Дистанційна освіта – це вимога сьогоднішнього дня в усьому світі. КПІ бере безпосередню участь у світовому процесі розробок з дистанційного навчання. На фізико-математичному факультеті цього року вісім випускників присвятили свої роботи цій тематиці. Про її специфіку розповідають викладачі ФМФ кафедри загальної фізики та фізики твердого тіла Сергій Олександрович Подласов і Володимир Іванович Мойсеєнко та кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей Олександр Олександрович Диховичний.
– Скажіть, будь ласка, чим покликаний до життя розвиток дистанційного навчання і в чому його суть?
– Системи дистанційної освіти існують і функціонують уже давно в багатьох країнах світу. Але саме зараз вони переживають бум, тому що ситуація з освітою у світі взагалі є не надто благополучною. Студенти розуміють, що потрібно вчитися, адже без цього отримати престижну роботу неможливо. Однак, час, коли можна було вчитися чи у коледжі, чи у вузі, вони втратили. Тому починають здобувати освіту заочно, тобто працювати самостійно. І, відповідно, далеко не завжди вони можуть їздити до навчального закладу. У зв’язку з цим розвивається дистанційна освіта. І сьогодні ці можливості надає Інтернет. У багатьох випадках це дуже зручно, коли студенти одержують вказівки, спілкуються з викладачем за допомогою Інтернету.
– Чи має дистанційне навчання в Україні свою специфіку? Чим воно відрізняється від світового?
– У нас зараз складається та сама ситуація, бо відбувається дуже інтенсивна перекваліфікація кадрів. До болю знайома ситуація, коли фахівці готуються за однією спеціальністю, а потім починають працювати і повинні змінювати профіль. Я працюю зі студентами-заочниками теплоенергетичного факультету. Приїздять як молоді люди, так і старшого віку, які працюють на атомних станціях, хоча закінчили навчальні заклади за спеціальністю “Теплові станції”. Вони повинні перекваліфіковуватися, інакше їм не дозволяють працювати. Люди працюють і дистанційно навчаються водночас.
– Як починалися розробки на вашому факультеті?
– Згідно з наказом ректора в нашому університеті відбувається розробка дистанційних курсів з різних дисциплін, зокрема й з фізики, чим і займається наша кафедра. Це дуже складна робота і її швидко не зробиш. Вона складається з теорії – розробки теоретичних положень, і обов’язково – лабораторного практикуму. Фізика не буває без досліджень. Навіть у навчальному процесі обов’язково повинна були лабораторія. Володимир Іванович якраз займається розробкою робіт з курсу фізики для дистанційного навчання.
– У чому полягає практична суть ваших розробок?
– Студент має змогу дистанційно наочно в електронному варіанті виконати лабораторну роботу. Великий внесок у розробку дистанційного навчання зробили наші студенти. Цього року було вісім дипломних робіт з цієї тематики. Троє студентів розробляли лабораторні роботи, одна з них дуже цікава, бо таких лабораторних робіт нема взагалі, а решта робіт – з розробки теоретичних курсів, тестових завдань, практичних занять, і все це в системі дистанційної освіти.
– Розробка практичних занять і тестових завдань відноситься до сфери педагогічної роботи. Чому саме на ФМФ цим займаються?
– Наш факультет, окрім наукового, має й педагогічний напрямок. Системне навчання підготовки дистанційних розробок включено в курс інформатики. Ну а звідси, як продовження, – виконання дипломних робіт з цієї тематики.
– Які зі студентських робіт Вас зацікавили найбільше, в чому їхня цінність?
– У рамках пілотного проекту “Дистанційне навчання для бакалаврів за напрямом 0913 “Метрологія та вимірювальна техніка” випускниця 2007 року Наталія Сподіна написала роботу ”Розробка експериментальної системи дистанційної освіти “Вища математика. Лінійна алгебра та аналітична геометрія”. Виконавцем цього проекту є кафедра математичного аналізу та теорії ймовірностей, а науковим керівником – професор В.В.Булдигін. Слід зазначити, що розроблена система може вважатися самостійним навчальним посібником і бути використана для підготовки студентів з курсу “Лінійна алгебра та аналітична геометрія” на більшості технічних спеціальностей НТУУ “КПІ”.
– А на кафедрі загальної фізики та фізики твердого тіла?
– Дуже цікаві роботи були у Романа Задворнова. Чому цікаві? Тому що роботу можна було побачити в дії, практично перевірити, як вона працює, що студент і продемонстрував на захисті. Є певне програмне середовище, в якому ми виготовляємо макети з рухомим зображенням. Чесно кажучи, це не просто. Але хлопцеві це вдалося. Ще з дистанційної освіти була цікава робота у Володимира Шутова, він розробив анімації, які ілюструють фізичні явища. Загалом усі роботи були видовищними. Екзаменаційна комісія була задоволеною, усі розробки справили чудове враження.
– Як проходив захист цих робіт, адже на такі розробки було б цікаво подивитися на власні очі?
– На факультеті є мультимедійний проектор. Завдяки йому цього року студенти на захисті могли продемонструвати власні розробки, захищалися “на живу”. Отже, наш рівень піднявся.
– Яке саме програмне забезпечення використовується для розробок?
– Програма, в якій створюються електронні макети практичних занять називається LABVIEW. З нею досить просто працювати, адже вона зумисне призначена для моделювання й проведення фізичного експерименту. А студентам вона корисна як наочне його зображення.
– Тобто провести справжній дослід можна за допомогою комп’ютера у себе вдома?
– Наші електронні розробки звісно не замінюють справжніх фізичних експериментів. Але студент може попередньо підготуватися, може дізнатися, як працює лабораторна робота. Це її не замінить, але надзвичайно спростить підготовку. А ще кориснішими ці розробки є для студентів-заочників. Коли вони приїжджають на сесію, то для лабораторних робіт мають, скажімо, дві, три, максимум чотири години, за які можна виконати максимум дві роботи. Але їм треба підготуватися, провести дослід, опрацювати дані, скласти теорію. Якщо вони попрактикуються вдома, то знатимуть теорію і матимуть практичні уявлення про те, як усе робиться. Після цього лабораторну роботу вони можуть зробити за 15 хвилин на реальному обладнанні. Це важливо для тренування як заочників, так і студентів стаціонару.