 Домогтися від Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України оголосити відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про вищу освіту" конкурс на заміщення цієї посади політехніки намагаються з середини вересня. Однак численні звернення університету щодо вирішення цього питання впродовж довгого часу залишалися без відповіді. Врешті-решт терпець студентів, викладачів та працівників університету урвався.

24 жовтня питання про вибори і кандидатуру ректора від КПІ було винесено на розгляд конференції трудового колективу. Її учасники прийняли звернення до міністра освіти і науки, молоді та спорту України Дмитра Табачника з вимогою  оголосити конкурс на посаду ректора НТУУ "КПІ". Відповіді на нього колектив знов-таки не отримав. Тож 26 жовтня на площі Знань НТУУ "КПІ" відбулися загальні відкриті збори студентів КПІ, в яких взяли участь також науково-педагогічні працівники університету. Ті, хто прийшли на площу Знань, представляли всі факультети, інститути і підрозділи КПІ, і було їх понад 5 тисяч осіб. Учасники зборів прийняли резолюцію, в якій виклали свої вимоги, й вирішили вручити її міністру негайно. Тож вишикувалися в колону і пішою ходою вирушили до міністерства. Там, скупчившись біля двометрового паркану і час від часу скандуючи "КПІ" та заклики до міністра вийти до студентів, простояли понад годину. Нарешті до них вийшов заступник міністра Петро Куликов, який не зміг чітко відповісти на запитання щодо виконання вимог університету, пообіцявши натомість, що доповість про них міністру і що в четвер колектив отримає офіційну відповідь на свої вимоги.

Лише після цієї акції очільник освітньої галузі України Дмитро Табачник запевнив, що конкурс буде оголошено зразу після того, як посада стане вакантною. Однак термін контракту сплив ще 2 листопада 2011 року, а конкурс, навіть попри доручення Прем'єр-міністра України М.Азарова, яке він дав після звернення університету на адресу Кабінету Міністрів України, і досі не оголошено.

Власне, звертався за допомогою колектив не лише до Прем'єр-міністра України, але й до керівництва Верховної Ради України та її фракцій. Ці звернення не залишилися поза увагою адресатів: на адресу міністра освіти і науки, молоді та спорту України направлялися відповідні запити, але міністерство їх просто проігнорувало.

Після місяця невизначеності перший заступник міністра Євген Суліма 1 грудня 2011 року письмово поінформував університет, що начебто конкурс планується оголосити після приведення у відповідність із Законом України "Про вищу освіту" Статуту НТУУ "КПІ".

Про що йдеться? Річ у тім, що у тексті чинного Статуту НТУУ "КПІ" назва міністерства дана по-старому – Міністерство науки і освіти України, без додавання слів "молоді та спорту". Крім того, до статті, якою врегульовується діяльність конференції трудового колективу і де вказані норми представництва на ній для різних категорій колективу, не вписано фразу про представництво студентів, аспірантів і докторантів: "не менш як 10 відсотків – виборні представники з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі". Це, мовляв, може, як сказано в листі заступника міністра,  "спричинити порушення під час проведення конференції трудового колективу з виборів ректора".

Відмовки, по меншій мірі, дивні.

По-перше, лист щодо внесення відповідних змін уже було надіслано до  МОНмолодьспорту ще в жовтні й продубльовано  повторним листом у листопаді!

І, по-друге, норма про представництво осіб, які навчаються у ВНЗ, у такому самому формулюванні, яке надано в попередньому абзаці, записана в статті  37 Закону України "Про вищу освіту". З огляду на те, що закон – це нормативно-правовий акт, вищий за статусом за будь-який статут, університет зобов'язаний його виконувати незалежно від того, записана така фраза в його статуті чи ні. І, за великим рахунком, дублювати її необов'язково. А претензії міністерства до НТУУ "КПІ" в разі невиконання цієї норми закону могли б виникнути лише після проведення виборів, а не до їхнього оголошення!  Але, за практикою, яка склалася в КПІ, вже багато років поспіль 10%  учасників конференції – це делегати від студентів і аспірантів.

Що ж до невідповідності назви міністерства – серйозно сприймати таку причину просто неможливо.

Цілком очевидно, що річ не в Статуті.

Тож колектив знов мусив винести питання в публічну площину і вивести своїх представників на прес-конференцію, з якої ми почали нашу розповідь. Наступного після неї дня, 16 грудня, міністр Дмитро Табачник на власній прес-конференції, яку він давав у міністерстві і яка була присвячена результатам роботи галузі впродовж 2011 року, на запитання журналістки телеканалу "24" про ситуацію з оголошенням конкурсу на посаду ректора КПІ знов озвучив версію, викладену в цитованому вище листі його заступника Є.Суліми. Понад те, ці самі претензії він висловив і представникам колективу університету – голові профкому співробітників НТУУ "КПІ" Віталію Молчанову, голові профкому студентів НТУУ "КПІ" Андрію Гаврушкевичу, заступнику голови Наукового товариства студентів і аспірантів НТУУ "КПІ" юристу Валерію Буняку та голові Студентської ради НТУУ "КПІ" Олегу Десятову під час особистої зустрічі, яка відбулася того ж дня. Сказав і про певні процедурні моменти: що, оскільки Статут КПІ та зміни до нього має затверджувати Кабмін, а не міністерство, то і спрямовувати їх університет має безпосередньо до Кабінету Міністрів (хоча, зауважимо, представляти такі проекти на розгляд Кабінету Міністрів України має таки профільне міністерство, а не окремі навчальні заклади). А ще послався на прецеденти: що, начебто, в Харківській юридичній академії ім. Ярослава Мудрого та в Острозькій академії в подібній ситуації конкурси було оголошено після затвердження їх статутів.

Утім, як виявилося, останнє твердження міністра не зовсім відповідає, чи, радше, зовсім не відповідає дійсності. Бо якщо, скажімо, взяти Острозьку академію, то її статут був скасований Постановою Кабінету Міністрів від 16.11.2011 року, і на момент оголошення конкурсу ця академія взагалі працювала без статуту! Це, до речі, в телефонній розмові підтвердили представникам КПІ і самі працівники Острозької академії.

Що ж далі? Звісно, відповідні служби КПІ вкотре підготують і відішлють на затвердження всіх можливих інстанцій зміни до університетського Статуту.  Але хто може гарантувати, що після цього на шляху до оголошення конкурсу не виникнуть нові перепони? Наприклад, що супровідні листи надруковані на якомусь не такому, як хотілося б посадовцям, папері? Чи що пакет на адресу МОНмолодьспорту відісланий після обіду, а десь записано, що розглядаються лише листи, направлені до полудня? Або інші висмоктані з пальця й безглузді претензії?

Нині ситуація нагадує ту, яка передувала подіям наприкінці жовтня цього року, коли студентський колектив університету змушений був вийти на мирну акцію до стін МОНмолодьспорту і захистити автономію та самоврядні традиції НТУУ "КПІ". Бо відсутність чіткого розуміння щодо того, хто очолюватиме університет у найближчі 7 років і прийматиме стратегічні рішення щодо його життєдіяльності та розвитку, створює серйозну напругу в колективі, рівень якої, до того ж, постійно зростає.

Виникає запитання: кому вигідно, щоби ця напруга вилилася в нові акції? І які плани виношують керівники освітянської галузі стосовно університету, який незалежні експерти вперто називають кращим в Україні? Університету, автономія якого підтверджена Указом Президента України від 30.08.2004 року №1023/2004 "Питання Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"?

Відповіді на нього наразі немає. А чиновники міністерства замість виконання власних посадових обов'язків продовжують гратися в сумнівні з точки зору законодавства бюрократичні ігри. Не дотримується слова і міністр Дмитро Табачник.

Тож представники університету на прес-конференції заявили, що якщо так триватиме й надалі, колектив залишає за собою право вдатися до інших заходів впливу на міністерство. Найрізноманітніших. І що про кожен з цих заходів і про реакцію на них чинної влади громадськість буде поінформовано.

Дмитро Стефанович