Чим запам’ятався рік, що минає?
Чого чекаєте від Нового року?
Як плануєте зустрічати свято?
Якщо говорити загалом, то я ще раз впевнився у парадоксальності психології нашого народу. Адже цілий рік ми жили в умовах кризи і постійно бідкалися, а з часом до неї призвичаїлися і почали сприймати спокійно, хоч нічого особливо не змінилося. Так само, як і з епідемією грипу: спочатку виникла деяка паніка, а потім стихла. Життя продовжується.
Незважаючи ні на які прояви кризи, або зовнішні впливи, наш університет залишається самим собою і водночас працює на майбутнє, зокрема, розвиваючи співпрацю зі спорідненими закладами. Згадаю, наприклад, угоду про співпрацю з Національним університетом імені Тараса Шевченка. Звичайно, різні зовнішні чинники, ті ж зміни у правилах прийому, ніби випробовують наш університет на міцність, але ми тримаємося, адаптуємось і рухаємось далі.
У 2009 році в КПІ реалізовано багато наукових проектів, пройшло багато цікавих наукових заходів. Якийсь час я схилявся до думки, що традиційні форми наукових конференцій зараз втрачають сенс як засіб наукової комунікації. Але ряд конференцій 2009 року, особливо та, що пройшла на ФСП на початку грудня і була присвячена системній кризі передісторії, показала, на мою думку, що у науковців є хороші теоретичні напрацювання, які цікаво обговорювати і які мають вихід на практичні рекомендації.
Щодо особистого, то протягом 2009 року я спостерігав, як росте і розвивається маленька людина – мій син, якому нещодавно виповнився один рік.
Чого чекаю від Нового року? Чекаю стабільності в державі, щоб була змога займатися улюбленою справою – науковими дослідженнями та педагогічною діяльністю. Думаю, що КПІ утримає своє бесперечне лідерство, і, грунтуючись на надбаннях 2009 року, вийде на новий рівень здобутків в науці і освіті.
Новий рік планую зустріти з сім’єю і друзями.
Бажаю всім працівникам університету здоров’я, злагоди в родинах, добробуту та невичерпної енергії.