15 січня відбулося перше в цьому році засідання Вченої ради КПІ. На ньому розпочато традиційний цикл заслуховування звітів проректорів за напрямами про роботу підпорядкованих їм структур упродовж минулого року. Отож до порядку денного цього засідання увійшли звіти проректора з міжнародних зв'язків С.І.Сидоренка та проректора з адміністративних питань В.А.Кондратюка. Також за багаторічною традицією "Київський політехнік" знайомитиме читачів з положеннями цих звітів. І першим редакція представляє скорочену версію виступу С.І.Сидоренка "Міжнародна діяльність університету в 2023 році та завдання з її розвитку".
У 2023 році подальший розвиток діяльності в міжнародної сфері став для КПІ ім. Ігоря Сікорського одним із головних пріоритетів.
Цифри свідчать, що активність університету в налагодженні, підтримці та розвиткові міжнародних контактів посилилася: на 40% зросла кількість міжнародних заходів, втричі – число проведених конференцій, семінарів, літніх шкіл.
За європейською програмою мобільності "ERASMUS+" (KA1) у нас нині реалізується 71 проєкт з університетами 25-ти країн.
Навіть в умовах війни збільшується кількість закордонних відряджень і стажувань. Це похідна від активізації співпраці з європейськими партнерами.
Ми стаємо відкритішими для світу. Це, а також, звісно, надання Україні статусу кандидата в члени ЄС і визнання її країною, що перебуває в авангарді боротьби за цивілізаційні цінності, змінює зміст і форми діяльності КПІ в міжнародній сфері, визначає нові її функції.
У 2023 році особливе місце в цьому плані посіла угода КПІ з Українською Радою Миру та провідними університетами України, НАПедН України, Національним центром "Мала академія наук України".
КПІ має сприяти зусиллям в утвердженні справедливого миру – через миротворчі заходи і взаємодію з впливовими світовими організаціями ЕКОСОР (ООН), ЮНЕСКО, ВООЗ, ФАО, з кафедрами ЮНЕСКО та прогресивними медіа.
Формування нового змісту, нових функцій відбувалося й через візити державних діячів високого рівня, і через нові плани співпраці з університетами Британії, США, Естонії, Польщі, Хорватії, Японії. Причому важливі домовленості досягаються радше природним чином, ніж спрямованими зусиллями, – завдяки сприйняттю нашого університету як прихильника європейської ментальності.
Усі аспекти європейської інтернаціоналізації університету формують нову "тканину" місії університету, невід'ємними рисами якої стають:
– діджиталізація навчання, викладання та управління;
– принципи відкритої науки і технологій;
– інновації на міжнародних ринках;
– сталість університету, в тому числі й стабільне фінансування з міжнародних джерел;
– сильні позиції в світових рейтингах.
За рахунок цього для наших факультетів, інститутів, кафедр відкриваються нові сприятливі коридори співпраці. Наприклад, через асоційоване партнерство КПІ в 6-ти альянсах і членство в 8-ми асоціаціях європейських університетів.
Ще один механізм – "Ініціатива Єднання" уряду Великої Британії. Завдяки участі в цій ініціативі ми через спільні проєкти вийшли на новий рівень співпраці. Які ж це проєкти?
У космічній сфері – з університетами Глазго, Кінгстона та Шеффілду.
В освітній сфері – "120-годинний курс англійської для 100 викладачів КПІ".
В інноваційній сфері – стартап-школа КПІ за проєктом з Шеффілдським університетом щодо трансформації післявоєнної підприємницької екосистеми в Україні представила інвесторам у Шеффілдському університеті кращі студентські ідеї стартап-проєктів.
За інноваційним напрямом Міжнародний форум "Інтернаціональна підтримка інноваційної трансформації України", що його було проведено в межах програми ХІІ Фестивалю "Sikorsky Challenge 2023", зібрав партнерів з університетів 18 країн – Німеччини, Іспанії, Ізраїлю, Туреччини, Австралії, Франції, Швеції, Польщі, Румунії, Фінляндії, Болгарії, Бельгії, Грузії, Нідерландів, Португалії, США, Японії, Великої Британії. Фестиваль ознаменував утвердження Інноваційної екосистеми "Sikorsky Challenge Ukraine" (SCU) як платформи для створення повного і цілісного простору в Європі для інноваційної післявоєнної трансформації України. І це – серед нових функцій – стає одним із спільних для міжнародної та науково-інноваційної діяльності пріоритетів на ближчі роки.
Підтримку та єднання з європейськими партнерами ми відчували і через прояви солідарності, й завдяки благодійній допомозі. Наші друзі з Польщі, Данії, США, Японії, Словенії, Естонії, Німеччини, Бельгії, Угорщини, Британії до "Фонду підтримки КПІ" та "Фонду підтримки ЗСУ" перерахували майже 3 млн гривень.
Відчутною в людському вимірі була допомога на реконструкцію бомбосховищ КПІ від Талліннського технічного університету, який є нашим багаторічним партнером, обсягом 13 тисяч євро.
Символом стійкості став благодійний концерт відомого японського піаніста-віртуоза Накамури Тампея. Завершився він виконанням Гімну України, який співав весь зал. Ба більше, під час цього концерту було зібрано 70 тис. гривень благодійних коштів, які передано до Благодійного фонду підтримки ЗСУ "Київський політехнік".
Варто трохи детальніше зупинитися й на роботі Департаменту міжнародного співробітництва за пріоритетами КПІ, визначеними "Стратегією розвитку КПІ до 2025 року" (далі – "Стратегією…"). Щоб підвищити її ефективність було вдосконалено організаційно-методичне забезпечення міжнародної діяльності:
– оптимізовано структуру ДМС: створено відділ міжнародних освітніх рейтингів і відділ міжнародних зв'язків;
– кадровий склад перегруповано відповідно до нових функцій у взаємодії зі світовими миротворчими організаціями;
– визначено співробітників, завданням яких стала організація виконання в підрозділах рішень університету щодо посилення позицій у світових рейтингах;
– запрацювали "Координаційна рада університету з поглиблення інтернаціоналізації" та "Робоча група з питань гендерної рівності";
– делегації КПІ в Асоціації провідних дослідницьких науково-технічних університетів Європи CESAER за 7-ма ключовими напрямами включають КПІ в роботу з напрацювання концептуального бачення реформ для системи європейської вищої технічної освіти з можливістю їхньої швидкої імплементації в КПІ й це надає імпульсів до відповідних перетворень у КПІ;
– для аналізу інвестиційної привабливості міжнародних пропозицій, що адресуються КПІ, і формування нормативної бази університету в міжнародній сфері діє профільна робоча група;
– у проєктно-грантовій діяльності посилено горизонтальну взаємодію структур проректорів з наукової, навчальної, навчально-виховної та міжнародної діяльності;
– рішенням Вченої ради було впроваджено норму, що умовою підтвердження статусу кожної з 68-ми наукових шкіл університету є наявність не менше одного чинного проєкту в конкурсах трьох масштабних європейських проєктно-грантових програм.
Усе перелічене дозволило сконцентруватися на виконанні завдань нашої "Стратегії...". Пріоритетним тут є завдання для чотирьох наших управлінських вертикалей з науки та освіти збільшити кількість виграних проєктів КПІ в конкурсах масштабних європейських програм за науково-технічним і освітнім напрямами – "Горизонт Європа", "ERASMUS+" (рівня КА2), НАТО "Наука заради миру і безпеки".
Докладний звіт з цього питання було представлено Вченій раді на засіданні 11 грудня минулого року. Тому окреслимо лише деякі основні моменти.
По-перше, завдяки посиленню активності наших кафедр на порталі ЄК "Funding & Tenders Opportunities" наукові школи КПІ стали прозорішими для європейського дослідницького простору (European Research Area). Тепер вчені КПІ отримують в 6 разів більше запрошень від вчених Європи до підготовки спільних проєктних пропозицій; кожне друге оголошення вчених КПІ на порталі ЄК знаходить відгук від партнерів в Європі, а 45% з них (із 117-ти) завершуються поданням проєктних пропозицій до конкурсів. Отже, нас стали запрошувати, а кон'юнктура в конкурсах європейських програм складається на користь українських науковців.
По-друге, чинні проєкти масштабних європейських програм виконують вчені 13-ти підрозділів.
По-третє, обсяг частки КПІ в виграних масштабних проєктах збільшився в 1,5 рази.
Разом з тим, хоча в проєктній діяльності позитивні зрушення наочні, суттєвого зламу на краще ще не досягнуто.
Варто порівняти результати КПІ в цьому плані з результатами партнерів. Скажімо, університет Любляни (Словенія) має 115 проєктів за програмою ЄС "Горизонт", а КПІ в 2021-2023 роках виграв лише 9. А Талліннський технічний університет в програмі "Горизонт" отримав коштів більше ніж КПІ в 16 разів!
Однією з причин такого відставання є те, що в нас є кафедри зі слабкою науковою діяльністю. 38 з них не мають захистів кандидатських дисертацій протягом останніх 3-5 років. Певна річ, такі кафедри не можуть подати якісь свої ідеї та напрацювання як проєктні пропозиції, тож їх нікуди й не запрошують.
Загалом, до проєктно-грантової діяльності нині не готові дві третини із наших 68 наукових шкіл.
Отож поки що в КПІ менше міжнародних грантів у порівнянні з європейськими партнерами. Але по мірі входження України до ЄС розкриватимуться й нові можливості. І якщо ми навчимося ці європейські гроші здобувати, оволодіємо технологіями європейської проєктної діяльності, тоді кожна наша кафедра матиме значно більші обсяги фінансування за рахунок участі в масштабних проєктах. Бо ж сьогодні кошти на науку – саме в Європі!
Важливим показником присутності університету в міжнародному освітньому просторі є місце, яке він займає в світових рейтингах закладів вищої освіти. Після певного просідання минулих років позиції КПІ стабілізовано. Наш університет входить до рейтингу QS в інтервалі місць 701-750. Це забезпечує вищий внесок міжнародної сфери у розподіл фінансування поміж університетами України.
У предметному рейтингу "QS World University Rankings by Subject" КПІ обійняв перші серед університетів України місця за 6-ма предметними сферами: "Інженерія і технології", "Комп'ютерні науки та інформаційні системи", "Хімія", "Електротехніка та електроніка", "Механіка, авіація та інженерія виробництва", "Природничі науки – Матеріалознавство".
У частині виконання завдань "Стратегії ..." щодо поглиблення інтернаціоналізації в університеті, нове керівництво ЦМО досягло певних позитивних результатів: на 41% збільшено набір іноземних громадян на навчання в КПІ, збільшено кошти від цього виду ЗЕД (надходження перевищили рівень навіть довоєнного 2021 року і становили 46 344,6 тис. грн). Водночас, світові рейтинги свідчать про нашу слабкість в такому критерії інтернаціоналізації, як кількість іноземних студентів. Цей параметр визначає наскільки університет привабливий для світу, для вступників, чи поїде до нього молодь з інших країн. Хоча справедливості заради слід враховувати, що для країни, яка перебуває в стані війни, цей критерій глибини інтернаціоналізації не може об'єктивно відображати привабливість вишу для світу.
Що ж дала міжнародна сфера для розвитку КПІ?
Передусім відзначимо, що КПІ як асоційований партнер 6-ти альянсів європейських університетів через спеціалізовані проєкти національних і європейських програм починає отримувати від них практичну допомогу.
За таким механізмом Альянс ECIU створив у корпусі №1 мультимедійну аудиторію для захистів дисертацій.
Проривною для КПІ і для науки України загалом є передача від Шеффілдського університету "High Performance Computing Cluster" для Центру суперкомп'ютерних обчислень.
На ФЕЛ для втілення студентських проєктів Інжинірингова школа "Ноосфера" передала 400 тис. грн.
На ФЕА німецькі компанії "Siemens" і "Megger" створили дві навчальні лабораторії на 3,8 млн грн.
Подароване від компанії "Хуавей-Україна" обладнання стало базою для стоврення лабораторій на ФЕА і РТФ. Крім того, компанія надала серверне ядро та Wi-Fi для бомбосховищ КПІ.
На лабораторію металевих наноматеріалів в ІМЗ ім. Є.О. Патона за проєктом NATO "Project in Nanomaterials" витрачено 370 тис. грн.
Волонтери Данії подарували КПІ два потужні дизельні генератори вартістю 1,4 млн грн.
А загалом діяльність університету в міжнародній сфері забезпечила надходження на його розвиток 5,2 млн грн.
Крім цього, слід нагадати й про 1,5 мільйони € за виграними в 2023 році проєктами та про вже згадані 2,9 млн грн благодійних коштів, частина яких йде на потреби розвитку навчально-наукових інститутів, факультетів і кафедр.
Позитивні результати 2023 року досягнуто завдяки спільній праці ДМС та інститутів, факультетів, кафедр і завдяки загальному посиленню міжнародної сфери КПІ.
За традицією варто назвати підрозділи – лідери за комбінацією позитивних здобутків у кількості та обсягах проєктів, індивідуальних грантів і отриманої благодійної допомоги за всіма формами – обладнання, програмні продукти, інші матеріальні цінності, кошти. Це Навчально-наукові інститути атомної і теплової енергетики, матеріалознавства і зварювання, енергозбереження та енергоменеджменту, фізико-технічний та факультет електроніки.
На завершення про деякі завдання, що стоять перед університетом.
В освітній сфері в стратегічному плані орієнтуємося на флагманську ініціативу Єврокомісії "Європейська стратегія для університетів":
– посилення транснаціональної співпраці університетів;
– збільшення участі бізнесу в секторі вищої освіти;
– забезпечення повної реалізації європейського підходу до гарантій якості освітніх програм, у тому числі спільних;
– підтримання високої якості віртуального спільного навчання, високої мобільності для студентів і персоналу (також онлайн);
– заохочення та захист академічної свободи й інституційної автономії;
– включення в роботу щодо спільного європейського ступеня;
– заохочення залучення студентів, науковців і дослідників до управління структурами транснаціонального співробітництва університетів.
Саме це відкриває нам нове вікно в Європу!
У частині інтеграції освітньої та наукової діяльності з міжнародною нам слід переймати міжнародний досвід, опановувати актуальні ідеї змін у системі Європейської зони вищої технічної освіти та Європейського дослідницького простору, впроваджувати їх в практику КПІ. Потрібно вчитися використовувати нові можливості, що їх пропонують нам альянси й асоціації європейських університетів. У цьому плані необхідно проявляти особливу активність нашим делегаціям в семи групах за ключовими напрямами (Тask Force Groups) Асоціації CESAER, налагоджувати партнерські зв'язки зі спорідненими факультетами та кафедрами 58-ми університетів – членів CESAER, спільно з ними готувати проєктні пропозиції до конкурсів європейських програм.
У роботі з альянсами силами факультетів та інститутів ми мусимо ставати реальними учасниками комплексного співробітництва в пошуку все нових партнерів, у підготовці спільних проектних пропозицій до конкурсів, насамперед трьох масштабних європейських програм.
Водночас, виводити освітні програми кафедр на ринки освітніх послуг і на ринки праці зарубіжних країн і саме там підтверджувати їхню конкурентоспроможність.
У міжнародній проєктно-грантовій діяльності, в досягненні сталого фінансування (Sustainable Funding) мають проявити себе лідери 68 наукових шкіл, завідувачі 104-х наших кафедр.
Мусимо допомогти кожній із 68 наукових шкіл та кожній кафедрі підготувати і подати проєктні пропозиції на конкурси масштабних європейських програм:
– в науково-технічній сфері – "Горизонт Європа" та/або НАТО "Наука заради миру і безпеки";
– в освітній сфері – "ERASMUS+" (рівня КА2);
– в сфері мобільності – "ERASMUS+" (КА1).
За нинішніх умов скорочення бюджетного фінансування науки збільшення коштів від цього виду зовнішньоекононмічної діяльності є надважливою умовою збереження наших наукових шкіл.
Отже слід посилювати індивідуальну роботу в глибинних наукових осередках – там, де вчені приймають (чи ще не приймають?) рішення почати готувати проєкти. Роз'яснювати, навчати, практично допомагати, але в поєднанні з вдосконаленням менеджменту в цій сфері, спиратися на конкретизацію вимог у контрактах керівників усіх рівнів, на практику звітування про виконання цих вимог.
Мусимо досягти покращення позицій КПІ в світових рейтингах університетів за рахунок забезпечення позитивної динаміки внесків кожної кафедри, факультету, інституту в ті інтегральні параметри КПІ загалом, що їх запитують світові рейтинги THE, QS, ARWU.
У роботі з набору іноземних громадян стрижнем зусиль потрібно зробити "Концепцію системи роботи з набору іноземних громадян на навчання та роботи з ними в період навчання за нових умов". Слід посилити роль кафедр у роботі по набору за рахунок пропозиції освітніх програм тим секторам промисловості зарубіжних країн, де складається сприятлива кон'юнктура для спеціальностей, за якими КПІ готує фахівців.
І працювати на збільшення в межах можливого за нинішніх умов набору на навчання в КПІ іноземних громадян.
У кадровій політиці – спиратися на молоді сили – вчених із знанням мов, інформаційних технологій, менеджменту, інноваційного підприємництва – людей нової формації, європейської ментальності.
* * *
Звичайно, усе викладене не вичерпує всіх наших результатів і нагальних завдань. Ми будемо доповнювати сьогоднішню доповідь через ЗМІ, через матеріали, що готуються до видання.
Панораму міжнародної діяльності університету 2023 року представлено лише в лаконічному викладі. Але як не згадати про наших колег – патріотів КПІ, хто за усіх втрат і потрясінь, за умов обстрілів і оборони виконував свій обов'язок – забезпечував виконання місії університету в її міжнародній складовій! Прикладами цього стали й відрядження за завданнями університетського рівня до 15-ти країн Європи. Наші делегати долали, сказати б, "на перекладних", часом у дуже некомфортних умовах, із 3-5-7-ма пересадками великі відстані між країнами, щоб окрім виконання прямих завдань розповісти, як разом з усією країною бореться і працює КПІ за нинішніх драматичних умов. Серед тих, хто достойно представляв наш університет за кордоном, – Марина Олегівна Кравченко, Олена Андріївна Акімова, Зоя Михайлівна Корнєва, Оксана Ярославівна Юрчишин, Тетяна Миколаївна Желяскова, Інна Вячеславівна Сімашко, Ольга Павлівна Демиденко, Оксана Миколаївна Бруй, Інна Геннадіївна Малюкова та інші наші колежанки і колеги-міжнародники. Варто щиро подякувати їм, а також усім, хто за воєнних умов працював задля розвитку міжнародної співпраці й закладав підвалини для подальшого утвердження в світі КПІ та нашої держави!