З нагоди 90-річчя від дня народження Івана Мироновича Чиженка (1916-2004) Вчена рада університету запланувала низку урочистих заходів: розміщення портрета вченого в Галереї видатних викладачів і випускників КПІ, відкриття іменної навчальної лабораторії та пам’ятної дошки на кафедрі теоретичної електротехніки ФЕА, проведення наукових читань та запровадження іменної стипендії.
З КПІ пов’язане усе життя І.М.Чиженка – випускника Київської політехніки (1940), д.т.н. (1963), професора (1965), академіка НАН України, завідувача кафедри теоретичних основ електротехніки (1950-1989), проректора з наукової роботи (1959-1969), радника ректора КПІ (з 1962), заслуженого діяча науки УРСР (1974), лауреата Ленінської премії (1962) та Державної премії УРСР (1982). Він є засновником наукової школи в галузі вентильно-перетворювальної техніки. Створені ним компенсаційні перетворювачі знайшли широке застосування в кольоровій металургії, хімічній промисловості та на електрифікованому залізничному транспорті.
На урочисте відкриття іменної лабораторії та меморіальної дошки 27 березня на ФЕА завітали керівники університету, викладачі та науковці, колеги та учні Івана Мироновича, його рідні.
Звертаючись до присутніх, академік НАН України М.З.Згуровський зауважив, що світлі люди не вмирають. У НТУУ “КПІ” працюють численні учні вченого, навчаються за його підручниками, продовжують його справу, адже він підготував майже 50 кандидатів і докторів наук. Академік-секретар НАН України Б.С.Стогній, згадуючи етапи розвитку вітчизняної енергетики, підкреслив, що І.М.Чиженка єдиного з усіх науковців-енергетиків СРСР було удостоєно Ленінської премії. Вчений є взірцем наукового поступу і працьовитості для багатьох поколінь.
Директор Інституту електродинаміки А.К.Шидловський наголосив, що роботи, виконані вченим, – це явище в науці. Переважна більшість нинішніх співробітників Інституту – учні І.М.Чиженка. “Його праці вічні”, – закінчив академік.
А.А.Щерба, завідувач кафедри теоретичної електротехніки, запевнив, що науковці кафедри підтримують традиції, закладені вчителем і наставником.
Дочка вченого Зінаїда Іванівна щиро подякувала присутнім за добру пам’ять і увічнення імені її батька. Після відкриття меморіальної дошки і покладання квітів присутні переглянули фільм про вчителя і колегу, з хвилюванням слухали його голос і згадували пережиті події.