27 листопада 2018 р. виповнилося 100 років президенту НАН України, директору Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, академіку НАН України, випускнику КПІ Борису Євгеновичу Патону.
Багатотисячний колектив КПІ ім. Ігоря Сікорського вітає Бориса Євгеновича з величним ювілеєм і бажає йому міцного здоров'я, творчої наснаги, активного довголіття.
Б.Є.Патон – найвідоміший і найбільш уславлений випускник Київської політехніки. Він лауреат багатьох престижних премій, у тому числі Ленінської – найвищої в СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці, Герой України (перший в історії присвоєння цього звання), нагороджений багатьма орденами і медалями. І всі ці звання і нагороди абсолютно заслужені. Бо він – великий вчений і великий інженер – конструктор, технолог, організатор.
А ще він – достойний син свого батька, славетного професора КПІ Євгена Оскаровича Патона. Син, який успадкував і кращі риси батька, і його справу. І повів цю справу так, як батько, мабуть, і не мріяв.
Професор Є.О.Патон завідував кафедрою мостобудування КПІ з 1905 по 1929 рік. За цей час він опублікував більше 160 наукових праць, а також близько 30 підручників і навчальних посібників з мостобудування. Крім того, розробив більше 30 проектів мостів, майже всі з яких були реалізовані. У 1929 р. Євгена Оскаровича обрали академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН) за фахом "технічні науки", і тоді ж 59-річний Є.О.Патон зайнявся абсолютно новою для себе справою – електричним зварюванням. Він організовує в системі ВУАН лабораторію зварювання, у 1933 р. – Інститут електрозварювання (ІЕЗ), де в 1939–1940 рр. було створено високопродуктивний спосіб автоматичного зварювання під флюсом. Коли розпочалася війна, цей спосіб було впроваджено у виробництво бронекорпусів танків, артилерійських систем, авіабомб та інших видів озброєння. Значною мірою завдяки цьому СРСР за роки війни випустив більше танків, ніж будь-яка інша країна. Після війни Є.О.Патон розробив проект і керував спорудженням найбільшого на той час у світі суцільнозварного мосту через Дніпро в Києві, що нині носить його ім'я.
Борис Євгенович Патон закінчив КПІ у 1941 р. за фахом "інженер-електрик". За розподілом поїхав на завод "Красное Сормово" (м. Горький, нині – Нижній Новгород), працював інженером електротехнічної лабораторії. У 1942 р. був переведений в ІЕЗ, де почав вивчати нову для себе справу – електрозварювання. Досить швидко став у цій справі видатним фахівцем, який, за словами батька, вміє працювати не лише головою, але й руками. Б.Є.Патон брав активну участь у розробці та впровадженні автоматичного зварювання броні під флюсом. Розробляв технологію, конструював обладнання, виконував суто наукові дослідження – встановив, за рахунок якого саме процесу виділяється тепло під час зварювання: в електричній дузі чи завдяки проходженню струму через флюс.
Саме в екстремальній обстановці військового заводу у воєнний час сформувався характер і стиль роботи Б.Є.Патона.
Після повернення у 1945 р. до Києва Борис Патон захистив у КПІ дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему "Аналіз роботи зварювальних головок та способів їх живлення при зварюванні під флюсом". У 1952 р. – також у КПІ – докторську, на тему "Дослідження умов стійкості горіння зварювальної дуги та її регулювання". У 1951 р. його обрали членом-кореспондентом АН УРСР, у 1958 р. – академіком АН УРСР за фахом "електрозварювання", у 1962 р. – академіком АН СРСР за фахом "металургія і технологія металів".
У 1945 р. Борис Євгенович очолив електротехнічний відділ ІЕЗ, у 1950 р. став заступником директора Інституту з наукової роботи, у 1953 р., після кончини Є.О.Патона, очолив інститут. Під його керівництвом ІЕЗ ім. Є.О.Патона розгорнув широкі фундаментальні і прикладні дослідження, за результатами яких було розроблено багато нових способів зварювання: напівавтоматичне, в середовищі захисних газів, електрошлакове, мікроплазмове та ін. Крім того, вивчення явищ, які відбуваються при проходженні електричного струму через різні середовища, стало основою нових способів отримання рафінованих металів: електрошлакового, електронно-променевого, плазмо-дугового переплавів, що поклало початок новій галузі – спеціальній електрометалургії. Інститут швидко виріс у потужний науково-технічний комплекс, до якого, крім власне НДІ, увійшли конструкторсько-технологічні підрозділи і дослідні заводи. На ІЕЗ ім. Є.О.Патона було покладено обов'язки головної в СРСР науково-дослідної установи зі зварювання та спеціальної металургії. В Інституті за безпосередньою участю його директора були створені технології і обладнання світового рівня або й недосяжні для інших – для зварювання магістральних трубопроводів, великогабаритних резервуарів для зберігання нафти і нафтопродуктів, кожухів доменних печей, висотних баштових конструкцій, морських суден та ін. Було розроблено апаратуру для зварювання в умовах орбітального польоту (тобто в невагомості). Остання піонерська розробка – зварювання живих тканин.
У 1962 році 43-річний академік Патон був обраний на посаду президента Академії наук УРСР. Це значною мірою визначило і долю Академії, і долю науково-технічного прогресу в Україні. Адже керівництво СРСР у 1963 р. вирішило ліквідувати Відділення технічних наук, а відповідні НДІ вивести зі складу АН СРСР. Завдяки Б.Є.Патону в Україні цього не сталося. Понад те, АН УРСР стала центром розвитку технічних наук в СРСР. Це значною мірою обумовило те, що на українських підприємствах створювалась техніка світового рівня – літаки, ракети, морські судна, ЕОМ та ін. Не залишилися поза його увагою й інші науки. З ініціативи Б.Є.Патона в системі АН УРСР було створено десятки нових інститутів та організацій, що проводили дослідження в найбільш важливих наукових напрямах.
Приємно зазначити, що Борис Євгенович ніколи не забував свою альма-матер. Очолюваний ним інститут упродовж багатьох десятиліть плідно співпрацював з викладачами і науковцями КПІ. Сам він часто бував у нас на різноманітних заходах – конференціях, нарадах, урочистих зборах, зустрічах випускників та ін. А київські політехніки завжди пишалися таким випускником. Тому не дивно, що ім'я (і фото) Б.Є.Патона досить часто зустрічається у публікаціях нашої газети, яка з 1949 р. називалась "За радянського інженера", а з 1988 р. – "Київський політехнік". Фрагменти деяких таких публікацій пропонуємо увазі читачів.
Наша газета про Бориса Євгеновича Патона
За роки Радянської влади наш інститут підготував понад 20 тисяч інженерів. Вихованці КПІ плідно працюють у різних галузях народного господарства, беруть активну участь у боротьбі за технічний прогрес, за дальший розвиток науки і техніки.
На фото: вихованець КПІ, нині директор Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона АН УРСР, лауреат Ленінської премії, член-кореспондент Академії наук Української РСР Б. Є. Патон за проведенням дослідів.
Президент Академії наук УРСР Б.Є. ПАТОН – колишній наш студент
Багато вихованців нашого інституту – тепер лауреати і Ленінської премії, видатні вчені, новатори, передові борці за дальший розвиток вітчизняної науки і техніки. Вони підтримують тісні зв'язки з рідним вузом. Недавно до нас завітав президент Академії наук УРСР, лауреат Ленінської премії, академік Борис Євгенович Патон, який закінчив електротехнічний факультет КПІ.
У великій фізичній аудиторії він виступив перед студентами і викладачами механіко-машинобудівного факультету з лекцією на тему "Шляхи розвитку зварювальної науки і техніки в СРСР".
Борис Євгенович докладно висвітлив досягнення і перспективи розвитку зварювання в нашій країні, розповів про новітні методи зварювання (електронно-променевий та ін.), про перспективи застосування кібернетики в зварювальній техніці, можливості виконання зварювальних робіт у космосі та про дуже цікаві інші питання...
На трибуні – президент АН УРСР академік Б.Є. Патон.
Пишаємося! Вітаємо!
Колишньому студенту КПІ – нині президенту Академії наук УРСР Б.Є. Патону сповнилось 50 літ. Указом Президії Верховної Ради УРСР йому присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки і техніки УРСР. Наш інститутський колектив гаряче поздоровляє Вас, Борисе Євгеновичу, і зичить Вам міцного здоров'я, щастя, нових славних звершень.
Гаряче вітаємо вас, друзі, випускники КПІ 1941 року!
То були перші вогняні дні найбільшої, найжорстокішої війни в історії людства... Гітлерівські вбивці бомбили любиме місто... В рядах славних воїнів поспішали на фронт, на священну війну народну і випускники КПІ 1941 р.
І ось минає тридцять років. У рідному вузі знову зустрінуться давні друзі-однокурсники. Позаду у них – шляхи численних битв, які завершились Великою Перемогою, роки бойових подвигів і чудових трудових звершень.
Тридцять років тому захистив дипломний проект і випускник електротехнічного факультету КПІ Борис Євгенович Патон – нині член ЦК КПРС і ЦК КП України, депутат Верховної Ради СРСР і Верховної Ради УРСР, президент АН УРСР, Лауреат Ленінської та Державної премій, Герой Соціалістичної Праці, якого бачите на фото...
Вітаємо президента Національної академії наук України, почесного доктора НТУУ"КПІ" та його випускника 1941 року академіка Бориса Євгеновича Патона з відзнакою Президента України "Герой України" та нагородженням орденом Держави з нагоди його 80-річчя за самовіддане служіння науці, визначні досягнення в галузі зварювання та спеціальної електрометалургії, що сприяли визнанню та утвердженню авторитету вітчизняної науки у світі.
На початку березня відбулися ювілейні урочистості, присвячені 130-річниці з дня народження Є.О.Патона...
Наприкінці наукової частини урочистостей головуючий на урочистому засіданні М.З.Згуровський із великою шаною та приємністю надав слово директору Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона, президентові НАНУ, випускнику КПІ академікові Б.Є.Патону. Борис Євгенович щиро подякував організаторам наукової сесії, промовцям та присутнім за теплу згадку про його батька – Євгена Оскаровича, за те, що колектив університету віддає належне його пам'яті та діяльності. Б.Є.Патон висловив думку, що невипадково доля Є.О.Патона з 1904 р. була пов'язана з Києвом та КПІ, який він любив так само, як завжди любив і поважав молодь Політехніки...
Закінчуючи свій виступ, Борис Євгенович наголосив: "Усі ми маємо пишатися тим, що КПІ справді став одним із кращих політехнічних навчальних закладів не тільки в Україні та СНД, а й у Європі і навіть у світі". Борис Євгенович побажав київським політехнікам бути гідними свого часу, а також творчих успіхів та нових наукових здобутків.
...Почесні гості на чолі з Б.Є.Патоном та М.З.Згуровським оглянули нові експозиції Державного політехнічного музею.
Рік, що минув, ознаменувався для ФТІ НТУУ "КПІ" першим випуском магістрів. Розповідає директор ФТІ проф. Олексій Миколайович Новіков.
– Перший випуск – непересічна подія в житті студентів та викладачів інституту. На урочисте вручення дипломів до нас завітали президент НАНУ акад. Б.Є.Патон, ректор НТУУ "КПІ" М.З.Згуровський, відомі вітчизняні науковці...
Від самого заснування ми відчуваємо величезну всебічну підтримку наших засновників – академіків Б.Є.Патона та М.З.Згуровського, освітянської та наукової громадськості України – багато фахівців брали участь у становленні ФТІ. Крім того, нам постійно допомагають політехнічні підрозділи. Думаю, немає факультету чи інституту НТУУ "КПІ", куди б ми не зверталися за допомогою – методичною, консультативною, кадровою підтримкою. Нам завжди йшли назустріч, надавали допомогу в повному обсязі. Всім їм – уклінна подяка.
- Мабуть, найцікавішим у доповідях були особисті спогади про М.К.Янгеля людей, які з ним колись працювали чи співпрацювали... Академік Б.Є.Патон підкреслив, що М.К.Янгель високо цінував науку і співпрацю з ученими АН УРСР. "Київський політехнік", 27 жовтня 2011 р.
- 19 січня 2015 року викладачі і науковці НТУУ "КПІ" зустрілися зі своїми колегами з Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона НАН України. "Київський політехнік", 5 лютого 2015 р.