Наш дім – КПІ. Про наболіле

Саме таку назву матиме нова рубрика в нашій газеті. Матеріали, які ми плануємо подавати на шпальтах газети, будуть присвячені тому, як ми зберігаємо й розвиваємо те, що створювали попередні покоління Київських політехніків.

Фото та тексти цієї рубрики будуть відображати не тільки недбале ставлення до утримання матеріальної бази нашого університету, але й приклади, достойні наслідування. КПІ – наш дім, і ми живемо в ньому.

Тож будьмо справжніми господарями. Нічийних корпусів, аудиторій, приміщень, коридорів, туалетів тощо не буває.

Задумайтесь!

Редакція “КП”

  1. Весняний душ серед зими періодично (залежно від наявності снігу на даху) відбувається в кабінеті проф. Ю.М.Кузнєцова (І к., 2-й поверх, ММІ). За свідченням самого Юрія Миколайовича, в такому режимі водяного «охолодження» він перебуває вже 9 років.

  2. Вражають своєю «красою» стіни арки між 14 і 15-м корпусами. Невже немає іншого місця для оголошень?

  3. І сніг замітає, і вітер завиває у наскрізь пробитий скляний блок зовнішньої стіни 18-го корпусу (5-й поверх). Чи є господар у цьому корпусі? (18 к., ФІОТ).

  4. Прикладом гідним до наслідування може виступати облаштування аудиторії 519 (7-й к., ФС).