Науково-педагогічний колектив Київської політехніки, як і вся освітянська спільнота, працює в умовах реформування системи вищої освіти: прийнято новий закон "Про вищу освіту", вносяться зміни до закону "Про освіту". Про діяльність НТУУ "КПІ" в реаліях сьогодення, головні завдання та їх реалізацію говоримо з першим проректором університету академіком НАН України Ю.І. Якименком.
– Юрію Івановичу, як сьогодні вдається організувати навчальний процес, щоб відповідати міжнародним стандартам освіти, але зберегти при цьому наші традиції і здобутки?
– Головні наші завдання – це запровадження трирівневої системи освіти: бакалавр – магістр – PhD; вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти; міжнародна акредитація та академічна автономія університету. Академічна автономія – це те, на що ми спираємося в першу чергу, тому що більшість новацій у навчанні, які ми запроваджуємо і які відповідають букві закону, здійснюються саме в межах цієї автономії.
Інтегруючись у міжнародну систему освіти, ми робимо перші кроки до міжнародної акредитації. На першому місці, як і сказано в законі, – запобігання плагіату. Уже з 1 вересня 2014 р. запроваджено публікацію всіх дисертацій PhD, з літа – оприлюднюватимемо магістерські дисертації, тобто йдеться про популяризацію громадського руху "Кодекс чесності студента". Але це тема окремої розмови.
Якщо говорити про кроки до міжнародної інтеграції, то на сьогодні це запровадження міжнародних стандартів, відповідна система самоаналізу (ректорський контроль, державна акредитація, моніторинг, анкетування роботодавців), програми подвійних дипломів, участь студентів у міжнародних заходах, співпраця з вітчизняними й іноземними університетами-партнерами тощо.
По кожній з цих позицій нами вже розроблено відповідні програми та документи. Приміром, Положення про систему менеджменту якості освіти та ін. Відповідно до європейських критеріїв реалізується модель забезпечення якості освіти, яка замикається на роботодавців щодо вимог до навчальних програм і на оцінку результатів діяльності. Також налагоджуються контакти з європейськими агенціями гарантування якості вищої освіти, зокрема, з європейською мережею акредитації інженерної освіти (ENAEE).
– Від чого залежить якість підготовки фахівців у НТУУ "КПІ"?
– Якість освіти базується на трикутнику знань: освіта – наука – інновації і залежить від якості абітурієнтів та контингенту студентів, якості навчальних програм, наукового і методичного забезпечення, якості кадрового складу, рівня фінансового і матеріально-технічного забезпечення, оцінки якості підготовки фахівців.
Нині КПІ здійснює підготовку за 54 напрямами і 117 спеціальностями. За останній рік пройшли акредитацію 14 спеціальностей. Новий закон передбачає переформування спеціальностей, ми розробляли концепцію цього переформування, намагалися закласти, що крім фундаментальної підготовки має існувати галузева інженерна підготовка. Виходячи з цього, запропонували галузі інженерної освіти, в які входять групи спеціальностей.
– Будь ласка, докладніше про складові якості: абітурієнтів, викладачів, програми і фінансове забезпечення.
– Звичайно, кого вчити – цікавить нас у першу чергу. Показники прийому у нас останніми роками майже не змінювалися, у 2014 р. план прийому – 4197 осіб, конкурс за заявами (держзамовлення) – 7,67. Конкурсна ситуація у нас досить потужна, але різниця між конкурсом на різні факультети зберігається. Та важливо, що останні роки ми чітко мали конкурс на всі факультети. Гірша ситуація з контрактниками та іноземцями.
Кого ж ми приймаємо? Тих, хто має найкращі показники ЗНО (див. діаграму). Цього року вперше було проведено вхідний ректорський контроль з математики і фізики для всіх студентів 1-го курсу. З математики – понад 4 тис., фізики – майже 4 тис. студентів (333 групи). Якість залишкових знань є досить рівною по факультетах. Але, на жаль, не відповідає високим показникам, зазначеним у сертифікатах ЗНО. Який вихід, що нас чекає цього літа?
Торік на ЗНО було зареєстровано 290 тис. школярів (плюс 50 тис. з сертифікатами минулих років), цього року – 236 тис. (сертифікати минулих років не діють). З математики у 2014 р. – 178 тис., зараз – 120 тис.; з фізики – було 6 тис., зараз – 42 тис.; з хімії – було 49 тис., зараз – 32 тис. По Києву на математику зареєструвалося 8,5 тис., на фізику – менше 3 тис., на хімію – 2 тис. Орієнтуємося на те, що вибирати доведеться тільки з цих людей. Інших немає.
По-перше, у пригоді має стати наша система доуніверситетської підготовки, покликана покращити якість знань абітурієнтів, та вихованці Малої академії наук. На ФДП нині навчається близько 2100 слухачів, з них чверть іногородніх. Ось ІХФ: не найпрестижніший факультет в університеті щодо кон'юнктури ринку і спеціальностей, але мають 241 слухача на підготовчих курсах, що позначиться і на конкурсі, і на якості знань першокурсників.
По-друге, працювати потрібно з тими, хто є. Наші кафедри фізики і математики вже навчилися працювати з цими студентами: після вхідного контролю працюють за різними програмами. Хто може вчитися, але не отримав достатнього шкільного рівня – допомогти їм вчитися. Як показує статистика, вони на 2-му курсі з математики і фізики в основному вирівнюються.
Третій рік ми працюємо з рейтингом науково-педагогічних працівників. Цього року вперше ввели оцінювання персоналу студентами. Ставлення до рейтингу у викладачів серйозне, тож він дає свій результат. Хоч за останні роки середній вік наших викладачів дещо омолодився – з 52 років до майже 50, але він різний на різних факультетах (наймолодші – ФЛ, ФММ, найповажніші – ФАКС, РТФ). Що стосується докторів наук, то половина з них – пенсійного віку. Для створення кадрового резерву на 89 кафедрах (майже 80%) відсутні докторанти, що категорично неприпустимо. На 15% відсутні аспіранти. Але ж три цикли підготовки обов'язкові для будь-якого університету, не кажучи вже про дослідницький. Відсутність третього циклу підготовки (PhD) робить кафедру такою, що не може існувати.
Якщо говорити про наші навчальні програми, то вони формуються відповідно до закону на підставі освітніх і професійних стандартів. Уже розроблено вимоги до якості навчальних програм щодо їх науково-методичного забезпечення. Тут є важливими наскрізна інтегрована підготовка спеціалістів – магістрів – PhD, незалежний моніторинг, державна атестація, запровадження комплексної системи запобігання плагіату.
Компонента, яка визначає матеріально-технічне забезпечення, дуже важлива. Усі ми знаємо про цьогорічні фінансові обмеження, тож про зростання говорити не доводиться. Зарплати поки виплачуються регулярно. Закон передбачає 600 год. максимального навантаження для викладача. Яким чином досягти цього не погіршуючи умов навчання і навантаження студентів? Оптимізація аудиторних занять – одне з голових джерел. Розробляємо відповідну методику.
Матеріальна база НТУУ "КПІ": маємо 53 тис. місць у навчальних приміщеннях для 30 тис. студентів. Що стосується методичного забезпечення, активно працює видавництво "Політехніка". Цього року випустили близько 1200 видань. Інформаційне забезпечення: інформаційний портал, електронний кампус. Останній дає можливість викладачам і студентам спілкуватися онлайн. Інститут післядипломної освіти провів навчання 1500 співробітників та надав достатню кількість інформаційних ресурсів. На сьогодні електронний кампус заповнений на 80%, але матеріали мають бути більш повними.
– Вступ, навчання і працевлаштування – взаємопов'язані речі. Як відгукуються роботодавці про наших випускників?
– Вимоги до змісту навчання формуються затребуваністю і націленістю на результат. Причому, затребуваність як роботодавцями, так і самими студентами. Але при цьому ми повинні гарантувати і фундаментальність, і науковість підготовки, і відповідність її сучасним вимогам.
Сьогодні 20% держзамовлення формується за результатами вступної кампанії, залежно від того, куди подали заяви абітурієнти. Складова конкурсних балів: профільний бал найбільший, непрофільний (середній бал атестата) – з коефіцієнтом 0,06; додаткові бали за ФДП – 5%.
Працевлаштування випускників минулого року в цілому пройшло нормально. Щорічний ярмарок професій (91 представник компаній останнього разу) відображає картину працевлаштування наших студентів: ІТ технології – 350 осіб (з 2 тис. випуску), системні науки і кібернетика – 150, радіоелектроніка – 250, енергетика – 350, теплоенергетика – 200, машинобудування – 350, приладобудування – 150.
Проблема забезпечення кваліфікованими кадрами залишається дуже серйозною. Близько 60% опитаних підприємств сказали, що це для них головна турбота. Кваліфікація наших випускників, за оцінками роботодавців, у понад 90% відповідає вимогам. Загальний рівень підготовки як високий оцінюють понад 90% з них. Рівень фахової підготовки 95% наших роботодавців оцінюють як високий (швидше високий). Але серед недоліків традиційно зазначають відсутність практичної підготовки. Понад 40% роботодавців нарікають на це. Низький рівень володіння інформаційними технологіями відмітили 17% опитаних. Це для нас дуже тривожно, тому що КПІ – головна кузня ІТ кадрів. Також залишається низьким рівень володіння іноземними мовами (13%). Ця позиція вдвічі покращилася, але цього все одно замало. Ми запровадили перелік комплексних заходів, покликаних покращити ситуацію, яка ж європейська інтеграція без іноземної мови.
– Чи всього ми навчаємо, що потрібно випускникам?
– У законі "Про вищу освіту" зазначено, що не менше 25% дисциплін повинні обиратися студентами. Позиції, які пропонуються для вибіркової частини, – з курсу загальної підготовки, вибір мови, дисципліни спеціалізації. Тобто, понад 60% кредитів – це вибіркові курси. Розроблено технологію вільного вибору дисциплін: пропозиції з боку кафедр, проведення опитування, вибір студентів і визначення в програмах.
На думку роботодавців, половина випускників потребують (швидше потребують) додаткового навчання. Інноваційна складова, яку закладаємо в навчальні програми, недостатньо чітко сприймається, недостатньо чітко побудована й організована. Це стосується і спільних проектів, і практичної підготовки. Особливо це стосується магістрів. Відповідно до закону, ми будемо готувати магістрів двох типів: магістр професійного спрямування (обсяг підготовки 90-120 кредитів) і магістр наукового спрямування (як мінімум 120 кредитів, тобто два роки навчання з науковою компонентою не менше 30%). Загальна кількість магістрів у нас понад 1,5 тис. Ми їх приймаємо за результатами відповідних вступних випробуваннями: іноземна мова, фаховий екзамен і творча складова. Запропоновано результати ректорського контролю враховувати у творчі складові, щоб четвертокурсники були мотивовані його позитивно пройти.
Ми говоримо, що мало магістрів випускаємо. А де їх взяти більше? Ми встановили досить жорсткі квоти для кафедр – скільки магістрів вони можуть підготувати залежить від їх наукового потенціалу, обсягу наукових робіт тощо. У нас тільки на третині факультетів є більш-менш серйозний конкурс у магістратуру. А завдання дослідницького університету, щоб магістратура стала основним ступенем підготовки наших фахівців.
– Студенти КПІ мають змогу отримати додаткові знання?
– Що стосується додаткових знань, хороший приклад у цьому році – програми стартап школи та трансферу технологій на базі ІПО, де пройшли підготовку майже 400 магістрів. Вони отримали додаткові сертифікати, які ми, відповідно до своєї автономії, вписуємо в додаток до диплома. Важливим був і щорічний конкурс Sikorsky Challenge 2014, на який було подано 52 інноваційних проекти.
Літня школа, яка проводиться з ініціативи наших студентів з прикладних комп'ютерних, нейронаук тощо – ще один приклад нетрадиційних методів навчання (додаткових знань).
Одним з методів моніторингу знань є програми подвійного диплома. Ми занурюємо студентів у науково-освітнє середовище провідних ВНЗ Німеччини, Франції та ін. і бачимо результативність їх роботи. У цьому році 171 студент виїжджав на навчання. Жодних рекламацій не було. Ця діяльність повинна продовжуватися. Вона є конкретним прикладом європейської інтеграції.
– Кілька слів, будь ласка, про особливості підготовки магістрів.
– Підбір наших кандидатів до аспірантури (на третій цикл PhD) – дуже важлива справа. 15 кафедр узагалі не мають аспірантів, на багатьох – недобір. Тому інтегровані програми підготовки магістрів разом з PhD мають бути впроваджені на всіх кафедрах (зараз на 15). У 2014 р. до аспірантури зараховано 187 випускників магістратури. Згідно із законом, кожний 20-й випускник-бакалавр має йти на PhD. У нас такого ще не відбувається. Нині чисельність наших аспірантів – 564 особи (495 денної форми), закінчили аспірантуру минулого року – 161 особа. У КПІ залишилося працювати 67 осіб на педагогічній роботі, 23 – на науковій. Для оновлення цього недостатньо.
Підготовка PhD має дві складові: освітню (системоутворюючі навчальні дисципліни обсягом 60 кредитів) та наукову протягом 3–3,5 років. Тобто, випускник має бути спеціалістом з усієї спеціальності, а не лише з теми своєї дисертації.
– Що нового з'явилося при визначенні рейтингів та які кафедри лідирують?
– Коли говоримо про рейтинги університету, які формують кафедри, то до попередніх показників додалися моніторинг веб-сайтів підрозділів та опитування студентів.
Кращі кафедри за підсумками ректорського контролю: системного аналізу і управління; систем і методів прийняття рішень (ІПСА), прикладної математики (ФТІ), хімічної технології органічних речовин (ХТФ), економічної кібернетики (ФММ). Замикають перелік кафедри котлів і реакторів (ТЕФ), літаків і вертольотів (ФАКС), приладів і систем точної механіки (ПБФ). За наповненням веб-сайтів лідирують кафедри: прикладної математики (ФПМ), фізичної та біомедичної електроніки (ФЕЛ), технології електрохімічних виробництв (ХТФ), фізичного виховання (ФБМІ), англійської мови технічного спрямування №1 (ФЛ). Не наповнили свої веб-ресурси кафедри біомедичної інженерії; біобезпеки і здоров'я людини (ФБМІ), геобудівництва та гірничих технологій (ІЕЕ).