11 лютого 2019 року в офіційному бюлетені Укрпатенту "Промислова власність" було опубліковано відомості про 1000-й охоронний документ на об'єкти промислової власності – винаходи й корисні моделі, отриманий професором кафедри хімічного, полімерного та силікатного машинобудування інженерно-хімічного факультету, заслуженим винахідником України Ігорем Мікульонком. Від виходу у світ його першого винаходу "Вальці для перемішування полімерних матеріалів", який було розроблено під час дипломного проектування в Київській політехніці та який згодом було впроваджено на київському НВО "Більшовик" (нині – АТ "Перший київський механічний завод"), до 1000-го патенту на корисну модель "Мішалка для перемішування рідкого середовища" пройшло понад три десятки років.
Про його шлях у винахідницькій діяльності й про те, які саме галузі є полем його технічної творчості, редакція "КП" попросила розповісти самого Ігоря Мікульонка.
– За час винахідницької діяльності я став автором і співавтором тисячі охоронних документів (авторських свідоцтв і патентів) СРСР, Російської Федерації та України на винаходи й корисні моделі (з них 400 одноосібних). Як викладач Київської політехніки я вже не одне десятиліття читаю дисципліну "Інтелектуальна власність та патентознавство" (у різних варіаціях) студентам інженерно-хімічного факультету. За цей час моїми співавторами стали більше двохсот п'ятдесяти студентів та учнів закладів середньої освіти, які разом одержали понад 400 патентів. Усі мої студенти-дипломники результати своїх дипломних проектів і робіт захищають одним або декількома патентами (випускниця 2005 року студентка групи ЛМ-93 Ольга Грановська з дипломного проекту на тему "Лінія для виробництва безосновних рулонних матеріалів з розробленням вальців" одержала цілих п'ять патентів). Також мої студенти-дипломники неодноразово ставали переможцями й призерами Міжнародних салонів винаходів і нових технологій, а учні закладів середньої освіти – переможцями всеукраїнських і міжнародних конкурсів наукових і науково-технічних робіт. А деякі з моїх колишніх студентів навіть пов'язали свою професійну діяльність з Укрпатентом.
Підготовлений мною 2001 року навчальний посібник "Основи інтелектуальної власності" витримав декілька видань, розійшовшись по Україні великим тиражем і одержавши достатньо високе визнання як студентів, так і фахівців. Згодом цей посібник перетворився на підручник "Інтелектуальна власність" з грифом Міністерства освіти і науки України.
"Поле" моєї винахідницької діяльності абсолютно не обмежувалося і не обмежується нині лише моєю науковою спеціальністю (процеси та обладнання хімічної технології). Розроблені мною винаходи стосуються всіх восьми розділів міжнародної патентної класифікації – МПК. А одного разу я навіть склав "абетку" своїх розробок: на кожну її літеру “знайшовся” хоча б один винахід (або корисна модель).
І саме як викладач основне призначення своєї винахідницької діяльності я бачу не в гонитві за прибутком (тим більше, кому зараз потрібні, наприклад, технології якісних автошляхів, адже як тоді бути з наддохідними ямковими ремонтами?), а в залученні студентської та учнівської молоді до творчості. І в цьому я цілком згодний з відомим фінським письменником Мартті Йоханнесом Ларні: "Наукова робота не підходить людям, які обома ногами стоять на землі, а обома руками тягнуться до грошей".
І тим більше приємно, що на презентації 28 лютого цього року підготовленого Київською малою академією наук учнівської молоді першого випуску буклету "Топ 20 ідей київських МАНівців" було відзначено й п'ять проектів учнів Політехнічного ліцею НТУУ "КПІ", розробки яких захищено дев'ятьма патентами.
…Сьогодні Ігор Олегович Мікульонок працює над новими проектами. Тож навряд чи варто сумніватися, що за першою тисячею за якийсь час прийде і друга…