28 жовтня 1944 року завершилось визволення України від фашистських загарбників. Сталося це у Закарпатті, де під натиском військ 4-го Українського фронту останній підрозділ гітлерівського вермахту залишив нашу землю. Битва за визволення України тривала з грудня 1942 року.

Вогняний вал, що двічі прокотився нашою Вітчизною, звірства нелюдського окупаційного режиму – а все це тривало понад 40 місяців – залишили по собі спалену землю. Лежали в руїнах 714 міст, понад 28 тисяч сіл, десятки тисяч підприємств та господарств. Загальне число людських втрат України – до 10 мільйонів, це кожний п'ятий-шостий із загиблих у Другій світовій війні.

163 студенти, викладачі і працівники КПІ заплатили життям за травневу Перемогу 1945-го.

За свідченнями ветеранів, понад 700 фронтовиків навчались, працювали, зростали у повоєнні роки в КПІ.

За архівами громадської організації “Ветеран КПІ” та Державного політехнічного музею, встановлено дані на 423 ветерани-фронтовики, серед них – 241офіцерського складу; 169 солдатів, сержантів; 13 службовців.

Кожна десята – жінка-фронтовичка.

За видами та родами військ співвідношення було таке: піхотинці – 28%, танкісти – 6%, артилеристи – 24%, авіатори – 12%, моряки – 4%, зв'язківці – 10%, автомобілісти – 5%, медичні працівники – 6%, інші – 5%.

Переважна більшість фронтовиків (68%) брали участь у боях за звільнення України. 16 героїв штурмували лігвище фашизму – Берлін.

Кожен другий мав поранення, з них 60% – тяжкі.

Серед фронтовиків – Герої Радянського Союзу Г.І.Голиков та М.З.Щербаченко. 63% фронтовиків – орденоносці.

На професорсько-викладацьких посадах працювало майже 55% фронтовиків. Серед них захистили докторські дисертації і здобули вчені звання професорів майже 40 фронтовиків.

Нині в університеті продовжують працювати 37 фронтовиків та 68 ветеранів – трудівників тилу. Сумлінною працею відзначаються В.І. Білокопитов, О.В. Білоцький, Г.П. Демиденко, А.І. Мединцев, М.П. Панченко, К.Г.Самофалов, М.В.Трихліб та багато інших ветеранів.

Дорогі ветерани! Шановні політехніки! У цей пам'ятний для нашого народу день прийміть найкращі побажання здоров'я та наснаги, родинного затишку та добробуту, великого земного щастя на довгі літа! Нехай ваші родини ніколи не спіткає жодне тяжке випробовування. Живіть на щастя вашим дітям, онукам та нащадкам!

З глибокою повагою та шаною, голова громадської організації “Ветеран КПІ” Ю.Нестеренко