Конференція “Гідроаеромеханіка в інженерній практиці” вже втринадцяте пройшла в нашому університеті. Цього року вона була присвячена 110-й річниці “КПІ” і зібрала найавторитетніших фахівців з гідроаеромеханіки, механотроніки, гідравлічних машин та гідропневмоавтоматики з 21 міста України, а також з Росії, Німеччини, Південної Кореї. Фундаментальні дослідження було представлено академічними інститутами відновлюваної енергетики, гідромеханіки, геотехнічної механіки, надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля.
Започатковане більше 10 років тому сусідство фундаментально-наукового, прикладного та суто практичного напрямків переросло у співробітництво дослідників, розробників і користувачів сучасної техніки, що відмічалося у доповідях, зроблених на пленарному засіданні головним конструктором ДП ХАКБ В.А.Матусевичем, провідним конструктором АНТК ім. О.К.Антонова Р.І.Солоніним, професором Одеського національного морського університету А.В.Малаховим, директором Інституту автоматики Г.Г.Грабовським. Доповідачі висловлювали впевненість у створенні конкурентоспроможної та наукоємної техніки на теренах України і майже буденність такої справи для науково-практичних шкіл. Підтвердженням тому була делегація з м. Суми у складі представників Сумського державного університету, ООО “ТРИЗ”, всесвітньо відомого НПО ім. М.В.Фрунзе та представників російського ЄвроХім (м. Москва). Не менш представницька делегація презентувала здобутки спільної діяльності науковців та конструкторів авіаційної техніки з Києва та Харкова. В їх доповідях були представлені як питання використання здобутків фундаментальної науки при розробці нової авіаційної гідравлічної техніки, так і використання авіаційного досвіду в розробці, наприклад, гідравлічних демпферів кіношної автоматики. У словах доповідачів студенти та аспіранти відчули перспективу професійного росту та більшу зацікавленість промисловості у фахівцях-розробниках нового, ніж у користувачах та розповсюджувачах закордонної техніки.
Цікаво відзначити, що в той час, як конференція “старішає”, вік доповідачів зменшується – таке сталося, коли “рідина і повітря” отримали підтримку електроніки та інформатики.
Серед особливостей конференції – створення “підготовчої” секції, на якій весь склад докторів наук, що входять до спеціалізованих рад по всій Україні, попередньо розглядає дисертації. Цього року докторські дисертації представили Є.В.Мочалін (ДонДТУ) і П.М.Адренко (НТУ “ХПІ”), а кандидатські – А.В.Неня (СумГУ), Н.А.Федотова (СумГУ) і О.А.Бревнов (ДонДТУ). Саме на цих засіданнях було зареєстровано аншлаг відвідувачів – до конференції долучилися майже всі аспіранти і магістранти кафедри.
На конференції відбулася презентація навчального посібника “Введение в механотронику”, в якому інтегровано досвід 10-річного співробітництва кафедри прикладної гідроаеромеханіки і механотроніки ММІ з фірмами FESTO, Rexroth, HAVE. За цей час створено комплекс лабораторій механотроніки в КПІ, студенти та аспіранти кафедри пройшли стажування на цих фірмах, отримали дипломи магістра, утворили науковий гурток і представили на конференції змістовні та цікаві доповіді за матеріалами дисертацій.
В останній день відбулося засідання, на якому було розглянуто звітні доповіді керівників секцій З.Я.Лур'є, С.М.Ванєєва та О.М.Яхна. Було проаналізовано і перші кроки молодих дослідників, і підсумки багаторічної роботи наукових колективів, зміцнено “мости” між результатами та напрямками досліджень різних шкіл, продовжено дискусії минулорічної конференції, оголошено рекомендації щодо опублікування статей за матеріалами доповідей. Отже, конференція поступово стає годинниковим механізмом постійно діючого інженерно-гідро-пневмо-механічного процесу. Також, за пропозицією голови оргкомітету, конференція підтримала ініціативу щодо присвоєння видатному вченому в галузі гідроприводу, засновнику школи Зиновію Яковичу Лур'є звання “Заслуженого діяча освіти і науки”.
О.П.Губарев, д.т.н., проф.