Дива трапляються, якщо в них вірити. Особливо на Різдво чи під Новий рік. Здійснити мандрівку у часі – одночасно опинитися в позаминулому, минулому і нинішньому століттях пропонують в Музеї історії Києва. Тут відкрили виставку "Київська ялинка від XIX cт. – до сьогодення" та запрошують поринути в атмосферу різдвяного Києва різних періодів.
В експозиції представлені інтер'єри помешкань містян: кінця ХІХ ст. та 20-40-60-80-х років ХХ ст. Для кожного періоду підібрано автентичні меблі, вишуканий одяг та побутові дрібнички: бляшанка від різдвяних солодощів, жіночі прикраси, ковзани, яким понад 100 років; текстиль, посуд, грамофон, музичні інструменти, радіола тощо. Особливе місце серед експонатів займає ялинка як головний атрибут свята і, звісно, ж іграшки до неї. Бо яка ж ялинка без прикрас? У кожному приміщенні зелену красуню оздоблено актуальними на той час іграшками – від ватяних і паперових до вишуканих скляних: писанка з порцеляни та сусального золота 1907 року, перші фігурні скляні прикраси 1920-х років, Святий Миколай з вати і пап'є маше 1930-х років, іграшки українських артілей 1950-60-х років тощо. Кожен елемент експозиції – це крапля власної історії, яка розповідає про те, хто ми, як святкуємо та у що віримо.
Окрім цього, святковий настрій відвідувачам дарують живописні та графічні роботи українських митців із зображенням видів зимового Києва. На окремих стендах наведено спогади киян про святкування Різдва/Нового року.
Про Різдво початку ХХ ст. Ялинку купували на базарі. Перед святом дотримувалися посту. У Святвечір, до першої зірки, взагалі нічого не їли. Прикрашали ялинку, вішали саморобні паперові ланцюжки, корзинки і сердечка, у гілочки втикали підсвічники з тоненькими свічечками. Йшли на вечірню службу, після церкви сідали до столу. На вечерю – кутя пшенична з маковою чи горіховою підливкою, кутя рисова з родзинками, узвар. Зранку бігли роздивлятися подарунки, зазвичай вони були скромними.
Про передноворічну підготовку 1970-х. Біля Жовтневого палацу кишіло дітьми з батьками, до входу вишикувалася величезна черга, запрошення на виставу батьки діставали на роботі через профспілки. Після спектаклю Дід Мороз вручав кожному подарунок з цукерками, печивом, мандаринами. А вдома чекала прикрашена ялинка, яку батьки "вихопили" на ялинковому базарі: на гілочках – зайчики-ведмедики, літачки-ракети, годинник, герої дитячих казок, кульки і прапорці, електрогірлянда, часто саморобна. А в холодильнику – шпроти, шампанське, заготовки на "нарізку", "олів'є" і "шубу", які скуповували чи не з осені через дефіцит продуктів.
Про 1980-90-ті. Працювали святкові ярмарки на Подолі та в центрі міста, де купували подарунки, смаколики, сувеніри, іграшки. У родинному колі з друзями переглядали "Новорічний вогник". Опівночі запускали гучні феєрверки. На Різдво діти почали колядувати у родичів та знайомих.
Ялинка 2014 р. – це символ Революції Гідності, змін і зародження нової нації. Українці бачили багато ялинок "до" і "після" 2014-го, проте як би дорого і вишукано не було прикрашене новорічне дерево, воно не зрівняється з новорічною ялинкою 2014 р. Тоді активісти Майдану прикрасили каркас ялинкової конструкції тематичними плакатами та революційними гаслами, вона замайоріла прапорами усіх країн світу, ЄС та синьо-жовтими стягами. Вінчав конструкцію величний тризуб.
Про перенесення головної ялинки. У 2015 р. після загибелі людей на Майдані головну ялинку країни перенесли на Софійську площу. Між іншим, ялинка 2022 р. найбільш обговорювана через "зачарований капелюх", який українці не сприйняли. Тож вона зняла головний убір, який перетворився на фотозону, та одягла Віфлеємську зірку, яка символізує Різдво, світло і надію. Ялинка 2023 р. була оздоблена символами української незламності – синьо-жовті кулі, білі голуби, різдвяні янголи, а на верхівці – герб України. Цьогорічна – теж майорить синьо-жовтим убранством.
Завершує колекцію старовинних ялинкових прикрас у музеї неймовірна інсталяція з сучасних ялинкових куль "Орнаменти України" та зразки скляних іграшок ручної роботи ТМ "Різдвяні історії". Це український виробник ексклюзивних ялинкових прикрас, які виконують не лише декоративну функцію, а, насамперед, транслюють ідею збереження українських традицій та сімейних цінностей. Коштують не дешево, але швидко розкуповуються. На їхніх кульках – автентичні орнаменти, притаманні тій чи іншій місцевості нашої країни, історичні, літературні й фольклорні персонажі, та велика серія прикрас, присвячена героям війни з росією. Найпопулярніші – "Серце України", "Захисниця", "Воїн світла".
