28 жовтня 2013 р. в підмосковному м. Троїцьку пройшли Наукові читання пам'яті Олександра Михайловича Дихне – академіка РАН, професора, директора Центру теоретичної фізики та обчислювальної математики Державного наукового центру Російської Федерації –"Троїцького інституту інноваційних і термоядерних досліджень" (ТРИНИТИ – (рос.)). У конференції взяли участь представники Московського фізико-технічного інституту (МФТІ), Московського державного університету імені М.В.Ломоносова, Інституту теоретичної та прикладної електродинаміки РАН, інших інститутів РАН та ін, а також учені з Франції та України.
О.М.Дихне (27.10.1933 р. – 6.01.2005 р.) закінчив у 1955 р. Київський політехнічний інститут за спеціальністю "Металургія та фізика металів" і почав працювати інженером на комбінаті в Західному Сибіру. Незабаром він став співробітником Інституту радіофізики та електроніки Сибірського відділення Академії наук СРСР, де під керівництвом проф. Ю.Б.Румера займався дослідженнями в галузі електродинаміки (теорія рупорних антен), статистичної фізики (плоска дипольна решітка Ізинга-Онзагера) і квантової механіки (адіабатичні переходи). У зв'язку з проблемою створення магнітних пасток для керованого термоядерного синтезу, О.М.Дихне вдалося обчислити зміну адіабатичного інваріанту зарядженої частинки в такій пастці. Рішення задачі про переходи у дворівневій системі при адіабатичному збуренні відоме як формула Ландау-Дихне. У 1960 році О.М.Дихне захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю "Квантова механіка". Дисертація отримала високу оцінку академіка Л.Д.Ландау.
У 1962 році О.М.Дихне став співробітником Інституту атомної енергії ім. І.В. Курчатова. Головними напрямами його досліджень були квантова механіка, фізика плазми, фізика твердого тіла, фізика взаємодії випромінювання з речовиною, астрофізика, біофізика, лазерна фізика та лазерні технології. Прикладні роботи стосувалися фізичних принципів створення та застосування МГД-генераторів і потужних електророзрядних лазерів, а також фізичних процесів, що впливають на безпеку ядерних реакторів.
У 1971 році О.М.Дихне захистив докторську дисертацію, в 1973 році отримав звання професора. У 1982 році він був призначений начальником теоретичного відділу, а з 1994 року – директором Центру теоретичної фізики та обчислювальної математики. У 1987 році він був обраний членом-кореспондентом, а в 1992 році – дійсним членом Російської академії наук, входив до складу бюро Відділення фізичних наук РАН. Багато років він викладав у МФТІ; заснував і очолював кафедру прикладної теоретичної фізики. У 1992–2001 рр. був головою експертної ради Вищої атестаційної комісії з фізики, в 1994–2000 рр. очолював Експертну раду Російського фонду фундаментальних досліджень (РФФД), з 2000 року був членом Бюро ради РФФД.
О.М.Дихне автор понад 100 наукових публікацій, низки винаходів, співавтор відкриття явища іонізаційної турбулентності низькотемпературної плазми. Він був членом редколегії журналу "Поверхность" і рад за напрямами "Фізика поверхні", "Фізика низькотемпературної плазми" при президії РАН, головою секції "Кінетика низькотемпературної плазми", членом експертної ради ВАК з фізики. У 1986 р. О.М.Дихне удостоєний Державної премії СРСР.
Будучи за покликанням фізиком-теоретиком, О.M.Дихне висловив безліч ідей, які були експериментально реалізовані під час створення нових технологій, матеріалів і приладів.
Особливої уваги заслуговує участь фізика-теоретика О.М.Дихне в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У перших числах травня 1986 р. він разом з іншими теоретиками брав участь у вирішенні задачі про швидкість проплавлення вниз активної зони реактора. Була небезпека, що метал з двоокисом урану, який знаходився на дні реактора, проплавляючи все під собою, може дійти до водоносних горизонтів. Якби таке сталося, то радіонукліди, серед яких був і плутоній, опинилися б у підземних водах і потрапили б у Київське море, Дніпро і Чорне море, що викликало б глобальну катастрофу. Проф. О.М.Дихне, проф. Л.А.Большов, проф. Баранов і три обчислювальні бригади, змінюючи одне одного, працювали у Чорнобилі неперервно.
28 жовтня 2013 р. у Троїцьку вчені з різних країн згадували чудову людину і блискучого вченого, ідеї якого розвивалися в дослідженнях, результати яких були тут представлені.
Учасники читань взяли участь в урочистому відкритті пам'ятної дошки на будинку в Троїцьку, де жив академік. Виступали його колеги, учні, друзі, родичі. Коли з дошки зняли покривало, всі побачили ясну посмішку академіка Дихне, увічнену в бронзі.
М. Петренко