Безсумнівним є те, що Київський політехнічний інститут є одним з найкрасивіших ВНЗ Києва. У стінах його старовинних корпусів почуваєш себе дотичним до відкриттів і досліджень, здійснених великими вченими, і так хочеться хоч на кілька хвилин зазирнути в минуле, стати старанним студентом початку ХХ століття.
19 вересня 2008 року двері до Великої фізичної аудиторії стали саме тим «містком» в історію. Цього дня відбулось урочисте відкриття аудиторії після проведених водночас реставрації та модернізації.
Зав. відділу історії КПІ Державного політехнічного музею при НТУУ «КПІ» В.В.Татарчук ознайомив присутніх з історією Великої фізичної аудиторії. Його розповідь супроводжувалась демонстрацією презентації, підготовленої співробітниками ДПМ. Присутні побачили давні фотографії, креслення, кінофрагменти.
Аудиторія та її вестибюль побудовані за проектом В.О. Осьмака – тоді викладача, а пізніше – професора КПІ. Її довжина – 20,7 м, ширина 18,7 м, що складає площу 387 кв.м при висоті 13,4 м між підлогою біля лекційного столу та стелею.
На час свого створення Велика фізична переважала за своїми розмірами подібні аудиторії багатьох закордонних вищих технічних навчальних закладів, зокрема Паризької Ecole Polytechnique і Вищої технічної школи “Berlin-Charlottenburg”. Архітектура ВФА поєднала в собі красу та вишуканість із притаманною навчальним закладам аскетичністю. Дерев'яна стеля аудиторії красиво розписана та оздоблена. Стіни оштукатурені не гладко і місцями прикрашені художнім ліпленням.
Велика фізична аудиторія відзначалася зручністю для студентів та викладачів. Наявність кількох входів і оптимальне розташування проходів дозволяло уникнути штовханини. Лекційний стіл був на той час обладнаний подачею води й газу, навіть спеціальним заглибленням для дослідів із ртуттю.
Створена за зразком амфітеатру, Велика фізична дає можливість слухачам (400-500 місць) почути і побачити все. Денне освітлення було не лише бічне, але й верхнє – через вікна в стелі – настільки ретельно був розрахований проект ВФА. У випадку, коли лектор збирався використати проектор («чарівний ліхтар»), верхні вікна доводилося затягувати сукняними шторами. Для цього було розроблено хитромудре пристосування з рейками й металевими візками, які запускалися електрикою, а коли техніка відмовлялася працювати, це можна було зробити вручну, тоді вже доводилось посилати когось на горище.
Дотепер в аудиторії збереглася спеціальна подвійна дошка. Потягнувши за мотузку, можна підняти одну з її половинок, одночасно опускаючи іншу. Це зроблено на той випадок, коли лекторові потрібно записати відразу кілька складних математичних формул, які не вміщаються на одній дошці.
На стіні навпроти глядачів знаходилися бюсти Галілея (ліворуч), Ньютона (праворуч), а на бокових стінках ліворуч бюсти Вольта, Гальвані, Лейбніца, Фарадея, Гельмгольца, Гаусса. Вище над ними згруповані імена фізиків Мейера, Джоуля, Реньо, Юнга, Френеля, Кірхгофа, Бунзена, Ампера, Ома, Максвелла, Герца, Паскаля, Кавендіша, Кулона, Ватта, а на головній стінці – Б.С. Якобі, М.В. Ломоносова, Е.Х. Ленца.
У роки Другої світової війни Велика фізична аудиторія, як і інші приміщення КПІ, серйозно постраждала: вона повністю вигоріла, а ліве крило було зовсім непридатним для занять. Після того аудиторію було відновлено, однак неповністю: вже не прикрашали стіни бюсти восьми великих фізиків.
Вони з'явились у Великій фізичній аудиторії саме тепер. Автор бюстів – скульптор Анатолій Валієв, член Національної спілки художників України. Безсумнівно, що це значиме доповнення до аудиторії. Крім цього, у ВФА з'явилися ще електронний довідково-інформаційний комплекс викладача й таблиця фізичних величин.
Після завершення екскурсу в історію розпочалася лекція. Символічно, що перша лекція в оновленій Великій фізичній аудиторії була присвячена новітньому проекту в історії фізики – Великому адронному колайдеру, про який нині всі говорять і про який пишуть, здається, всі газети. Слухачі отримали інформацію, як кажуть, з перших вуст – лектором був завідувач відділу Інституту теоретичної фізики НАН України д.ф.-м.н. Г.М. Зінов'єв – керівник української групи-учасника проекту, до речі, випускник КПІ.
Кожен день відкриває в рідному університеті щось нове. Тепер зі стін Великої фізичної аудиторії на студентів і викладачів дивитимуться визначні світові науковці, нагадуючи, що за нами – майбутнє, яскраве і неповторне, з новими дослідженнями і великими відкриттями, частина яких, впевнена, належатиме випускникам КПІ.