Відразу після створення Спільного українсько-німецького факультету машинобудування всі на факультеті чітко зрозуміли, що його існування залежить від спроможності колективу викладачів навчити студентів вільному володінню німецькою мовою. Але ж у Положенні про Спільний факультет прямо заявлено, що у разі негативного наслідку іспиту з німецької мови в Університеті Отто-фон-Геріке м. Магдебурга студент відраховується зі Спільного факультету. Знаючи слабкий рівень шкільної підготовки з іноземних мов і спрямування навчання на переклад професійних текстів у технічних університетах країни, факультет вирішив відмовитись від існуючих методик навчання з німецької мови. Сподівання на використання досвіду подібного спільного факультету, який існує при Донецькому національному технічному університеті більше 10 років, виявились марними.

Там на факультет вступають студенти зі знанням німецької мови і, головним чином на 3, 4 і 5-му курсах, іде завершальна підготовка з професійної німецької мови, де викладачі університету, які вільно оволоділи німецькою, навчаючись у Німеччині, читають спеціальні дисципліни німецькою мовою. У них не існує залежності навчання в Німеччині від знання німецької мови, бо всі студенти за вибором керівництва у Донецьку їдуть слухати лекції до Магдебурга, але здавати іспити зі спеціальних дисциплін для них не обов’язково.

Згадано було про 10-місячні курси вивчення іноземних мов при Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка, які готували викладачів до роботи англійською і французькою мовами в університетах країн, що розвиваються. Близько десяти викладачів Механіко-машинобудівного інституту, в тому числі і автор цієї публікації, закінчили ці курси й успішно працювали на Близькому Сході і в Африці. Там програма курсів налічувала 1500 аудиторних годин занять, що в перерахуванні на чотирирічний курс навчальних годин нинішньої підготовки бакалаврів складає 10…12 годин на тиждень, тобто 2 додаткових пари тричі на тиждень після завершення занять у сітці розкладу відповідного факультету. На тому й вирішили зупинитися, розуміючи, що такий інтенсив не під силу студентам, які починають навчання з нуля і не розраховують на щоденну сумлінну працю. Інші проблеми, які постали з перших занять, – це методика підготовки, підручники, викладачі. На вищезгаданих курсах підготовка здійснювалась за підручниками, які використовувались у відповідних іноземних країнах, з певними можливостями використання сучасної техніки навчання (аудіювання, перегляд іноземних фільмів тощо). Також було рекомендовано навчання за німецькими підручниками, які можна було придбати в загальному продажу.

Головним чинником навчання стало повне виключення користування рідною мовою. Створені робочі програми на перший рік підготовки були узгоджені з Лінгвістичним центром Магдебурзького університету. Щодо викладачів, то ними стали найдосвідченіші педагоги кафедри німецької мови за рекомендацією завідувача кафедри. Планувалось, що перші 2 роки навчання будуть пов’язані із засвоєнням побутової мови загального призначення для комунікації німецькою мовою по 35…40 темах та вивченням граматики. Далі на 3-4 курсах кількість годин мови зменшується до 6-ти на тиждень і починається цілеспрямоване вивчення історії, фольклору і мистецтва, державного устрою Німеччини, а також дисциплін професійного спрямування. Після кожного семестру планується іспит з німецької мови, який проводиться за німецькими правилами і у присутності німецьких викладачів – членів екзаменаційної комісії. Екзамен літнього семестру другого курсу передує літній школі з німецької мови, у якій студенти закріплюють знання, отримані протягом 2-х років, і складають іспит на отримання державного сертифікату Німеччини. Літня школа один раз проводилась у Магдебурзі, в інші роки, разом зі студентами спільних факультетів Харківського та Донецького політехнічних університетів, в Україні, але кожного разу викладачами Лінгвістичного центру Університету Отто-фон-Геріке. Завершується літня школа іспитом на знання німецької за державним рівнем Mittelstufe I, на крайній випадок Grundstufe II з одержанням відповідного державного сертифікату. Невідповідність останньому рівню автоматично виключає студента зі Спільного факультету. Такий іспит у студентів першого набору приніс багато розчарувань і прикростей, більшість балів була посередньою, а половина оцінок з граматики – негативними. Оскільки згідно з німецькими правилами негативна оцінка з одного розділу призводить до негативної загальної оцінки, то стало ясно, що треба змінювати систему мовної підготовки. Велика допомога з боку Магдебурзького університету, безкоштовне отримання німецьких підручників, сучасних методичних матеріалів і технічних засобів навчання з Лінгвістичного центру та залучення до роботи на факультеті молодих викладачів кафедри німецької мови (деякі з них пройшли стажування у Магдебурзі) дозволило покращити стан речей і довести 7 бакалаврів першого набору з 19 прийнятих на факультет до іспитів у Німеччині. У 2007 році вони мали скласти іспит з німецької для вступу до вищого навчального закладу Deutsche Sprachpr fung f r den Hochschulzugang (DSH) з оцінкою не менше ніж «добре». Іспит проводиться протягом 1…2 тижнів і складається письмово й усно.

Весь іспит охоплює такі галузі мовної підготовки, як аудіювання, розуміння і відтворення прочитаного тексту, невеликий твір, а також граматику – розуміння й обробку науково-мовних структур. Тоді із завданням впорались 6 осіб з 7, а студенти С.Краснорудський (ЗФ) та П.Ткачук (ММІ) отримали найвищі бали, які дозволили б їм навчатись лінгвістиці, мистецтву або медицині. Також успішно склали іспити бакалаври Спільного факультету 2008 р. Із 5 студентів 4 склали іспити на «добре» і продовжать навчання за програмою магістрів. Але ж і рівень підготовки тих, хто не склав іспит на «добре», був розцінений як достатньо високий для продовження навчання.

Сьгодні на Спільному факультеті працює 4 молодих викладачі німецької мови, в тому числі О.В.Мусофір, О.О.Беззубова, О.В.Дзикович – викладачі кафедри німецької мови, які повністю засвоїли німецькі методики навчання і ведуть наукову роботу за своїми спеціальностями. До викладання гуманітарного циклу дисциплін залучений лектор Німецької служби академічних обмінів (DAAD) Ларс Льокнер.

На факультеті працюють викладачі зі ЗФ, ІФФ та ММІ, які вільно володіють німецькою мовою і викладають технічні дисципліни, забезпечуючи студентів професійними знаннями і технічною термінологією. Користуючись цими знаннями, студенти Спільного факультету продовжують навчання в об’єднаних потоках з німецькими студентами, а потім, складаючи іспити зі спеціальних дисциплін, здебільшого отримують відмінні й добрі оцінки.

Факультет дуже вдячний зав. кафедри німецької мови Г.Л.Лисенко за повне розуміння проблем Спільного факультету і оптимальний підбір викладачів, здатних навчити бажаючих вільному володінню німецькою за умов роботи у другу і третю зміни тричі на тиждень.

На факультеті є повний комплект навчальної літератури з німецької мови, методичні вказівки, тести для всіх розділів курсу, аудіоапаратура з відповідними текстами, мультимедійні засоби навчання, які використовуються в навчальному процесі. Нарешті факультету було подаровано бібліотеку технічної літератури кількістю близько 100 томів, надсучасні довідники, словники, підручники, монографії тощо. Це довідники Хютте і Дюббеля, тлумачні словники з фізики, механіки, автомобільної справи, підручники з програмування, технології машинобудування, технічної механіки тощо.

Усе це сприяє ефективній роботі із засвоєння німецької мови, розгортанню Спільного факультету, залученню все більшої кількості студентів до навчання в НТУУ «КПІ» та Університеті Отто-фон-Геріке м. Магдебурга.

В.М.Яворовський, декан Спільного українсько-німецького факультету машинобудування