З метою з'ясування, по-перше, що являє собою модерне суспільство, а по-друге, проблем, напрямів та перспектив модернізації українського соціуму кафедрою соціології ФСП НТУУ "КПІ" 28–29 листопада 2013 р. була проведена Міжнародна конференція "Варіації модерну та модернізації: український соціум у контексті глобальних процесів". Участь у конференції взяли майже 200 студентів, аспірантів та науковців з різних країн світу, в тому числі провідні українські соціологи, а також широко відомі вчені з Росії та Великої Британії. Партнерами кафедри соціології в організації конференції виступили Талліннський технологічний університет, Університет Корвінус (Будапешт), Університет Оксфорд Брукс, Вестон консалтинг (Варшава), Академія державного управління при Президентові Киргизької Республіки, журнал "Эксперт – Юг России" (Російська Федерація), Міжнародна асоціація конфліктологів (Москва), Інститут соціології НАН України, факультет соціології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, соціологічний факультет Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна та Представництво Росспівробітництва в Україні.
Декан ФСП А.А. Мельниченко відкрив роботу конференції та у своїй доповіді наголосив на вдосконаленні системи управління як необхідної передумови цілісної модернізації України. Завдяки підтримці Росспівробітництва в Україні участь у пленарному засіданні конференції зміг взяти всесвітньо відомий учений Сергій Нефьодов, який запропонував новий, неортодоксальний погляд на витоки модернізації Петра I. Лідери української соціології Євген Головаха, Сергій Макеєв, Андрій Горбачик зупинилися відповідно на проблемах ціннісних засад та перешкод модернізації, на перспективах соціологічного аналізу класів та порівняльних дослідженнях модернізації. Зокрема, Є.Головаха висунув принципово нову концепцію цінностей медіаторів, які покликані виконати функцію містка поміж традиційними цінностями українського соціуму та модерними західними вартостями. С.Макєєв переконливо аргументував на користь релевантності класового аналізу соціуму, аналізу, що покликаний редукувати викривлення дійсності науковими розвідками, натомість А. Горбачик відмітив практично-політичну значущість модернізаційних студій. Старший викладач кафедри соціології НаУКМА та керівник проекту Ukrainian Protest and Coercion Data Центру дослідження суспільства Володимир Іщенко піддав критиці практику "реального неолібералізму" в Україні. Павло Кутуєв розглянув сучасний стан концепцій історичної соціології модерну та модернізації, а також можливість їхнього застосування до українського контексту, з наголосом на ідеї та практиці держави, що сприяє розвитку. Зав. відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, член Громадської гуманітарної ради при Президентові України Сергій Толстов висвітлив політичні, економічні та соціально-гуманітарні аспекти положення України між Заходом і Сходом.
Російські вчені Андрій Коротаєв та Юлія Зінькіна запропонували структурно-демографічний погляд як на глобальну модернізацію, так і на її локальні провалля (парадигматичним прикладом "заарештованого розвитку" слугувала Африка). Британський дослідник Кріс Вестон розглянув взаємодію внутрішніх (національна держава) та глобальних факторів (роль США) у модернізації Південної Кореї. Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна ідентифікував чинники, які сприяють домінуванню рентних практик в економічній поведінці, практик, які блокують постання раціонального капіталізму, а відтак – модерного соціального порядку.
Підсумком роботи конференції стало вироблення більш адекватного розуміння фундаментальних проблем соціологічного вивчення модернізації, як-от дихотомії західноцентричного модерну та множинних модернів; зіткнення імперативів національного розвитку та обмежень з боку світ-системи; а також питання про рушійні сили та перешкоди на шляху модернізації.