Нещодавно наукова спільнота України відмітила 100-річчя від дня народження академіка В.Н.Гриднєва – визначного вченого та педагога, талановитого організатора науки і вищої освіти України, ректора КПІ (1952-55 рр.), засновника підготовки в КПІ фахівців за спеціальністю “Фізика металів”, академіка-секретаря Відділення фізики і астрономії НАН України, директора Інституту металофізики ім. Г.В.Курдюмова (1955-85 рр.). Для вшанування пам'яті вченого на ІФФ 22 січня у присутності численних учнів та колег науковця, викладачів та студентів НТУУ “КПІ” відкрили аудиторію його імені (ауд.206-9). В урочистій обстановці символічну стрічку перерізали ректор НТУУ “КПІ” М.З.Згуровський та донька В.Н.Гриднєва – Ірина Віталіївна.
Життя і діяльність академіка В.Н.Гриднєва тісно пов'язані з КПІ. У 1945 р. він був зарахований доцентом КПІ, а в 1948 р. очолив новостворену кафедру термічної обробки. Його викладацька майстерність, організаційні якості дістали гідне визнання: у серпні 1947 р. В.Н.Гриднєва було призначено на посаду заступника директора з наукової та навчальної роботи КПІ, а з 1952 р. – директором КПІ. У 1957 р. ученого було обрано чл.-кор. АН України, а в 1968 р. – академіком.
Про Віталія Никифоровича справедливо можна сказати, що ним “загартовувалася сталь”, кувалися наукові кадри металофізиків і матеріалознавців. Очолюючи в КПІ кафедру термічної обробки і металофізики, академік В.Н.Гриднєв не тільки підготував кадровий склад Інституту металофізики, директором якого працював протягом тридцяти років, але й виховав блискучу плеяду вчених зі світовим ім'ям. Серед вихованців наукової школи, яку В.Н.Гриднєв заснував на кафедрі фізики металів КПІ, – випускники кафедри академіки В.І.Трефілов, В.В.Немошкаленко, Ю.В.Найдич, С.О.Фірстов, О.М.Дихне, члени-кореспонденти НАН України В.Т.Черепін, Ю.В.Мільман,С.П.Ошкадьоров, О.В.Курдюмов, Ю.М.Коваль та ін.
Засвідчити повагу Вчителеві, зокрема, завітали проф. С.Г.Грищенко – заступник міністра промислової політики; В.С.Стогній – заступник голови Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки, Ю.М.Солонін – заступник академіка-секретаря Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України; В.М.Локтєв – академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України; М.В.Новіков – директор Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля; О.М.Івасишин – заступник директора Інституту металофізики ім. Г.В.Курдюмова, О.В.Білоцький – завідувач кафедри фізики металів у 1975-90 рр. та ін.
Вітаючи присутніх, декан ІФФ проф. П.І.Лобода зазначив, що фотоекспонати, представлені в аудиторії (на яких багато із присутніх ветеранів упізнавали себе), відображають основні етапи розвитку матеріалознавства, наукові школи, що виникли в КПІ, знайомлять з визначними науковцями галузі. Нинішні студенти матимуть змогу більше дізнаватися про своїх попередників та наслідувати їх науковий поступ. Адже з кафедри фізики металів вийшло 4 академіки та 6 членів-кореспондентів НАН України, 2 академіки РАН та понад 100 кандидатів і докторів наук.
М.З.Згуровський підкреслив у своєму виступі, що молодим людям важливо бачити приклади досягнень, життєвого шляху відомих учених і непересічних особистостей, які вийшли із КПІ. “Пам'ять про В.Н.Гриднєва зберігається в стінах університету, – підкреслив він. – У корпусі ІФФ відкрито скульптурний портрет ученого, кращі студенти отримують підвищену стипендію його імені, в Центрі електронної мікроскопії на новітній інструментальній базі продовжуються дослідження, розпочаті Віталієм Никифоровичем”. На заняттях в іменній аудиторії студенти матимуть змогу проникнутися духом, закладеним свого часу В.Н.Гриднєвим при заснуванні спеціальності “Фізика металів”, – високою науковою інтелігентністю, поважним ставленням до людей, сприянням молоді в науковому пошуку.
Студенти кафедри фізики металів, удостоєні стипендії В.Н.Гриднєва – Анна Олешкевич, Андрій Бурмак та голова студради спеціальності Наталія Марченко від імені зібрання поклали квіти до скульптури вченого.
Завідувач кафедри фізики металів чл.-кор. НАН України С.І.Сидоренко зробив історичний екскурс, присвячений науково-педагогічній школі В.Н.Гриднєва в стінах КПІ. Нині на кафедрі працюють 9 докторів наук, у т.ч. 3 запрошені з академічних інститутів НАН України, 6 доцентів. Тут підтримують традиції, закладені її фундатором: відданість моделі фізико-технічної освіти, уміння працювати своїми руками, міждисциплінарні підходи до формування навчальних планів, впровадження в навчальний процес результатів наукових досліджень, співпрацю з НАН України та міжнародні зв'язки, посилення демократичних засад в організації роботи кафедри, створення загальної атмосфери, сприятливої для науки і студентів, тощо.
Академік В.М.Локтєв передав вітання від президента НАН України Б.Є.Патона та навів його спогади: В.Н.Гриднєв завжди мав власну позицію в науці і житті, але уважно дослухався до думки інших; при зовнішній повільності, все встигав зробити вчасно завдяки внутрішній організованості. Він був першим академіком-секретарем відділення фізики АН УРСР.
Чл.-кор. НАН України Ю.М.Солонін згадував, як свого часу випускники кафедри фізики металів прагнули потрапити на роботу в інститут, очолюваний В.Н.Гриднєвим. Юрій Михайлович від імені президента НАН України Б.Є.Патона та академіка-секретаря Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України І.К.Походні подарував науково-технічний бібліотеці НТУУ “КПІ” ювілейні видання академії: “Актуальні проблеми сучасного матеріалознавства”, “Вибрані твори” Б.Є.Патона та ін.
Учень В.Н.Гриднєва професор Ю.Я.Мєшков, співробітник Інституту металофізики, охарактеризував В.Н.Гриднєва як багатогранну особистість – учителя, вихователя, дослідника, організатора науки, новатора. “Фізичні основи швидкісної електротермічної обробки сталей, – зауважив він, – новий напрям у науці, започаткований ученим, досі не має аналогів у світі”.
Чл.-кор. НАН України В.Т.Черепін з гордістю повідомив, що був першим випускником спеціальності “Фізика металів”. З “легкої руки” В.Н.Гриднєва він у вересні 1953-го достроково захистив дипломний проект, щоб розпочати навчання в аспірантурі. Валентин Тихонович з великою повагою згадував учителя, який усіх без винятку називав на “ви” та на ім'я й по батькові. А ще згадав віршик свого студентського товариша, а нині співробітника Інституту проблем матеріалознавства д.т.н. В.М.Даниленка: “...Трамвай может сойти с пути/ Но до последней остановки он должен все равно дойти./ Порой напрасно забываем, что жизнь так родственна с трамваем”. На закінчення патріарх жартуючи (а чи й серйозно) розповів студентам, як загартувати зубило “на солому” (за кольором). Цього його навчив В.Н.Гриднєв, який пройшов багаторічну виробничу школу терміста, працюючи в роки війни на Уралі.
Професор О.В.Білоцький, стаж роботи якого на кафедрі налічує 66 років, з них сорок – поряд із В.Н.Гриднєвим, згадував, що в 70-ті роки 30-40% випускників кафедри закінчували КПІ з червоними дипломами. Згадуючи свого наставника, Олександр Васильович навів фразу, яка характеризувала найбільше невдоволення В.Н.Гриднєва своїм підопічним: “Ну, що ж ви... розумієте...”. І все, цього було досить, щоб відчути свою провину. Ветеран також зауважив, що випускники кафедри (а нині їх перевалило за тисячу) працюють на всіх континентах земної кулі.
Донька В.Н.Гриднєва, Ірина Віталіївна, щиро подякувала університету, факультету, кафедрі фізики металів за вшанування пам'яті батька.
Завершилися урочистості дружнім спілкуванням та спогадами... спогадами...