Ви є тут

Зацiкавленiсть у навчаннi - запорука майбутнiх наукових досягнень молодi



З головою Наукового товариства студентів та аспірантів НТУУ «КПІ» (НТСА) – студентом четвертого курсу ІПСА Олексієм Пасічним зустрілася наш кореспондент.

– Скільки часу Ви обіймаєте посаду голови Наукового товариства?

– Головою НТСА я став у листопаді 2005 року. До цього, з другого курсу, активно працював у студраді ІПСА. Там я півроку був першим заступником голови організації. Згодом став головою секції НТСА, а через рік очолив НТСА.

– Розкажіть, будь ласка, про Ваші наукові здобутки.

– На даний момент я, як звичайний студент, працюю над бакалаврською роботою. Займався корпоративною теорією ігор, виступав на конференції «Системний аналіз та інформаційні технології». На першому і другому курсах посилено займався програмуванням. На другому курсі отримав диплом на конкурсі робіт Ecosoft. Якщо порівнювати зі своїми шкільними успіхами в навчанні, то в інституті здобутків поки що менше.

– То розкажіть про Ваші шкільні успіхи, читачам буде цікаво дізнатися про Вас трохи більше.

– Я родом із Маріуполя Донецької області. У школі цікавився англійською мовою. Посів друге місце на всеукраїнській олімпіаді. В десятому класі командою брали участь в англомовних дебатах і одержали перемогу по області, після чого стали учасниками цих змагань у столиці. Також займався математикою, зайняв перше місце в обласному конкурсі робіт МАН (Малої академії наук). Закінчив музичну школу по класу фортепіано, брав участь у конкурсах, грав концерти Баха в чотири руки, і зараз трохи займаюся імпровізацією.

– Не спадало на думку створити свій музичний гурт?

– Ні. Я зустрічаюся з багатьма людьми з інтересами у різних сферах. Намагаюся знайти те, що цих людей може об’єднати, щось придумати для того, щоб ці люди розвивались. Той же, скажімо, музичний фестиваль Music fest in KPI. Нам захотілося підтримати молодих людей, які самі створюють свої гурти.

– А які у Вас плани на майбутнє в НТСА?

– Хотілося б створити сильну організацію, яка буде повністю представляти інтереси творчих людей, тих, хто захоплюється наукою. НТСА має добиватися того, щоб для цих людей були створені всі умови в університеті, щоб вони мали можливість вільно реалізувати свої ідеї, проекти. Знаю багатьох людей, яким спадають на думку чудові ідеї, але зупиняють труднощі.

– Йдеться про творчу роботу в плані наукових досліджень?

– У плані всього. Наприклад, якщо захотілося людині реалізувати, припустимо, систему веб-камер в КПІ. Класна ідея. В усіх європейських кампусах така система вже є. А чому б і ні? Якщо студент хоче зайнятися розробкою встановлення камер, то це все можна придумати на рівні наукової ідеї і реалізувати практичний проект. У більшості студентів КПІ такі ідеї з’являються, і дуже важливо, щоб усі люди виходили з університету, реалізувавши себе в чомусь.

– А яка зі сторін діяльності Товариства потребує, на Вашу думку, найбільшої уваги?

– Найбільшої уваги заслуговує інформаційне забезпечення. У нас проходить дуже багато конкурсів, конференцій, програм, грантів, стипендій, всього, що завгодно. Але про них, на жаль, просто ніхто не знає.

– Які Ви бачите шляхи вирішення цієї проблеми?

– Саме зараз ми розробляємо новий проект на рівні КПІ. Це наш сайт ssa.ntu-kpi.kiev.ua. Ми хочемо, щоб на цьому сайті була вся інформація щодо конференцій, конкурсів. Власне, я б не хотів, щоб це був саме сайт Товариства, це має бути портал для молодої науки.

– За період Вашого головування якісь проекти вже було реалізовано?

– У принципі, проекти здійснюються постійно. І до мого головування було зроблено чимало, і зараз маємо достатньо роботи. Мій колега Сергій Ставрояні організував чемпіонат з Брейн-рингу. Особисто я здійснював проекти ще до того, як став головою. Завдяки цьому я і став головою НТСА.

– Розкажіть про проекти, які були в минулому.

– Якщо почати з початку, то найбільший проект, здійснений мною, це конкурс студентських робіт в ІПСА. Жодна студентська організація ніколи цим не займалась, принаймні у нас на ІПСА. У цьому році конкурс відбуватиметься втретє. Зараз він проходить під патронатом трьох банків, і тепер вже розміри премій набагато збільшилися, зросла кількість напрямків. Цими розробками займається Risk Managment Group, яка добре відома саме серед управлінь ризиками в київських банках. Потім конференція САІТ. Не можу сказати, що цей проект зробив я, просто підтримую цю конференцію, тому що вона дісталася нам у спадок.

Окрім того, було проведено ряд зустрічей з відомими людьми, скажімо, з Андрієм Курковим, Славком Вакарчуком, В’ячеславом Бронніковим, Іреною Карпою... Щойно відбувся третій семінар з програмування. Цього року додалася ще одна конференція – з хімії і хімічної технології. Восени плануємо відновити один досить цікавий проект «Крок у майбутнє».

– Що являє собою цей проект?

– Скажімо так, цей проект дозволяв не здаватися тим, у кого сил не вистачало зробити повну конференцію. Там були свої секції. Одного разу в рамках цього проекту діяла секція стосовно свободи слова, її вів Юрій Макаров. Сьогодні одне з наших завдань – відновити чи створити факультетні та тематичні секції, тому що без «сильних» осередків на факультетах неможлива «сильна» загальна організація.

– Як щодо міжнародної роботи НТСА? Ви співпрацюєте з інститутами зарубіжних країн?

– Так. Зараз тісно контактуємо з Вільнюським державним університетом. Навесні 2005 року у них був семінар «Modern University», в якому брали участь шість країн. Тоді ж проходила олімпіада з програмування. Збірна КПІ виборола перше місце.

– А студенти з-за кордону відвідують ваші конференції?

– Так. Існує три конференції, що є «трьома китами», та відбуваються за обов’язковою участю гостей з-за кордону. Це конференції з екології, менеджменту та системного аналізу. В останній конференції, наприклад, були учасники з таких країн, як Канада, Йорданія, Росія, Білорусь, Україна, Казахстан, Польща, Азербайджан.

– А скільки нині секцій налічує Товариство?

– Сьогодні є 18 секцій. З них діють приблизно 10, тобто студенти постійно збираються, активно займаються науковою роботою. Багато в чому це залежить від, звичайно, адміністрації факультету. Скажімо на ІПСА, ФС робота секцій дуже добре підтримується. Ось на ФС є клуб інтелектуальних ігор, не прив’язаний до факультету, але багато учасників саме з соціології.

– А гуманітарні секції є?

– Є літературний та дебатний клуби. Ми сподіваємося створити англомовну команду, яка представлятиме НТУУ “КПІ” в дебатному турнірі «Київська весна 2006», що відбудеться 28 квітня. Щороку в КПІ проходить конкурс грантів. Минулого року отримали 14 грантів команди з різних факультетів, це теж було введено з ініціативи НТСА.

– Які факультети КПІ є найактивнішими в роботі НТСА?

– Зазвичай активними є секції ФС, ІПСА та ФММ. Останнім часом значно активізувався ХТФ, який проводить свою першу конференцію, сподіваюсь, що вони будуть і надалі.

– У чому, на Вашу думку, полягають найскладніші проблеми, з якими стикаються молоді люди, коли прагнуть займатися наукою?

– Це дуже проблемне питання. Сьогодні багато людей перш за все думають про те, як заробити собі на життя. І не встигають вони дійти до 4-5 курсу, коли потрібно отримати хоча б найнеобхідніші знання для якоїсь подальшої наукової роботи, як одразу йдуть працювати. Одна з проблем – елементарна незабезпеченість студентів, що займаються науковою діяльністю. Я думаю, що впродовж року ми якось цю ситуацію змінимо – за підтримки керівництва університету.

– Усе впирається у фінансове забезпечення?

– Ні, не тільки. Треба зробити так, щоб студентові було цікаво навчатися. Проблема полягає в тому, що коли у нас задають курсові роботи, то їх виконують просто для «галочки». Зацікавити навчанням можна досить різними способами, починаючи з таких простих, як жорсткі фінансові обмеження.

– Як з цією проблемою справляються іноземні держави?

– Скажімо, у Вільнюсі всі студенти вступають до вузів на однаковій основі, немає поділу на «бюджет» і «контракт». Але після кожної сесії підбивається середній бал зі спеціальності й ті, чиї оцінки є вищими за середній бал, отримують стипендію, відмінники мають подвійну стипендію, а ті чиї успіхи нижче цього бала, оплачують своє навчання. І так щосеместру. Студенти мають можливість оплачувати своє навчання за рахунок кредитів фінустанов. Але банки прискіпливо визначають кому надати підтримку.

– Цим можна зацікавити людину у написанні курсової роботи?

– У Вільнюсі, наприклад, для студентів третього курсу обов’язковим є здійснення практичного проекту, причому він виконується на замовлення, які сторонні фірми дають університетові. Наприклад, студент реалізує проект інформаційного простору для вчителів школи з математики. Фірма, яка доручила виконувати проект, контролюватиме, щоб це був діючий продукт, і в разі успішності проекту виплачує заохочення команді студентів, їх науковому керівнику та ВНЗ. Від підходу до виконання курсових робіт залежить і результат. Можна отримати «відмінно» і все. А можна отримати цінний досвід. У нас же вважається, що досвід можна здобути лише за межами вузу. Це проблема не тільки навчального закладу, а системи освіти в цілому.

– Як боротися з виїздом за кордон розумних, талановитих молодих людей?

– На мою думку, ті, хто їдуть, – це в основному люди, які не збираються кидати науку, але при цьому не хочуть жити в таких умовах. Тут є різні фактори. На жаль, у нас зараз люди замкнуті самі у собі, дуже егоцентричні, думають лише про те, щоб користь перш за все була для них. Велика проблема полягає саме в залученні молодих людей до того, щоб вони займалися науковою роботою для себе ж. Ми прагнемо зробити НТСА організацією, де б кожен почував себе комфортно, щоб хотів прийти і зробити щось для інших і мав можливість реалізувати свій власний проект.

Автор: Спілкувалася Ірина Іванова

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій