Вельмишановний ректоре, Високоповажні члени наукової ради, пані та панове, Я глибоко зворушений і водночас сповнений неабиякого щастя та задоволення тим, що ви запросили мене зайняти це почесне місце, на якому мали честь сидіти видатні науковці, що були раніше удостоєні цього особливого звання. Я відчуваю глибоку повагу й шану до людей, які отримали Почесне звання доктора в стінах вашого всесвітньо відомого університету, так само як і велику відповідальність перед майбутнім.
Я хочу висловити щиру подяку ректору М.З.Згуровському та високоповажним членам наукової ради Національного технічного університету України – Київського політехнічного інституту за присвоєння мені цього почесного звання. Ваше надзвичайне рішення удостоїти мене звання Почесного доктора змушує мене серйозно усвідомити значення та важливість цієї нагороди.
З одного боку, я цілком усвідомлюю, що не зробив усього, що знаходиться в межах моїх можливостей, аби дійсно заслужити ту честь, яку ви виказуєте мені сьогодні. Я також усвідомлюю, як багато мені ще треба зробити для налагодження добросусідських відносин між Польщею та Україною, заснованих на взаємоповазі та співробітництві в економіці, культурі, науці та освіті та вигідних обом нашим державам. Цієї думки ректор М.З.Згуровський і я дотримуємось з моменту нашого першого знайомства. Наші спільні погляди в цьому питанні цілком збігаються та складають основу теплих і дружніх контактів між нашими університетами. Ось чому я розцінюю це почесне звання, присвоєне мені сьогодні, як знак вашої віри в мої знання, а також як заохочення працювати й підтримувати регулярні контакти відповідно до наших планів співробітництва і в дусі угоди, схваленої високоповажними членами наукових рад обох університетів.
Я безмежно вдячний за честь бути удостоєним звання Почесного доктора НТУУ “КПІ” та за винагороду моїх досягнень, оскільки я як ректор несу особисту відповідальність за висунення кандидатів на розгляд наукової ради мого університету. Професор Йоахім Мецнер, німецький лінгвіст і філософ, Почесний доктор Варшавського технологічного університету, в словах подяки за присвоєння почесного звання дав блискучий аналіз семантичного поля та основних ідей, пов’язаних зі словом “честь” у контексті почесних академічних відзнак. Це допомогло мені, інженеру та вченому, краще зрозуміти історичну місію носія звання Почесного доктора. Протягом тієї лекції я відчував, що нібито перетинаю уявний міст між наукою і гуманністю.
Я добре усвідомлюю ті очікування, що пов’язані з цим почесним титулом. Ці поняття сягають корінням в стародавню філософську думку, і водночас вбирають сучасні ідеї, як, наприклад, видатні досягнення, високі моральні принципи, довіра, цілісність, здатність зазирнути за межі знаного. Я хочу подякувати вам за те, що ви відшукали ці якості в мені.
Почесне звання означає високу оцінку минулих досягнень і зобов’язання на майбутнє. Я радше скористаюсь розглядом питань, пов’язаних з продовженням і розвитком співпраці між нашими університетами, яка, без сумніву, дасть набагато більше, ніж просто академічні результати. Трагічна історія у жодному випадку не є причиною для того, щоб нічого не робити для майбутнього. Зовсім навпаки – через візити, наукові семінари, дослідження, публічні обговорення та культурні заходи ми стаємо друзями, демонструючи нашим можновладцям і суспільству гарний приклад міжнародного співіснування, заснованого на взаємоповазі й розумінні.
До 1989 року, тобто перед неочікувано демократичними виборами в Польщі, ми не могли навіть мріяти про демократію або економічну свободу. Україна не могла й подумати про національну незалежність. Однак уже тоді, ба, навіть раніше, ми разом намагались перетнути кордони, використовуючи мирну зброю, а саме дослідження та освіту. Зараз ми бачимо переваги ринкової економіки, відкритих кордонів і співробітництва з Європою. Ми хочемо, щоб ці переваги відчули й наші сусіди – Україна та Росія. Наш обов’язок – сприяти європейському розвитку, створюючи спільний простір для досліджень і розвитку нової університетської системи без інтелектуальних чи економічних бар’єрів. Гарний приклад такої діяльності – співробітництво трьох братніх університетів, заснованих у 1898 році спочатку як політехнічні інститути, у Варшаві, Києві та Санкт-Петербурзі. Маючи спільні історичні корені та видатні сучасні досягнення, вони прагнуть разом працювати для майбутнього.
Польща й Україна прийняли стратегію безперервного сталого розвитку й упевнені, що результатом її впровадження стане суттєве зростання потенціалу наших економік в сучасному світі жорсткої конкуренції. Це неабиякий виклик політикам, економістам і вченим, які покликані розробляти технології та визначати ризики, спричинені неконтрольованим розвитком подій. Польща та Україна мають унікальний шанс плідного співробітництва завдяки широкому порозумінню між народами і спільним інтересам щодо розвитку інфраструктури й захисту природних ресурсів. В обох країнах особлива увага приділяється енергетичним проблемам та проблемам охорони навколишнього середовища. Ось чому ми сподіваємось, що наші дослідницькі команди шукатимуть рішень стосовно виробництва чистої енергії та захисту навколишнього середовища заради майбутніх поколінь. Щоб здійснити такі амбіційні плани, нам треба дати знання нашим суспільствам і побудувати людські ресурси, засновані на сучасних знаннях і розумінні міжнародних проблем.
Нас цікавлять результати, що мають практичну значимість. Ми зацікавлені в ефективному впровадженні лабораторних результатів у промисловості заради людей та національних економік. Це найголовніше підґрунтя співпраці з Київським політехнічним інститутом, знаним у всьому світі своїми науковими досягненнями й багатим досвідом ефективної співпраці з промисловістю. Разом ми з нетерпінням чекатимемо на появу університету третього покоління, заснованого на трьох складових, – освіті, наукових дослідженнях і впровадженні технологій.
Пані та панове,
Я дуже гордий, що віднині Київський політехнічний інститут буде й моїм університетом. Я урочисто обіцяю працювати та підтримувати всі ініціативи в межах нашого співробітництва, що служитиме на користь обом нашим університетам і допомагатиме розвивати дружні взаємини між нашими академічними товариствами та народами.
Дякую за увагу.
Автор: Почесний доктор НТУУ “КПІ” В.Курнік