Нас вітають
В.А. Масол, випускник КПІ, екс-голова уряду України
Уже в третьому столітті живе й процвітає молодий і завзятий Київський політехнічний. Я завжди пам’ятаю своїх наставників, яких зустрів тут.
О.С. Плигунов, ректор КПІ в 1955-71 рр., дав мені путівку в життя. Саме за його порадою і з його благословення після закінчення інституту пішов я працювати на Новокраматорський трубний завод, де пройшов справжню школу життя, набув фахового досвіду, адже виробництво – то серйозна кузня кадрів. Я щиро вдячний усім, хто навчає студентів – хто готував, готує і буде готувати професійні кадри для нашої країни та зарубіжжя. Адже диплом КПІ відомий і шанований у світі.
Хочу побажати студентам успішно закінчити навчання, знайти роботу до душі й нарешті перетворити нашу Україну в країну виробників, продукція якої успішно б конкурувала з найкращими світовими виробами. Бажаю, щоб усі випускники КПІ, як і я, пишалися честю називатися вихованцем цього славного і шанованого університету. Пам’ятайте, на рідній землі жити завжди краще. Мені приємно за ту роботу, яку залишив по собі, за участь у розбудові КПІ. Бажаю, щоб усім політехнікам було радісно на душі за справу рук своїх, щоб ми усі пишалися, що навчались і працювали в КПІ.
Д.С. Ківа, генеральний конструктор АНТК ім. Антонова
КПІ без перебільшення можна назвати інститутом світової цивілізації. Тут закладалися основи світової авіації й космонавтики. Вихованці Київського політехнічного І. Сікорський, С. Корольов, А. Люлька та багато інших відомих учених стали творцями авіаційної й космічної техніки, яка змінила обличчя світу. Ці люди роблять честь не лише Київському політехнічному інституту й Україні, а всій нашій цивілізації.
У створенні сімейства АНів – величезна заслуга випускників Київської політехніки. Ми з радістю приймаємо вихованців КПІ на практику чи на роботу. У нас є гарні перспективи й цікаві завдання. Не варто шукати щастя за морями, давайте створювати нову вітчизняну техніку нам на гордість, іншим на заздрість. Давайте разом розбудовувати нашу країну.
Дозвольте побажати здоров’я усім викладачам і студентам, довголіття і творчих успіхів.
В.І. Полохало, голова Комітету ВР з питань освіти і науки
Без сумніву, Київська політехніка є візитівкою нашої столиці, нашого міністерства, скарбницею кращих надбань технічної освіти і науки України. Тут впроваджено і творчо розвиваються кращі світові системи технічної освіти. Навчальні курси викладаються високопрофесійно, з урахуванням останніх досягнень науки і техніки. Та й студенти долучаються до наукових досліджень ще зі студентської лави. Саме в НТУУ «КПІ» закладається конкурентоспроможність нашої економіки не на вербальному рівні, а на рівні інноваційних корисних моделей.
Можна по пальцях перерахувати вітчизняні університети (і серед них КПІ займає чільне місце) з такою славною і багатою історією, які зберегли і примножують свої надбання. Це дає впевненість, що Україна не опиниться на задвірках міжнародних інноваційних проектів, а стане повноправним учасником європейського розвитку.
КПІ – гордість вітчизняної науки і освіти, вітаю всіх співробітників та студентів НТУУ «КПІ» зі 110-річчям їх славної альма-матер. Хай плани будуть амбітними, а їх втілення – реальним.
Анатолій Мокренко, випускник КПІ, народний артист СРСР
Я прийшов у КПІ 57 років тому, але й досі почуваю себе тут молодим. На все життя запам’ятав зустріч з академіком Іваненком, яка проходила у великій хімічній. Він тоді побажав нам – першокурсникам не лише протирати штанці на партах за наукою, але й узяти ті культурні надбання, що накопичені в столиці. Так склалося, що своє життя я присвятив сцені, хоча після закінчення КПІ певний час працював за інженерним фахом. Вважаю, що кожен повинен займатися своєю роботою.
Згадую студентські роки. Хорова капела тоді користувалася величезною популярністю. Співали тільки відмінники. Заняття проходили дуже цікаво, іноді послухати наші співи заходив ректор О.С.Плигунов. Він скромно всідався на лаві у куточку, але його присутність ще більше надихала. У своїх опублікованих та записаних спогадах я завжди з вдячністю згадую КПІ, людей, яких тут зустрів, які допомогли мені сформуватися і визначитися у житті.
Тож бажаю нинішнім студентам, як колись побажали мені, набути в університеті не лише технічних чи економічних знань, а й насититися гуманітарно, взяти з собою в життя всі культурні скарби, які може дати столиця.
Хочу звернутися до ветеранів, моїх ровесників рядками із недавньої збірки «Знайти себе»:
Ніби вчора пішли ми в розбурхану даль,
Де палають серця і гартується сталь.
Друже мій, не старій, не здавайся без бою,
У атаках розвій порох літ за собою,
Почуттям молодим і завзяттям
юнацьким
У атаках дзвени, ніби шабля козацька.
Януш Фукса, голова Секції вихованців КПІ в Польщі
Я закінчив КПІ 49 років тому. Нині очолюю організацію, яка об’єднує вихованців Київської політехніки. Ця організація була створена в 1922 р, а в 1957-му поновила свою роботу. Це єдине подібне товариство у Польщі. Ми вдячні КПІ за навчання, за підготовку професійних кадрів для нашої країни. Багато з них працювали чи працюють у Польщі на високих посадах. І хоча останніми роками наші ряди не поповнюються, сподіваємося, що польські студенти знову отримуватимуть знання в НТУУ «КПІ».
Багато викладачів і співробітників Київської політехніки нагороджено почесними відзнаками польських організацій, які співпрацюють з Україною: товариства «Польща – Україна», Технічної організації Польщі, що об’єднує понад 30 фахових технічних організацій тощо. З нагоди нинішнього ювілею теж будуть вручені такі нагороди.
Ще раз хочу висловити слова подяки колишнім і нинішнім викладачам та співробітникам університету і побажати здоров’я, благополуччя, творчих досягнень та розширення міжнародних контактів.