Наша країна, захищаючись від агресивного північного сусіда, потерпає від пошкоджень енергоструктури та має складнощі із забезпеченням електроенергією цивільних споживачів і військових об'єктів. У зв'язку з масовими відключеннями, які були на території України торік, різко зріс попит на дизель-генератори для вирішення проблем з електропостачанням. Дослідженнями, спрямованими на підтримку енергозабезпечення України, побудову нових енергосистем з відновлювальними джерелами енергії, займається доцент кафедри електропостачання НН ІЕЕ Галина Бєлоха.
Молода дослідниця – живе уособлення подій, що вже десять років відбуваються на території України, та приклад життєстійкості й незламності нашого народу. У 2010 році вона закінчила Донбаський державний технічний університет (м. Алчевськ, Луганська область) за спеціальністю "Електронні системи". Саме час творити і діяти, будувати своє майбутнє. Але в росії думали інакше, розпочавши окупацію східних областей, що призвело до розладу економіки, руйнування інфраструктури та унеможливило перебування там людей.
Цілком закономірно, що в 2014 році молодий фахівець переїхала з окупованої території до м. Сєвєродонецьк та продовжила працювати у переміщеному виші. Їй навіть вдалося підготувати та захистити кандидатську дисертацію. Проте облаштуватися і налаштуватися на роботу було дуже не просто: давалися взнаки побутові проблеми та обмежені можливості для повноцінної наукової роботи й подальшого кар'єрного зростання: не вистачало аудиторних і лабораторних приміщень, обладнання тощо. Тож у 2021 р. науковиця попрямувала до Києва, щоб пов'язати свою долю з КПІ ім. Ігоря Сікорського – одним із кращих ЗВО країни.
Зазначимо, на той час у Київській політехніці вона не була новачком. Адже ще 2015-го захистила тут кандидатську за спеціальністю "Напівпровідникові перетворювачі електроенергії". Галина Бєлоха згадує: "Оскільки в університеті, де я навчалася, не було ради із захисту дисертацій з моєї спеціальності, з-поміж інших обрала Спеціалізовану вчену раду КПІ – за вагомі наукові здобутки вчених, які до неї входили. Моїм опонентом був професор Віталій Іванович Сенько, за підручниками якого навчалася в університеті. Це була велика честь для мене познайомитися з ним". І поринувши думками в 2021-й, продовжила: "Звичайно, при переході на нове місце роботи в мене були сумніви, але пропрацювавши тут два роки, я не шкодую про свій вибір. Я вдячна професорові Сергію Петровичу Денисюку, який тоді був директором НН ІЕЕ, за підтримку мене як викладача та науковця. Завдяки йому почалася моя активна наукова діяльність у КПІ: разом працювали над проєктами, представляли здобутки на конференціях, спільно опубліковано понад 15 наукових праць. Також хочу подякувати завідувачу кафедри електропостачання доценту Денису Григоровичу Дерев'янку, який завжди підтримує, сприяє участі у конкурсах і проєктах".
Молода вчена сповна віддячує за піклування та надані можливості. На сьогодні вона має понад 80 наукових праць, з яких 2 монографії, 11 патентів на корисну модель, 2 авторських свідоцтва, 40 статей у фахових виданнях України. Отримала звання доцента, працювала заступником директора НН ІЕЕ з наукової роботи. Про свої наукові зацікавлення говорить просто: "Енергетика, на мою думку, одна з найважливіших галузей. Вона приваблива різноманіттям напрямів: це розподіл енергії та централізована генерація, розосереджена генерація, використання відновлювальних джерел, енергетичні ринки, енергоменджмент тощо". Науковиця проводить дослідження, пов'язані з оптимізацією роботи локальних енергетичних систем, до складу яких входять розосереджені та відновлювальні джерела енергії, вивчає побудову енергетичних ринків на основі динамічної тарифікації, економічно вигідної як споживачам електроенергії, так і постачальникам. Розробки стосуються побудови невеликих локальних енергетичних структур, незалежних від централізованої мережі і спрямованих на відбудову енергетичної системи України. За підсумками роботи її названо серед переможців університетського конкурсу "Молодий викладач-дослідник 2022".
Варто зауважити, що робочі будні дослідниці насичені та різнопланові. Зокрема, вона бере активну участь в організації та проведенні міжнародних і всеукраїнських науково-технічних конференцій – "Енергетичні смарт-системи" (ESS-2022, ESS-2024), "Енергетичний менеджмент: стан та перспективи розвитку" (PEMS'22, PEMS'23), "Енергетика України: відновлення та модернізація – 2023" – і небезпідставно вважає, що участь у таких заходах сприяє ознайомленню світової спільноти з науковими досягненнями українських вчених та посиленню міжнародного авторитету України.
До того ж, Галина Бєлоха є одним з виконавців міжнародного проєкту ЄС "Стимулювання "блакитної економіки" в Чорноморському регіоні шляхом розробки системи ділової співпраці в галузі рибальства, аквакультури, берегового та морського туризму і морського транспорту" та науково-технічної роботи "Smart-моніторинг ефективності функціонування локальних систем енергозабезпечення з альтернативними джерелами енергії" ("Горизонт 2020"). Цікаво додати, що заходи проєкту ЄС охоплюють п'ять країн Чорноморського регіону: Болгарію, Грецію, Румунію, Туреччину й Україну. Завдання виконавців з КПІ – збір та обробка даних щодо компаній і проєктів в Україні, які направлені на розвиток Чорноморського регіону. Серед іншого, вони організовували роботу секції, присвяченої "блакитній економіці", на Фестивалі "Sikorsky Challenge".
Улітку цього року молода вчена взяла участь у роботі "Good practice days" на факультеті енергетики та авіабудування Варшавської політехніки: обговорили питання подальшої співпраці, подвійного дипломування, спільних наукових проєктів з енергоефективності, енергетичних ринків, відбудови енергетичної галузі України тощо. У жовтні відбулася друга поїздка до Варшави, цього разу Г. Бєлоха виступила на міжнародній конференції, присвяченій викликам, спричиненим зміною клімату. Її доповідь стосувалася сучасних напрямів побудови транзактивних енергетичних систем, тобто економічних структур, керування якими забезпечує динамічне балансування між попитом і пропозицією. Як розповіла дослідниця, такі системи є більш екологічними, адже використання відновлювальних джерел енергії сприяє зменшенню викидів СО2. В ході конференції також відбувся обмін досвідом і знаннями для досягнення спільної мети щодо нульових викидів парникових газів до 2050 року.
У напруженому робочому графіку Галини Сергіївни робота зі студентами стоїть чи не на чільному місці. Вона є кураторкою групи, працювала у відбірковій комісії тощо. Нещодавно магістранти кафедри електропостачання Дар'я Плужник та Богдан Лісовик під її науковим керівництвом отримали ІІІ місце у Міжнародному конкурсі студентських наукових робіт "Black Sea Science", що проходив під егідою Black Sea Universities Network та ISEKI-Food Association. Роботу було присвячено оптимізації витрат палива дизель-генераторів для морського транспорту з метою зменшення викидів СО2.
Молода вчена не перестає захоплюватися можливостями, які надає університет для наукової роботи. Тож у подальших планах – участь у проєктах, зокрема і міжнародних, що стосуються енергетичної галузі та є пріоритетними для сьогодення й відновлення економіки України в майбутньому.