3 квітня науковці Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку, який працює в структурі КПІ ім. Ігоря Сікорського під егідою Міжнародної ради з науки (International Science Council), опублікували дослідження «Форсайт COVID-19: вплив на економіку і суспільство», в якому представили можливі сценарії подальшого розвиту пандемії коронавірусу на теренах України та її впливу на подальший перебіг життя в нашій країні.
Сценарії побудовано на основі методології технологічного передбачення, або Форсайту, яка нині широко застосовується в багатьох розвинених країнах світу. Ця методологія дозволяє репрезентувати майбутнє, що не може бути інтерпретованим як звичайний розвиток тенденцій минулого. Інструментарій, що використовується при подібних дослідженнях, ґрунтується на методах теорії систем і засобах системної математики, які можуть застосовуватися для розв’язання широкомасштабних міждисциплінарних завдань різної природи. У тому числі й тих, які виникають у процесі життєдіяльності складних систем, а відтак – і великих соціально-економічних утворень – від окремих галузей економікиі аж до цілих держав. Необхідність звернутися саме до Форсайту, а не до традиційних методів прогнозування, продиктована унікальністю ситуації, в якій нині опинилося людство, бо з пандеміями такого масштабу в умовах сучасної глобалізації воно ще не зустрічалося.
Утім, звісно, певні матеріали щодо того, як у наші часи розвиваються події під час і після пандемій небезпечних захворювань, науковці мають. Отож у досліджені проаналізовано вплив на розвиток світової економіки та глобального суспільства масштабних пошестей хвороб, які спіткали людство впродовж останніх років, Це пандемії «свинячого» грипу A/H1N1 (2009 р.) та лихоманки Ебола (лютий 2014 – грудень 2015 рр.). Грунтуючись на обробці великих обсягів даних, дослідники пропонують власне бачення того, як на розвиток економіки та суспільства вплине нинішня пандемія COVID-19 (ця назва є абревіатурою від англійського словосполучення «коронавірусна хвороба 2019» – COrona VIrus Disease 2019). Головний висновок цього розділу дослідження є стримано оптимістичним: «спад світової економіки в 2020 році буде більш глибоким у порівнянні зі згаданими попередніми кризами, але вже у 2021-2022 роках, після подолання нової пандемії і позбавлення від застарілих і штучних нашарувань, почнеться її оновлення і зростання відповідно до об’єктивних законів економіки».
.
Важливою частиною Форсайту стало створення прогнозної моделі для аналізу поширення COVID-19 в Україні. Для її побудови було використано дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, Університету Джона Гопкінса, Національної служби здоров’я України та Директорату регіональної політики та децентралізації Офісу Президента України.
Дослідники провели докладний аналіз з використанням сучасних методів математичного моделювання й вийшли на три можливих сценарії поширення COVID-19 в Україні. Побудовано їх з урахуванням досвіду інших країн, до яких пандемія увірвалася трохи раніше за нашу. Розрахунки за песимістичним і оптимістичним сценаріями дозволили оцінити масштаби людських втрат та часові горизонти наростання і згасання пандемії коронавірусу в Україні.
Отже, за песимістичним сценарієм (який може відбутися з ймовірністю до 30%), у нашій країні до початку травня можуть бути інфікованими коронавірусом понад 60 тисяч людей. Пік зараження в Україні, швидше за все, слід очікувати 22 – 24 квітня.
Утім є й сценарій оптимістичний. Ймовірність його реалізації дослідники оцінюють у 10%. Якщо ситуація розвиватиметься відповідно до нього (а певні передумови для цього є), число інфікованих може бути втричі меншим. А значить меншою буде і кількість жертв пандемії.
Щоправда, аналітики Світового центру даних «Геоінформатика і сталий розвиток» вважають, що найреалістичнішим сценарієм (з ймовірністю до 60%) буде, все ж таки, сценарій середній між песимістичним і оптимістичним. При цьому, на їхній погляд, виходячи з міркувань, що «краще помилитися в гіршому», він міг би стати базовим при плануванні подальших дій влади всіх рівнів.
А ще вони зауважують, що дослідження триватиме й надалі, а його результати періодично оприлюднюватимуться.
Відзначимо, що інформація про дослідження одразу привернула увагу багатьох вітчизняних ЗМІ. Основні його висновки щодо сценаріїв перебігу пандемії в Україні були розтиражовані через їхні Інтернет-ресурси. Тож можна сподіватися, що ті важливі речі, про які в ньому йдеться, не пройдуть повз увагу і посадових осіб, які сьогодні мусять приймати рішення щодо боротьби з поширенням хвороби в Україні та її наслідками для суспільства і держави.
Докладніше з дослідженням «Форсайт COVID-19: вплив на економіку і суспільство» можна ознайомитися за посиланням http://wdc.org.ua/uk/covid19