Науковці Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку, що працює в структурі КПІ ім. Ігоря Сікорського під егідою Міжнародної ради з науки (International Science Council), 9 квітня оприлюднили результати експрес-дослідження поширення коронавірусної хвороби в м. Києві. Це вже друге дослідження сценаріїв поширення COVID-19 територією України та його подальшого впливу на життя держави (про перше, в якому розглядалися сценарії в масштабах всієї країни, ми писали в попередньому номері, див.).
Київ є нині одним із найураженіших пошестю міст України, що й не дивно, зважаючи на його столичний статус, розміри і кількість людей, які тут проживають. Фактично, це місто-регіон, щільність населення в якому є найвищою в країні. Тому ймовірний сценарій подальшого розвитку ситуації є особливо важливим для унеможливлення найгіршого перебігу подій в місті та забезпечення адекватних заходів щодо захисту його жителів.
Дослідження ґрунтувалося на відкритих даних геокодування місць проживання хворих на COVID-19 у Києві, оприлюднених на Інтернет-ресурсах Gazeta.ua та Міністерства охорони здоров'я України.
Науковці визначили райони найбільшої концентрації інфікованих коронавірусом людей. За висновками дослідників, тенденція до збільшення рівня захворюваності спостерігається в тих місцинах Києва, які мають значні площі сучасної забудови, що обумовлює більшу концентрацію людей, і де рівень доходів населення є вищим, ніж в основної маси киян. Вищий ступінь інфікування тутешніх жителів також пов'язаний з їхньою вищою мобільністю та частотою їхніх закордонних відряджень і подорожей. Звісно, ризик зустрітися з вірусом є значнішим і поблизу транспортних вузлів: аеропортів та залізничних вокзалів.
Крім того, вчені окреслили буферні зони в 1 км завширшки (15 хв. пішої доступності), які є зонами найбільшого ризику для жителів. Загальна площа таких зон становить 23% від площі всього міста і мешкає на них приблизно 35% киян.
Дослідники здійснили й прогнозне моделювання подальшого поширення COVID-19 у Києві до кінця квітня. Розрахунки засвідчили, що впродовж 26 діб від 16 березня, коли було виявлено перших двох інфікованих вірусом людей, щодобовий приріст таких випадків мав (і поки що має) експоненційний характер. Приблизно на 38-й день він має змінитися на лінійний. Це той самий "пік захворюваності", про який часто розповідають аналітики. Після його досягнення ситуація вийде на таке собі "плато", коли щодобовий приріст кількості інфікованих не збільшуватиметься.
Важливою частиною оприлюднених матеріалів є мапа появи нових зон зараження коронавірусом, зроблена на основі вже зафіксованих випадків і вивчення ймовірності виявлення нових. Вона унаочнює результати просторового прогнозування поширення COVID-19 у Києві.
Докладніше з матеріалами експрес-дослідження можна ознайомитися за посиланням