4 квітня у Науково-технічній бібліотеці НТУУ «КПІ» відбулася урочиста зустріч з ветеранами космодромів, організована КПІ, центральною радою Міжрегіональної громадської організації ветеранів космодрому Байконур (м. Москва) і Київської радою ветеранів Байконуру.
У Радянському Союзі було три космодроми – Капустин Яр, Байконур та Плесецьк. Усі вони починалися як військові ракетні полігони, а згодом ставали космодромами. Найпершим було побудовано Капустин Яр (Астраханська область Росії), де в 1947 р. під керівництвом С.П.Корольова було здійснено перші пуски балістичних ракет. Космодромом Капустин Яр став у березні 1962 р., коли там було здійснено запуск супутника «Космос-1». Ракетний полігон, який згодом назвали космодромом Байконур, почали споруджувати в 1955 р. 
У травні 1957 р. тут здійснили перший пуск міжконтинентальної балістичної ракети, а 4 жовтня цього ж року з Байконуру вивели на орбіту перший штучний супутник Землі, що і поклало початок космічної ери. З цього ж космодрому 12 квітня 1961 р. стартував космічний корабель «Восток» з першим в історії людства льотчиком-космонавтом громадянином СРСР Ю.О.Гагаріним. Нині 12 квітня в усьому світі відзначається як Міжнародний день космонавтики. Космодром Плесецьк (Архангельська область Росії) теж почали будувати як ракетний полігон – у 1957 р. А перший запуск супутника здійснили у 1966 р.
Більшість людей виведення на орбіту супутника або космічного корабля пов’язують з іменами космонавтів та конструкторів космічної техніки. Але щоб ракета вивела космічний апарат на орбіту, працюють тисячі фахівців різних спеціальностей. Вони збирають ракети, проводять випробування, забезпечують зв’язок та власне запуски.
У 1978 році було засновано першу організацію ветеранів космодрому Байконур. Зараз близько п’ятдесяти тисяч ветеранів об’єднані в 43 міські, обласні, районні організації в Росії, 18 регіональних організацій в Україні та 8 організацій в Білорусі. Організація ветеранів космодрому є навіть у Чикаго (США) і налічує вона понад 30 членів.
