До когорти фізтехівців, які активно й успішно беруть участь у всеукраїнських та міжнародних студентських олімпіадах, цього літа впевнено й потужно ввійшов другокурсник Федір Зубач.
Він, якщо можна так сказати, представник династії у ФТІ (яких там, до речі, чимало): три роки тому фізико-технічний закінчив його брат Микола, а тепер і Федір торує шлях пізнання і навчання. Він не лише цілісна й цілеспрямована особистість. Про таких кажуть: розум гарно влаштований і правильно наповнений.
Федір родом із Волині, і хоч кілька років живе у Києві – додому тягне як і раніше. От і канікули провів разом із рідними, відмовившись від курортних принад.
Після 8-го класу талановитого юнака запросили на навчання до Українського фізико-математичного ліцею КНУ ім.Шевченка. Кращого навчального закладу для школяра годі й бажати. І Федір сумлінно студіював математику, фізику та інші науки, займав призові місця в обласних олімпіадах. Звичайно, взяв участь і в олімпіаді, яку ФТІ щовесни проводить для школярів. Мабуть, зайве казати, що за її результатами юнака запросили вступати до НТУУ “КПІ” за співбесідою.
І тут став вибір: направо підеш… наліво підеш… Адже випускники ліцею, як правило, вступали до КНУ. Врешті-решт Федір вирішив (чи десь почув): “Який вибір зробиш – той і правильний”. “У КНУ факультети, на мою думку, – поділився потім своїми міркуваннями, – дуже спеціалізовані, там якщо добре вивчається фізика, то математиці мало приділяється уваги, і навпаки. А мені хотілося на високому рівні вивчати всі точні науки”.
Про навчання в КПІ він говорить просто: «Перший курс пройшов легко, цікаво. Взагалі моя група дуже дружна, одне одному допомагаємо. В першому семестрі не дуже подобались гуманітарні предмети, окрім англійської мови. А так усі дисципліни досить цікаві. Своїм вибором я задоволений, знайшов, у принципі, все, що й очікував».
Як сильному і перспективному математикові після першого курсу Федорові запропонували взяти участь у Відкритій олімпіаді КНУ (отримав заохочувальну грамоту) та Всеукраїнській олімпіаді серед класичних університетів у Львові (показав високий результат у групі лідерів). Тож “відстрілявся” – і поїхав додому. Про наступні події Федір розповідає з гумором: “Аж за кілька днів телефонує Олександр Рибак, відомий “олімпієць” ФТІ, і говорить: агов, друже, годі відпочивати. Час збиратися в Одесу на міжнародну студентську олімпіаду – КПІ представляти: на людей подивитися і себе показати». Така новина одночасно і здивувала, і порадувала. Поїхав. (А як би здивувався хлопець, якби дізнався, що його мало не включили до складу збірної України для участі в міжнародній олімпіаді в Ірані, та… паспорта закордонного забракло. – Авт.)
Далі розповідь Федора жвавішає: “Команда, що представляла НТУУ “КПІ”, – клас! Всі дружні, допомагали мені. Організація змагань, чесно кажучи, могла бути й краща. Мене засмутило, що журі частину однієї задачі неправильно мені переклали, і тому я отримав за неї нуль балів. Також не сподобалось, що жили ми по 10 осіб у кімнаті. Але порадувало, що море близько, купались щодня, загорали, грали у волейбол. Через результат я не дуже засмутився (Федір не увійшов до списку кращих. – Авт.). Наступного разу сподіваюсь покращити свій результат”.
Про себе розповідає неохоче: “Особливих захоплень у мене немає. Дуже подобається слухати гру на гітарі, але сам ще не навчився. А про майбутнє ще не загадував. Хотілося б, мабуть, як і іншим, мати високооплачувану роботу, гарну сім’ю і т.д. Але то буде ще не скоро. А поки що план чіткий – закінчити ФТІ”.
Сподіваємось, що Федір Зубач ще не раз дасть нам привід згадати його ім’я на шпальтах “КП”. Хай щастить.