У виставковій залі ім. Веніаміна Кушніра факультету соціології і права відбулася виставка фотографій скульптурних творів відомого київського скульптора Володимира Павловича Луцака, присвячена 80-річному ювілею митця і 55-річчю його творчої діяльності. В організації виставки брав участь музей шістдесятництва.
Перед глядачем представлено численні пам'ятники та серії скульптурних портретів видатних борців за українську державність (Олени Теліги, Олега Ольжича та В'ячеслава Чорновіла), поетів та письменників Тараса Шевченка, Лесі Українки, Миколи Зерова, Бориса Антоненко-Давидовича, Григіра Тютюнника, Сергія Плачинди, а також композиторів і співаків – Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка, Анатолія Солов'яненка, Лідії Забілястої.
Володимир Павлович родом із села Заїзд Прилуцького району, що на Чернігівщині. Він – Почесний громадянин міста Ічні Чернігівської області, де встановлено п'ять скульптур митця: пам'ятники Тарасу Шевченку, поету Василю Чумаку, скульптору Івану Мартосу (автору пам'ятника Мініну і Пожарському в Москві і Ришельє в Одесі), паркова скульптура “Гостинна Україна” та величний пам'ятник за гиблим воїнам (останній у спів авторстві з І.Гончаром). У місті Переяславі-Хмельницькому В.Луцаком зведений надзвичайно виразний бронзовий пам'ятник філософу Григорію Сковороді.
Скульптор багато років творчої праці присвятив увічненню пам'яті видатних військових діячів. Серед них виділяється пам'ятник адміралу російського флоту, нашому краянину – Василю Степановичу Завойку (1809-1898 рр.), встановлений на його батьківщині в с. Велика Мечеть Миколаївської області. В.С.Завойко у середині ХІХ ст. був військовим губернатором Камчатки та комендантом Петропавлівського порту, багато зробив для розвитку Далекосхідного краю. Під його керівництвом на р.Амур було побудовано місто Ніколаєвськ (зараз – Ніколаєвськ-на-Амурі).
14 червня минулого року до 225-річчя заснування м. Севастополя було відкрито створений В.Луцаком бронзовий пам'ятник видатному українському державному діячеві, флотоводцю, гетьману України Конашевичу-Сагайдачному. Гетьман Сагайдачний увійшов в історію як видатний військовий діяч. У 1609 р. він зруйнував невільницьке місто Кафу (нині Феодосія). Очолюване Сагайдачним 40-тисячне військо віді грало вирішальну роль у розгромі Річчю Посполитою у 1621 р. 300-тисячної турецької армії під Хотином. Автор “Історії Хотинської війни” Я.Собеський писав, що Сагайдачного “прославили його морські походи – і тут завжди він мав щастя, – зруйнував кілька великих міст турецьких у Європі і Азії, попалив околиці Константинополя”.
Зупинимося на мистецьких якостях та символіці пам'ятника гетьману. Його постать із широко розведеними руками має хрестоподібний силует, що, за задумом автора, символізує історичну протидію християнства навалі невірних з півдня. Пластичний рух долоней гетьмана вгамовує рух морської стихії, яку символізує висока морська хвиля, що огортає гетьмана знизу. Скульптуру овіває стрічка з написом: “Грає море – козаки гуляють”, а під нею зображені козацькі чайки на веслах і під вітрилами. Автор продуманими мистецькими засобами доніс до глядача романтику козацької морської військової звитяги.
Пам'ятник гетьману Сагайдачному в Севастополі стверджує факт при сутності українського козацького війська на Чорному морі і в Криму в ХVІІ столітті, яке протидіяло ворожій навалі.
Володимир Павлович автор кількох пам'ятників воїнам, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни, а також бюстів героїв війни, у тому числі бюста двічі Героя Радянського Союзу генерал-лейтенанта авіації Г.П.Кравченка та барельєфа двічі Героя Радянського Союзу маршала Р.Я.Малиновського, який встановлено на його батьківщині в с. Богданівка Київської області.
У цілому більш ніж півстолітня плідна творчість Володимира Луцака присвячена увічненню в монументальних формах і вічних матеріалах скульптур видатних людей України, які працювали на теренах державотворення та культури з часів козаччини до сьогодення.
Творчість Володимира Павловича Луцака є яскравим прикладом і закликом до молодих митців – кого і як слід увічнювати, щоб зберегти історичну пам'ять України.