Організація навчального процесу фізико-технічного інституту НТУУ «КПІ» базується на принципах фізико-технічної системи освіти з урахуванням особливостей напрямів навчання. Перші 3 роки – вивчення фундаментальних дисциплін у галузях фізики, математики, комп’ютерних наук, іноземної мови, гуманітарних дисциплін. З другого курсу в навчальному плані з’являються професійно-орієнтовані та спеціальні дисципліни. Починаючи з четвертого курсу частина робочого часу переноситься в професійні колективи (бази) для вивчення своєї майбутньої спеціальності, виконання дипломної роботи бакалавра, магістра. Завдяки такій системі фахової підготовки більшість дипломних робіт студентів ФТІ є реальними науково-дослідними роботами, а випускник-магістр, пройшовши таку школу, готовий до самостійного життя в сучасній інфраструктурі науки і є жаданим для дослідних інститутів, що дозволяє йому будувати успішну наукову кар’єру.

Так, у межах науково-дослідної роботи в Інституті космічних досліджень НАНУ-НКАУ у 2003-2007 рр. колектив студентів та випускників фізико-технічного інституту НТУУ “КПІ” під керівництвом д.т.н. Н.М.Куссуль розробив прототип розподіленої Grid-системи для паралельної обробки даних спостереження Землі з космосу. Основними авторами, що забезпечили найбільш вагомий внесок у створення системи, є студенти фізико-технічного інституту НТУУ “КПІ” Корбаков Михайло Борисович і Кравченко Олексій Миколайович, а також Житомирська Ксенія Геннадіївна. Почавши роботу в ІКД НАНУ-НКАУ з проходження навчальної практики в 2003 році, ці студенти виконували науково-дослідну роботу в межах підготовки до бакалаврських та магістерських робіт, при цьому досягли значних успіхів у проектуванні та розробці розподілених систем, паралельному програмуванні та обробці супутникових даних. У 2006 р. М.Б.Корбаков та О.M.Кравченко закінчили з відзнакою НТУУ “КПІ” та на даний момент навчаються в аспірантурі в ІКД НАНУ-НКАУ.

На сучасному етапі ресурси, необхідні для обробки даних спостереження Землі з космосу, є територіально розподіленими і дуже різнорідними за архітектурною побудовою. Тому завдання їх інтеграції в єдиній системі зі стандартним та стабільним інтерфейсом є надзвичайно актуальним. Зручною платформою для такої інтеграції є Grid-системи. Концепція Grid розроблялася з метою об’єднання різнорідних ресурсів з різних адміністративних доменів у межах однієї інформаційної системи. Ресурси, що об’єднуються, можуть включати в себе дані, обчислювальні потужності та реалізації алгоритмів обробки даних.

В якості задач для виконання у системі були реалізовані задачі тематичної обробки даних геостаціонарних та полярно-орбітальних супутників та задачі моделювання гідрометеорологічних процесів. На даний момент у системі розв’язуються задачі обробки КА Meteosat Second Generation, обробки даних приладу MODIS для оцінки біорізноманітності України, чисельного прогнозування погоди.

Основним замовником створення розподіленої інформаційної системи є Національне космічне агентство України (НКАУ). Робота над прототипом Grid-системи проводилася в рамках контрактів НКАУ зі створення інформаційної системи GEO-UA, інноваційних проектів НАНУ, цільових контрактів НАНУ із впровадження Grid-технологій, конкурсних проектів НАНУ з використання суперкомп’ютерних обчислень, а також міжнародних грантів УНТЦ та INTAS.

У 2006 році результати дослідницької роботи колективу були удостоєні премії Національної академії наук України для студентів вищих навчальних закладів. У 2007 році О.М.Кравченко посів друге місце серед науковців у конкурсі “Кращий молодий працівник космічної галузі України”.

Основні наукові результати, отримані в процесі розробки Grid-системи, опубліковані в провідних вітчизняних та закордонних виданнях, були апробовані на численних міжнародних наукових конференціях та молодіжних школах-семінарах молодих науковців, де отримали високу оцінку.

Не менш змістовними є досягнення студентів-фізиків. Тематика, зміст і назва робіт магістрів прикладної фізики відображають особливості фізико-технічної освіти взагалі і кафедри прикладної фізики фізико-технічного інституту НТУУ “КПІ” зокрема, яка полягає в сполученні, синергізмі фундаментальної базової університетської фізико-математичної освіти та науково-дослідної роботи студентів у наукових колективах відділів і лабораторій інститутів Національної академії наук України (НАНУ) над актуальними проблемами фізики та інших природничих наук під керівництвом визначних, активно працюючих авторитетних учених, які беруть участь, як правило, в міжнародних проектах та різносторонній співпраці.

Значна частина випускників, які обрали шлях фізика-дослідника, виграють конкурси, вступивши до аспірантури вітчизняних та зарубіжних наукових інститутів, інші починають з позицій інженерів-дослідників і стажерів. Старше покоління “фізтехівців” вже захистили кандидатські дисертації, працюють в НДІ та викладають на кафедрах університетів.
У цьому році випускники-магістри порадували високим рівнем своїх робіт – усі захистились на “відмінно”, а група теоретиків стала аспірантами Інституту теоретичної фізики та Інституту магнетизму МОН і НАНУ.

Назвемо деякі теми магістерських робіт:

А.Козак у роботі “Інтегрування в моделі нормальних матриць” отримав оригінальні, визнані результати в новій галузі математичної фізики.

  • А.Алькін і Д.Малишев займались аналізом і інтерпретацією багаторічних спостережень космічних випромінювань у рентгенівському та гама-діапазонах, які проводились у рамках міжнародного проекту супутникової гама-астрономії. Їх результати зробили внесок у проблему знаходження “темної матерії” у Всесвіті.
  • П.Бондаренко дослідив теоретичні моделі магнітних властивостей квантових точок як основу новітніх нанотехнологій.
  • Роботи магістрів-біофізиків за спеціалізацією “Фізика живих систем” виконані в Інституті фізіології ім.Богомольця НАНУ та присвячені механізмам взаємодії іонів кальцію із клітинними мембранами – В.Муравйов та особливостям фізіології зору – Г.Думанська.

Автори цих робіт – випускники-магістри ФТІ – показали не тільки високий рівень освіти і кваліфікації, неординарні дослідницькі здібності та професіоналізм, але й і захоплення наукою, готовність присвятити їй своє майбутнє.

Побажаємо їм натхнення, завзятості, успіхів та визнання!

Н.М.Куссуль д.т.н., проф ФТІ, В.О.Кондаков к.ф.-м.н., доцент ФТІ