Жорес Іванович Алфьоров – академік Російської академії наук, віце-президент РАН, голова Санкт-Петербурзького наукового центру РАН, іноземний член НАН України та академій наук інших країн, організатор і ректор Академічного фізико-технологічного університету РАН, лауреат Нобелівської премії 2000 р., почесний доктор НТУУ «КПІ» – 2 грудня зустрівся зі студентами, викладачами і співробітниками Київської політехніки.
Гість, зокрема, поділився переконанням, що НАН України (у святкуванні ювілею якої він взяв участь) є науковим центром світового масштабу. А НТУУ «КПІ» він відвідує досить часто – «як свій».
Академік також розповів про свою участь у щорічному форумі лауреатів Нобелівських премій (проходить у Китаї). Цьогорічне обговорення присвячувалося інформаційним технологіям та інноваційним проектам. За спостереженнями Жореса Івановича, Китай легше, ніж інші регіони, переживає світову економічну кризу, тому що напрям розвитку цієї країни орієнтований на запровадження високих технологій. У той час як Росія, переважно, орієнтується на експорт корисних копалин, Україна – продукції металургії. Такий підхід не можна назвати конструктивним, адже ХХІ ст. вимагає розвитку альтернативних, відновлюваних джерел енергії.
На думку вченого, у ХХ ст. у світі було втілено повною мірою лише два інноваційні проекти, які багато років визначали технології та політичну ситуацію: створення атомної бомби у США та термоядерної зброї у СРСР. Саме ці проекти отримали повну і всебічну підтримку урядів та використання всіх наявних ресурсів. Та головна причина успішної реалізації полягає в тому, що над проектом працювали чудово підготовлені фахівці, наукові розробки яких виконувалися у споріднених галузях і базувалися на фундаментальних дослідженнях у цих галузях. Тобто, була блискуче вирішена кадрова проблема. Кадрову проблему радянського атомного проекту розв'язав академік А.Ф. Іоффе, який разом із механіком С.П. Тимошенком створив радянську фізичну школу.
І на сьогодні діє основний «фізтехівський» принцип підготовки фахівців: безпосередній зв'язок фундаментальних досліджень і прикладної науки. Інженерна школа виникла на базі фундаментальних досліджень. Відомо, що всі досягнення у першооснові своїй мають наукові дослідження.
Потім гість відповів на численні запитання слухачів. Про сучасну підготовку молодих фахівців. У всьому світі відбуваються зміни в сиcтемі шкільної підготовки. Адже шкільна компонента – важлива складова підготовки спеціалістів. Недарма американці свого часу визнали: космічну гонку в 60-х рр. минулого століття вони програли СРСР ще за шкільною партою. Науковець вважає, що вчитель – жива особистість – чи не найважливіший елемент шкільної освіти. Адже практично всім нам той чи інший предмет починав подобатися саме через живу, динамічну і цікаву його подачу вчителем, який ділився знаннями, виховував, «запалював іскру пізнання» й інтересу.
Спеціалізоване навчання також відіграє важливу роль. Понад 20 років у Санкт-Петербурзі діє фізико-технічний ліцей, випускники якого стають студентами фізико-технічного факультету ФТІ ім.А.Ф. Іоффе, магістерську та аспірантську підготовку кращі із них проходять у С-Пб Центрі РАН. Традиційно аспірантська робота присвячується науковим дослідженням. Проте, на думку вченого, потрібно запровадити і міждисциплінарні навчальні курси. Це подовжить термін навчання в аспірантурі, але розширить можливості молодих науковців.
У РФ з 3 млн студентів лише 0,5 млн оволодівають технічними спеціальностями. Менеджмент – данина моді, вважає він, управлінців варто готувати не взагалі, а конкретно для тієї чи іншої галузі економіки. Також слід підвищити роль і значення технічних (політехнічних) вищих навчальних закладів.
Дослідження на колайдері. На думку Жореса Івановича, на цьому унікальному обладнанні можна отримати дані про те, що могло відбуватися в нашому Всесвіті у перші хвилини його еволюції. Тобто або отримати підтвердження теорії Великого вибуху, або отримати інші дані.
На закінчення гість побажав політехнікам усіляких гараздів та успіхів на шляху освіти і науки.