Цьогорічна звітна доповідь проректора з міжнародної діяльності члена-кореспондента НАН України, професора С.І.Сидоренка про результати міжнародної діяльності університету в 2006 році, що відбулася 5 лютого на засіданні Вченої ради, в першу чергу була присвячена як найважливішому – завданню підвищення якості підготовки кадрів для зарубіжних країн.
У доповіді були охарактеризовані найбільш важливі підсумки міжнародної діяльності університету. Розвиток організаційного забезпечення міжнародного співробітництва, за сприяння нового законодавчого поля України, дозволяє включити до університетської рівнодіючої всі рівні, зусиллями яких створюється нове – міжнародне – обличчя КПІ і розвиваються внутрішні реформи. Важливим результатом роботи в 2006 році є те, що сьогодні вже не можна уявити кафедру нашого університету без спільної – із вченими інших країн – наукової діяльності, обміну викладачами і студентами, без грантів міжнародних програм підтримки науково-освітньої сфери та студентської мобільності.
Про підсумки міжнародної діяльності університету за минулий рік розповідає проректор С.І.Сидоренко.
– Шановний Сергію Івановичу, на вирішення яких першочергових завдань була спрямована діяльність департаменту міжнародних зв’язків нашого університету минулого року?
– Це, по-перше, перенесення центру ваги у роботі з іноземними студентами у підрозділи і посилення координуючої ролі міжнародного факультету; по-друге, посилення відповідальності підрозділів і міжнародного факультету за всі питання, пов’язані з підготовкою та перебуванням іноземних громадян в КПІ, в першу чергу – їх безпеки і здоров’я; паралельно із заходами безпеки продовжувалося формування єдиного демократичного інтернаціонального студентського середовища.
До цього слід додати урізноманітнення методик оцінювання якості знань і кваліфікацій іноземних студентів: аналіз успішності, атестацій і причин відрахувань, моніторинг “залишкових” знань за складовими фундаментальної, фахової підготовки, рівня креативності магістерських робіт, відгуків роботодавців; якнайшвидше розв’язання на рівні підрозділів гострих проблем, пов’язаних із перебуванням іноземних громадян в КПІ, і допомога підрозділам в цьому.
– Зупиніться, будь ласка, на концепції підготовки кадрів, у чому полягала сутність її корекції порівняно із минулими роками?
– Її суть: підвищити вимоги до знань абітурієнтів – іноземних громадян, дотримуватись однакових вимог до рівня знань і кваліфікацій студентів – українських та іноземних, підпорядкувати студентське життя головній меті – отриманню якісних знань і кваліфікацій, підвищувати ціну за навчання, покращувати умови перебування в НТУУ “КПІ” (рівень безпеки, побутові й медичні послуги, якість організації навчального процесу). Тобто забезпечити високий рівень освітніх послуг, і на основі цього – в майбутньому посилювати інтернаціональну складову студентського контингенту і внеску до бюджету університету даної компоненти зовнішньоекономічної діяльності. У 2006 році вона посідала 3 місце після надходжень від українських студентів-контрактників та госпдоговірних наукових тем.
Для реалізації зазначеної концепції було посилено керівництво напрямку, створено міжнародний факультет, який на чолі з проф. Г.Г.Власюк багато зробив для впровадження нових підходів. Були введені вступні іспити для абітурієнтів – іноземних громадян, усувається лібералізм до тих, хто не в змозі навчатися в КПІ.
Як результат – збільшилася відносна кількість слухачів підготовчого відділення для іноземних громадян (ПВІ), які отримали сертифікат і успішно склали вступні іспити до НТУУ “КПІ”.
Ми звикаємо до нового поняття: “конкурс при вступі іноземних громадян”. У 2006 році конкурс становив 1,2. За невиконання навчального плану і умов контракту відраховано 10,89% (194 особи) іноземних студентів, що на рівні відрахувань і українських студентів.
Зроблено наступне підвищення плати за навчання і посилено диференціацію цін за навчання: мінімальна плата за українськомовне – на рівні $ 2600, російськомовне – $ 2900, англомовне – $ 3500 (наша нормативна база дозволяє факультетам встановлювати будь-яку ціну вище цієї мінімальної планки).
Впроваджується також принцип однакових вимог до поведінки, виконання правил внутрішнього розпорядку для іноземних громадян – як і для українських громадян.
Звичайно, перелічені заходи позначились на кількісних параметрах. Так, прийом студентів на 1-й курс та слухачів на ПВІ зменшився, загальний контингент також зменшився на 327 осіб, але став якіснішим. Незважаючи на зменшення контингенту, надходження від зовнішньоекономічної діяльності в освітній сфері не зменшились.
Зимову сесію в січні 2006 року склали на “відмінно” 126 іноземних студентів, весняну сесію – 121 студент, у 2006 році кількість дипломів бакалавра з відзнакою збільшилася.
Названі та інші кроки до нової організації навчання іноземних громадян будуть закріплені і в Комплексній програмі розвитку міжнародної діяльності, яка зараз готується.
Насамкінець зазначимо, що в минулому році Вчена рада прийняла рішення, що кожний підрозділ повинен затверджувати план прийому іноземних громадян на навчання в розрізі тих країн, в яких спостерігається підвищений попит саме на тих фахівців, яких готує даний підрозділ.
Але, на жаль, більшість підрозділів ще діють за інерцією, сподіваються, що набір іноземних громадян на навчання зробить департамент міжнародного співробітництва і рішення Вченої ради виконувати не поспішають (хоча за нормативною базою – наказ №1/30 – це питання передано у відання підрозділів).
Водночас факультети ІХФ, ФЕЛ, ФІОТ, ФПМ, ФММ, ФЕА, ММІ роботу з прийому поставили на новий рівень.
ММІ проводить нову політику в питаннях набору в Туреччині та Ірані – країнах, які розбудовують власні машинобудівні комплекси як основу незалежності, відповідно до кон’юнктури спеціальностей підрозділу в цих країнах та у відповідності до можливостей інфраструктури інституту як майнового комплексу.
І за рахунок цього в ММІ зростає саме якісний контингент іноземних студентів, бо ці студенти їдуть за знаннями як основою майбутнього кар’єрного росту в своїх країнах.
– Які проблеми існують у роботі з іноземними студентами?
– Щодо організації навчального процесу за даними опитування, 59% іноземних студентів вважають, що ставлення викладачів до різних категорій студентів неоднакове; 78% – що не повністю забезпечені навчальною літературою за фахом; 19% – що насамперед в КПІ треба покращити професійну підготовку викладачів; 42% – що матеріально-технічну базу; 30% – що безпеку; 27% – що побутові умови; 17% – що рівень медичного обслуговування.
– А як щодо питань безпеки?
– Зазначу, що питання безпеки продовжують залишатися найважливішими. Органами управління на рівні університету спільно із органами правопорядку заходи щодо посилення безпеки іноземців на території університету посилюються. Але опитування свідчать, що 16% іноземних студентів не почувають себе в безпеці в навчальних корпусах, 29% – в гуртожитках. Ми хотіли б ще раз звернути увагу на відповідальність підрозділів за безпеку перебування іноземних громадян у гуртожитках і в корпусах.
– Як можна охарактеризувати роботу міжнародного напрямку в реформуванні університету відповідно до тенденцій розвитку провідних університетів світу?
– Це, по-перше, інституціональні проекти, тобто такі, які запроваджують нові відносини, нові громадські інститути, нові елементи нормативної бази, такі що змінюють обличчя університету, впливають на реформування університету на системному рівні.
І не стільки значущим є залучення значних коштів (у 2006 році – близько 1 млн дол.), хоча і це важливо, скільки можливість здійснити кроки щодо реформування університету саме через такі міжнародні проекти.
У 2006 році стартував 5-річний проект міжнародної технічної допомоги Україні з боку Уряду Японії “Українсько-Японський центр” в обсязі 3 млн дол., який відкриває нові перспективи співпраці з Японією для всіх факультетів та інститутів.
У напрямку руху до моделі дослідницького університету і реальних дій в “трикутнику знань”: освіта – дослідження – інновації ми зробили кроки щодо оволодіння алгоритмами міжнародного трансферу технологій, які здійснювали через Українську частину Китайсько-Українського центру високих технологій при Чжецзянському університеті та через науковий парк “Київська політехніка”.
Введення в дію Центру суперкомп’ютерних досліджень – цього нового потужного “серця” системи URAN – дозволяє розпочати великі міждисциплінарні міжнародні наукові проекти, співпрацю з національними телекомунікаційними системами Молдови, Болгарії, країн Балтії і Скандинавії (зокрема, в рамках проекту “Baltic-Grid”).
Спільно з Геофізичним центром РАН відкрито Українське відділення “Світового центру даних” ICSU – Міжнародної ради з науки, – що надає можливість доступу до глобальних баз даних з наук про Землю, космічної фізики, економічної географії, технологій інформаційного суспільства, енергетичної безпеки тощо.
Це також проекти за проблематикою сталого розвитку, розроблені ІПСА під керівництвом директора Інституту, які в 2006 році пропонувалися в багатьох міжнародних переговорах як регіональні міжнародні проекти.
Це також Проект ПРООН у розвитку дистанційного навчання за спеціальністю “комп’ютерні науки” (вперше в НТУУ “КПІ” це дозволяє розпочати повний цикл підготовки бакалаврів за дистанційною формою навчання на ФПМ). Також це TEMPUS проекти “Подолання розриву між університетами та бізнесом” та “Інформаційні технології в менеджменті університетських бібліотек”, проекти ЮНІДО зі створення на базі КПІ Інформаційного центру з технологічного передбачення та Центру чистих технологій; проект за дорученням UNESСO – CEPES “Імплементація принципів міжнародної експертизи та рейтингового оцінювання в систему вищої школи України”.
Як важливий результат 2006 року необхідно відзначити вступ і співпрацю з авторитетними міжнародними організаціями. Наприклад, з CODATA – Міждисциплінарним комітетом з баз даних для науки та технологій – Міжнародної ради з науки ICSU.
Завдяки підтримці Президента Стокгольмського Королівського технологічного інституту проф. Флодстрьома НТУУ “КПІ” подав заявку на вступ до CLUSTER – Консорціуму провідних технологічних університетів Європи. Це “підтягує” КПІ до рівня, що відповідає критеріям провідних університетів Європи.
Ми вступили до Євразійської Асоціації, очолюваної Московським державним університетом ім. М.В. Ломоносова.
КПІ став членом BSUN (Black Sea Universities Netuork – мережа університетів країн Чорного моря), яка охоплює більше 100 університетів 13 країн регіону, ректор нашошго університету обраний президентом BSUN на 2008–2010 роки.
Нові можливості в цьому плані відкриває і створення у звітному році Міжнародної громадської організації – “Асоціації випускників КПІ”, очолюваної членами Вченої ради В.А.Масолом, А.І.Повзиком, М.К.Родіоновим.
– Якщо критично підходити до самооцінок, то треба відходити від думки, що ми є найкращими і найпередовішими, шановний Сергію Івановичу, якими є наші проблеми?
– Перша із них – недостатня частка студентів – іноземних громадян в структурі контингенту (5,2%), хоча треба зазначити, що ми свідомо пішли на зменшення контингенту заради якості, і що наша перспективна мета залишається незмінною: вийти за цим параметром на рівень провідних університетів світу (8-10% інтернаціональних студентів).
Це відповідає завданню, яке поставила перед собою європейська співдружність університетів: створити високоефективну європейську систему вищих навчальних закладів, яка здобуде міжнародне (тобто – відносно решти світу) визнання своєї діяльності.
Друга проблема – це кількість аспірантів, тут ми теж не на першому місці в Україні. На жаль, на фоні суттєвого росту контингенту кількість аспірантів зменшується протягом останніх 10 років. Захисти складають тільки 45% від кількості аспірантів.
Проблема побутових умов для проживання іноземних громадян продовжує залишатися однією з найгостріших.
Існує також проблема кадрового забезпечення міжнародної діяльності на всіх рівнях, яка, на наш погляд, вже є найважливішою з точки зору подальшого розвитку міжнародної діяльності університету.
Дефіцит кваліфікованих управлінських ланок призводить до того, що нема кому реалізовувати все те, що вже нашому університету запропоновано до спільної – із зарубіжними партнерами – діяльності.
Розуміючи важливість для нашого університету посилення менеджменту міжнародної діяльності на рівні факультетів і кафедр, ЮНЕСКО профінансувало проект підвищення кваліфікації за спеціальністю “Менеджмент міжнародної діяльності ВНЗ”. Проект здійснено на базі Інституту післядипломної освіти силами факультету менеджменту і маркетингу та кафедри ЮНЕСКО НТУУ “КПІ”. Відбувся перший випуск з цієї спеціальності.
* * *
Дозвольте висловити сподівання, що обговорення шляхів посилення міжнародного співробітництва буде продовжено на засіданнях вчених рад факультетів і інститутів, де будуть визначені їх конкретні завдання, виходячи з аналізу підсумків 2006-го року.
На завершення хотів би подякувати всім, хто в 2006 році активно працював для розвитку міжнародного співробітництва і закладав підвалини для подальшого утвердження у світі КПІ і нашої держави, а членам Вченої ради – подякувати за увагу до звіту міжнародного напрямку.