Чи є життя після бакалаврату? Роздуми майбутнього редактора

От і настала та жадана пора, коли ви, майже дипломовані спеціалісти, відчуваєте: прийшов час застосувати на практиці знання, набуті за роки навчання. Та вам ще доведеться витратити чимало зусиль на пошуки вакантного робочого місця по спеціальності. Цей етап найскладніший: потрібна велика витримка, непохитність, твердість, принциповість, адже часто-густо у відповідь доводиться чути категоричне, хоч і ввічливе: «на жаль, даруйте, що дарма витратили час».

Розміщуючи оголошення у ЗМІ, роботодавці прагнуть знайти фахівців з ОВ (освіта вища) та ДР (досвід роботи) від ...років. Подальше спілкування відбувається по телефону, факсу, через Інтернет, найчастіше – співбесіда. Влаштуватися на кваліфіковану роботу без диплома цілком реально, а от чи можна сказати те ж саме й про «без досвіду роботи»? У деяких випадках без нього, досвіду, просто зась. Коли ж саме? При пошуку роботи редактором. І от чому.

Зникло безліч інформаційних бар’єрів, рівень інформаційної насиченості з кожним днем зростає. Величезний потік повідомлень, як відомо, йде через ЗМІ. Для цього журналісти найчастіше звертаються до заміток, репортажів, кореспонденцій, коментарів, статей, оглядів тощо. Це оперативні, швидкі матеріали, вони вирізняються постійним вживанням кліше, мовних штампів, а також великою кількістю русизмів (в україномовних виданнях). Редагування таких творів повинно бути якісним та швидким. І от саме на цьому рівні виявляється нестача редакторського досвіду. Вам доведеться довго пригадувати сталі мовні звороти, українські відповідники російським виразам, ту ж велику літеру, ви ще просто не знаєте, де найчастіше трапляються помилки і де саме їх потрібно шукати, на що потрібно звернути особливу увагу, що є першорядним. То якщо бажаєте працювати саме з такими періодичними виданнями і відчуваєте брак досвіду, слід терміново зайнятися самоосвітою: переглядати випуски новин, читати спеціальну літературу, відповідну періодику, долучатися до інформаційного потоку, і з часом рівень вашої компетенції почне зростати (звичайно ж за умови, що вищеназвані інформаційні ресурси є якісними, але це вже зовсім інша тема).

Але поєднувати роботу і навчання складно. На мою думку, золота середина у множині цих двох понять просто відсутня. Робота обов’язково впливатиме на якість навчального процесу (хтось може і не погодитися з цією думкою). 50-відсоткова зайнятість – це, як правило, шість робочих виснажливих годин (100-відсоткова зайнятість навіть не розглядається; дотягти до бакалавра без відвідувань занять, утримуючи планку вашої попередньої успішності, просто нереально). Оскільки ми все ще навчаємось, хотілося б, щоб частиною нашої роботи був навчально-практичний блок завдань. Хочеться застосовувати професійні навички на практиці з користю для себе, набуваючи та вдосконалюючи фахову компетентність. Та це все в ідеалі.

Той, хто шукає, завжди знайде! Банально, проте життєво. «Чесність у цьому світі – майже пропаща справа», – так сказав Овідій. Не слухайте Овідія.

Юлія Вашейко, студентка ВПІ