Сьогодні успішність ВНЗ визначається багатьма чинниками, однак велике значення має рівень підготовки випускників, їхній адаптивний потенціал, багаж знань і навичок, які сприяють у подальшому працевлаштуванні та роботі. Цей показник впливає на загальний імідж навчального закладу і у роботодавців, і серед абітурієнтів, що є дуже важливим. Уже шість років НДЦ "Соціоплюс" проводить дослідження з метою вивчення думки роботодавців щодо якості підготовки студентів НТУУ "КПІ" всіх спеціальностей та відповідність їх освітньо-кваліфікаційного рівня вимогам ринку праці.
Результати останнього дослідження випуску 2010 року засвідчили досить високий рівень підготовки молодих фахівців, які отримали свою освіту в НТУУ "КПІ". Переважна більшість оцінок є позитивними з усіх параметрів, що вимірювались у дослідженні. Але для того щоб зберегти сьогоднішні високі позиції та одночасно не зупинятися в розвитку, треба послідовно впроваджувати заходи з підвищення якості освіти.
У ході організаційного етапу дослідження були виявлені недоліки, що перешкоджають встановленню зворотного зв'язку між університетом та ринком праці. Зокрема, робота підрозділів НТУУ "КПІ", відповідальних за надання необхідної інформації для успішного проведення дослідження, не завжди була достатньо ефективною. Так, процес проведення дослідження значною мірою ускладнювався через невиконання деякими кафедрами своїх обов'язків стосовно подання повної та достовірної інформації щодо працевлаштування випускників.
Дослідження продемонструвало наростаючу тенденцію попиту на технічних фахівців, які володіють іноземною мовою. Справа в тому, що велику кількість перспективних робочих місць для випускників технічних ВНЗ пропонують іноземні компанії, що відкривають свої представництва в Україні. Тож переважна більшість випускників НТУУ "КПІ" постійно або часто використовують свої лінгвістичні навички у роботі. Варто зауважити, що рівень цих навичок є досить високим – так відзначила більшість роботодавців. Проте рівень володіння іноземною мовою випускниками НТУУ "КПІ" був оцінений відповідно до тих вимог, що висуваються конкретним роботодавцем. Часто ці вимоги є посередніми. Проте випускники деяких факультетів, в силу їх спеціалізації, частіше потрапляють на підприємства, де рівень вимог до мовних компетенцій співробітників є значно вищим. У таких випадках середні оцінки випускників дещо знижуються. Це свідчить про необхідність підвищення ваги мовної складової в навчальному процесі, адже ВНЗ невдовзі повинні будуть забезпечити задоволення цієї потреби у технічних фахівцях з високим рівнем володіння іноземною мовою на достатньому рівні, щоб не втратити конкурентні переваги випускників на ринку праці.
Щодо таких особистісних якостей випускників, як чесність, комунікабельність, активність тощо, які також стали предметом оцінювання роботодавців, то вони зазвичай притаманні випускникам НТУУ "КПІ" на високому рівні, як засвідчило дане дослідження. Це передусім свідчить про те, що вищий навчальний заклад, як певне виховне середовище, ефективно забезпечує формування необхідних особистісних якостей у своїх студентів. З іншого боку, за формування таких навичок здебільшого відповідають гуманітарні дисципліни, кількість яких, на жаль, останнім часом на технічних факультетах скорочується. Це дається взнаки вже сьогодні: дослідження продемонструвало деяке відставання випускників НТУУ "КПІ" за такими показниками, як навички роботи зі службовими документами, а також, на жаль, за показником ініціативності та творчого підходу молодих випускників.
Отримана інформація ще раз підкреслила важливість покращення практичної підготовки. Це можна здійснювати за рахунок відновлення зв'язків із виробництвами та переведення виробничої практики з формальної процедури в реальну.
Аналізуючи дані, отримані за чотири роки, протягом яких проводився моніторинг, слід відзначити наявність зворотного зв'язку між ринком праці та ВНЗ, при якому неявною, проте дуже важливою є участь роботодавців наших випускників у корегуванні їхньої підготовки. А такий інструмент, як соціологічний моніторинг ринку праці достатньо ефективно виконує функції посередника між цими двома ланками. Деякі з основних показників кваліфікації наших випускників (такі як оцінки професійної підготовки молодих інженерів, відповідність кваліфікації вимогам до роботи тощо) демонструють позитивну тенденцію, яка може свідчити про успішну співпрацю ВНЗ з роботодавцями. Проте зауважимо, що такі тенденції не є стрімкими, тобто ще занадто рано говорити про досягнення гармонії між системою освіти та ринком праці, але окреслені шляхи налагодження діалогу вже сьогодні дають свої плоди.