[до 30.12.2021] Виставка «Епоха мотоциклів» у політехнічному музеї

У Державному політехнічному музеї при КПІ ім. Ігоря Сікорського діє виставка "Мотоцикли епохи", яка демонструє "продуктивну" (від слова продукція) діяльність Київського мотоциклетного заводу. Колекцію люб'язно надав для тимчасового експонування колекціонер, давній друг музею Анатолій Шумський.

Київський мотоциклетний завод засновано у вересні 1945 року.  До 2018 року на  заводі  виготовлено понад 3,5 млн мотоциклів переважно важкого класу. Проте його першою профільною продукцією став легкий мотоцикл К-1Б "Киевлянин" – копія німецького мотоцикла "Wanderer-1Sp" (в експозиції не представлений). З 1949 року в Києві було організовано серійне виробництво важкого мотоцикла М-72,  що на десятиліття визначило поле діяльності заводу. М-72 використовувався в Радянській армії для моторизації піхотних підрозділів, розвідки, зв'язку. До кінця 50-х рр. мотоцикл населенню не продавався.

У 1955 р. під час закордонного візиту до Югославії керівника СРСР Микити Хрущова його супроводжував ескорт мотоциклістів. Подібна практика вже широко використовувалася за кордоном. Тому не дивним було рішення влаштувати подібне і в Радянському Союзі. Замовлення на створення ескортного мотоцикла отримав Київський мотозавод.

Представлений на виставці мотоцикл М-72 є саме ескортним. Часу на роботу інженерам було надано небагато, тому ескортний мотоцикл від серійного військового різнився лише відсутністю системи монтування зброї, поліпшеним виконанням та дещо відмінним розфарбуванням. Ескортний М-72 – чорного кольору з білими смугами на баці та колісних щитках, із збільшеною кількістю хромованих деталей. Мотоцикл експлуатувався з боковим причепом тільки на слизькій дорозі (взимку). Його виготовили невеликою серією з 25 штук, з такою самою кількістю мотокомплектів для ремонту. Така практика продовжувалася при виробництві всіх наступних моделей ескортних мотоциклів КМЗ. Саме такі мотоцикли були свідками та безпосередніми учасниками епохальних подій ХХ століття (звідси і назва виставки). Скажімо, кортеж мотоциклістів супроводжував на Червоній площі в Москві першого космонавта Юрія Гагаріна, наступних космонавтів, а також іноземні урядові делегації.

Наступник ескортного М-72  – мотоцикл  Дніпро-955, на жаль, не може похвалитись такою багатою біографією. Однак він як машина ескорту мотоциклістів супроводжував візит Папи Римського Івана Павла ІІ до Києва, став "свідком" падіння "залізної завіси", розпаду СРСР. Виготовлений у кількості 25 штук використовувався також у підрозділі київської ДАІ для патрулювання вулиць.

Досвід розробки і виробництва ескортних мотоциклів спеціального призначення знайшов своє застосування і для впровадження цивільної продукції. Цивільний мотоцикл "Соло" втілив спробу КМЗ охопити молодь. Річ у тім, що основною продукцією КМЗ були важкі мотоцикли з боковим причепом, які за ціною, габаритами, швидкістю та динамікою не подобались молоді. Модель "Соло" без бокового причепа з колесами зменшеного діаметру розвивала швидкість до 125 км/год і стала найшвидшим серійним вітчизняним мотоциклом. Але ціна на мотоцикл у 90-х роках була зависокою, а витрата дефіцитного бензину, який мотоцикл споживав з величезним апетитом (6-7 л/100 км), не дали йому шансів стати популярним та масовим.

Київський мотоциклетний завод і нині пам'ятають як виробника важких мотоциклів. У колекції присутня і одна із наймасовіших моделей – найпотужніший вітчизняний мотоцикл МТ10-36. Наприкінці 70-х років радянська техніка намагалась освоїти світові ринки. Тож цей мотоцикл активно просувався за допомогою реклами, брав участь у ралі, його мав у власній колекції відомий італійський актор Адріано Челентано. А для студентів КПІ мотоцикл є яскравою і лаконічною ілюстрацією внеску київських політехніків у мотобудування. Технологія виготовлення колінчастого валу, блока двигуна, біметалевих гільз – це розробки кафедри ливарного виробництва чорних і кольорових металів КПІ. Понад те, переважна більшість інженерів заводу з 50-х рр., включно з головним конструктором заводу, були випускниками  КПІ.

Мотобудівники в період розквіту мототехніки, а особливо  в період її занепаду, прагнули охопити якомога ширші сфери використання своєї продукції. Пожежний мотоцикл М 156П – яскравий цьому приклад. Пожежний мотоцикл мав більшу мобільність, ніж автомобіль, в умовах міської забудови, а також був би доречним для гасіння пожеж в сільській місцевості, лісах. Невеликий мотоцикл – непогана альтернатива дорогому в обслуговуванні автомобілю для пожежної служби в невеликих селах, на підприємствах. Однак не склалось... Далі невеликої серії з трьох моделей та кількості менше десятка мотоциклів справа не пішла.

Мотоцикл-всюдихід МТ-16 – цікавий приклад конверсії та використання військової техніки в цивільній сфері. На зміну військовому М-72  для армії інженери КМЗ розробили мотоцикл МВ-750 (мотоцикл військовий). Для підвищення прохідності мотоцикла його обладнали приводом на колесо бокового причепа. Такі мотоцикли використовувались тільки в армії. З подальшим упровадженням нових верхньоклапанних двигунів налагодилось серійне виробництво МВ-650. З середини 80-х років на ринку можна було придбати їх цивільні аналоги МТ-12 і МТ-16. Цікаво, що цивільний аналог, позбувшись штатного кріплення під кулемет на боковому причепі, зберіг комплектування додатковою ємністю на 10 літрів палива та кріплення для неї. Мотоцикл МТ-16 мав перевагу над МТ-10 та МТ-11 за прохідністю. І сьогодні цей мотоцикл цінується любителями активного відпочинку, є незамінним для туристичних подорожей. За прохідністю він перевершує окремі типи автомобілів підвищеної прохідності.

У вересні виставка поповнилася ще двома мотоциклами: мотоциклом Київського мотозаводу К-750М і мотоциклом, який вироблявся в 80-х роках минулого століття в Чехословаччині,  "Jawa-350". 

Звісно, поціновувачів раритетної мототехніки передусім зацікавить мотоцикл К-750М. Мотоцикл К-750 виготовлявся з 1958 року. Він був глибокою модернізацією мотоцикла М-72, який, своєю чергою, був копією BMW R71. Відповідно, вітчизняна модель отримала число – 72. Літера "М" у назві (за деякими даними) – "модель", але більш імовірно – "мотоцикл". А назва мотоцикла К-750 включала місто Київ (як місце виробництва) та об'єм двигуна (округлено, насправді – 746 кубічних см). Представлений у музеї К-750М є модернізованим мотоциклом, виготовлення яких заводом було розпочато у 1963 році.

Утім, і "Jawa-350" не може не викликати цікавість. Цей мотоцикл свого часу був надзвичайно популярним у республіках колишнього СРСР. Потужність його двигуна 26 к.с., а швидкість – до 130 км/год. Динамічний, швидкий, легкий та надійний, він отримав визнання молоді та навіть став героєм пісень та приказок. За нього не шкодували віддати 900 крб, тому він був серед дефіцитних товарів (для порівняння, в середині 80-х рр. мотоцикли коштували: "Урал" – 1750, "МТ-11 Дніпро" – 1640, "Іж Юпітер" – 1000, "Мінськ" – 600, мопед "Карпати" – 228 крб)…

А проте, головною на цій виставці є, все ж таки, колекція мотоциклів КМЗ. Вона охоплює більшість типів машин підприємства, демонструє низку цікавих проєктів і є найбільшою серед колекцій музеїв України. Скажімо, Музей техніки в Запоріжжі експонує п'ять мотоциклів КМЗ. У "гаражі Януковича" – чотири мотоцикли КМЗ.

Виставка мотоциклів у Державному політехнічному музеї при КПІ висвітлює епохальні суспільні зміни через призму мотобудування. Техніку доповнюють плакати з технічними даними та зображенням мотоциклів у роботі. Виставка демонструє зародження, розквіт і занепад вітчизняного мотобудування через яскраві моделі – уречевлені пам'ятки епохи. Працюватиме вона до кінця року.

Григорій Лупаренко, зав. відділу ДПМ при КПІ ім. Ігоря Сікорського

У Державному політехнічному музеї КПІ представлено одну з найкращих в Україні колекцій мотоциклів епохи Київського мотоциклетного заводу.

На виставці можна ознайомитися з такими моделями:

🔹 Дніпро М-72 — перший вітчизняний ескортний мотоцикл;
🔹 Дніпро 955 — патрульний мотоцикл для державтоінспекції;
🔹 Дніпро Соло — найшвидший серійний мотоцикл;
🔹 Дніпро М156П — маневровий мотоцикл для гасіння пожеж та іншими експонатами.

⏰ Виставка діятиме в Музеї КПІ до кінця 2021 року, тож кожен охочий може оглянути експозицію в зручний для себе час.

Докладніше — у відео.