Гортаючи сторінки історії, аналізуючи події останнього сімнадцятиріччя, можна відзначити багато важливих кроків на історичному шляху зближення науково-освітніх систем Республіки Польща й України.
15 листопада 2007 року у Варшаві відбулося святкування Дня Варшавської політехніки. Саме цього дня 92 роки тому в період Першої світової війни було здійснено перехід на викладання польською мовою (до цього мовою викладання була російська).
З нагоди 50-річчя Секції вихованців КПІ в Польщі вони зібралися у варшавському Будинку техніка Головної технічної організації 22 вересня. Учасники оплесками зустріли декана ФММ проф. О.А. Гавриша, який привітав ювілярів від імені керівництва НТУУ “КПІ” та вручив подарунки.
У 2007 році виповнилося 85 років з дня заснування Секції вихованців КПІ у Польщі та 50 років повоєнної діяльності.
Ян Гаудентій Скжипінський (Jan Gaudenty Skrzypinski) народився в 1891 р. в родинному маєтку Пулько у Варшавському воєводстві в родині ветеринара. У 1917 р. закінчив механічний факультет Київського політехнічного інституту.
Народився в 1893 р. на Поділлі. Син лікаря. У 1912 р. закінчив гімназію в Луцьку і почав навчання в Київському університеті. У 1913 р. став студентом Львівської політехніки, а з 1915 р. – Київського політехнічного інституту. Закінчив навчання в 1922 р. у Варшавській політехніці.
Тадеуш Олександр Графф (Tadeusz Aleksander Graff) народився у Варшаві у 1886 р. Середню школу закінчив у Вінниці, потім навчався в КПІ на механічному факультеті.
“Історію потрібно не лише знати і поважати, але й активно творити, прагнути залишити свій слід в науці та бізнесі” – такий лейтмотив студентського форуму, що 18-20 жовтня пройшов у НТУУ “КПІ”.
27 вересня 2006 року у Варшаві (Польща) відбулася неординарна подія, а саме: підписання Договору про співпрацю між Київською та Варшавською політехніками.
Ректор Варшавського технологічного університету (ВТУ) Влодзімеж Курнік 29 серпня – 1 вересня перебував у НТУУ “КПІ” з робочим візитом. Його супроводжувала начальник відділу міжнародних зв’язків цього університету пані Євгенія Чоборовська.
