Сьогодні у КПІ ім. Ігоря Сікорського урочисто вшанували пам'ять Євгена Патона – до 150-річчя з дня його народження. У покладанні квітів до пам'ятника Патона взяли участь представники Національної академії наук України, керівництво університету, викладачі та студенти.
Євген Патон відіграв неабияку роль у житті Київського політеху. «Київські політехніки пишаються тим, що 35 років свого життя Євген Оскарович віддав нашому університету. Він розпочав свою роботу в 1904 році – будував мости, залучаючи студентів та науковців до цієї справи. Він створив тут кафедру електрозварювання, пізніше – факультет електрозварювання. Звідси вийшов знаменитий Інститут електрозварювання імені Патона», – розповідає ректор КПІ Михайло Згуровський.
Видатний інженер шукав таланти серед студентів та молоді – саме в них він бачив майбутнє науки. Такі слова викарбувані на його пам'ятнику у КПІ.
«Євген Патон довго працював у КПІ, передавав свої знання та досвід молодому поколінню. Він завжди намагався допомогти вибрати найбільш талановитих представників молоді, навчити їх тому, що вмів і знав сам», – зазначив заступник директора Інституту електрозварювання ім. Євгена Патона НАН України Ігор Крівцун.
Євген Патон змінив світ своїми досягненнями, внеском в науку та інженерію. Він застосував електрозварювання у будівництві мостів – з того часу розпочалася ера електрозварювання. Це універсальна технологія, яка застосовується в машинобудуванні, в усіх інших сферах науково-технічного прогресу: для зварювання під водою, в космосі, зварювання живих тканин. Зараз не можна уявити собі будь-яку промислову галузь без цієї технології. Завдяки цьому сьогодні Україна – одна з провідних країн світу в галузі електрозварювання.
В Інституті електрозварювання відбулося урочисте засідання, присвячене життєвому та науковому шляху видатного інженера. Вчені відзначали винаходи та досягнення Євгена Патона, якими й досі послуговується сучасна наука. «Це людина світової величини, яка зробила величезний внесок в розвиток людської цивілізації тим, що впровадила нові методи зварювання матеріалів у різних конструкціях, у транспортних засобах – завдяки цьому значно пришвидшився науково-технічний прогрес. Якби не було технології, яку він винайшов напередодні війни, – автоматизованого методу зварювання, – невідомо, як би закінчилася війна. 150-річчя від дня його народження – це не лише наше національне свято, свято академіків, а й всього світового потенціалу, людства», – розповів перший віцепрезидент НАНУ Антон Наумовець.
Окрім наукових досягнень академіки НАНУ відзначають також і людські якості Євгена Патона – його ввічливість, стриманість, повагу до всіх. «Це була людина дуже широких поглядів і дуже добре підготовлена у різних галузях знання – не тільки в техніці. Це дуже самоорганізована і дисциплінована людина – він вихований в традиціях вчених минулого століття, які дуже високо цінували свій авторитет, поведінку, правила спілкування – це відчувалося в розмовах. Він дуже уважно прислухався до кожного – від працівника до професора», – згадує перший заступник директора Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Сергій Кучук-Яценко.