Міжнародний семінар “Дистанційна освіта: організація, підготовка кадрів, технології навчання та інформаційно-аналітична підтримка”, який проводився в рамках проекту ЮНЕСКО “База даних для осіб, що приймають рішення у сфері відкритої та дистанційної освіти”, відбувся 1-2 грудня в НТУУ “КПІ”.
У роботі семінару взяли участь: представники Національної комі¬сії України у справах ЮНЕСКО, представники дипломатичного корпусу, іноземні гості – Азат Ханнанов (ІІТО ЮНЕСКО, РФ), Микола Листопад (Інформцентр Міносвіти, Білорусь), Бахит Шарипов (Центр інформатизації Міносвіти, Казахстан), Вайно Браздейкис (Центр інформаційних технологій Міносвіти, Литва), Семен Кайсин (Інститут безперервної освіти, Молдова), керівники та фахівці НТУУ “КПІ”, НТУ “ХПІ”, Херсонського ДУ, Закарпатського ДУ та інших ВНЗ, які обговорювали питання розвитку дистанційного навчання в країнах СНД та Балтії.
Це вже третій семінар з розвитку дистанційного навчання в Україні, що проходить на базі нашого університету. Попередні зустрічі фахівців відбулися в 1999 та 2003 рр. Семінар пройшов на території ІІТО, який Міносвіти визначив як головну організацію з розвитку системи дистанційного навчання в Україні. Вітаючи зібрання, ректор НТУУ “КПІ” академік НАН України М.З.Згуровський зазначив: “На сьогодні дистанційна освіта перетинає географічні кордони і надає широкі можливості для реалізації принципу “Освіта протягом усього життя”. Університетам, які володіють новітніми технологіями та методиками, легше залучати фінансові ресурси, кадри, студентів”.
З доповіддю про реалізацію проекту ЮНЕСКО “Створення бази знань у сфері відкритої і дистанційної освіти” виступив Азат Ханнанов, керівник відділу інформації й комунікацій ІІТО (Москва). Він поінформував про діяльність мережі опорних центрів ДН за підтримки ЮНЕСКО в 60 країнах світу, що налічує 240 експертів. Щодо бази знань, доповідач зупинився на очікуваних результатах після завершення проекту та моделі глобальної бази станом на 2004 р. з багаторівневою системою доступу. Також він назвав проблеми, які виникли під час виконання проекту, зокрема, різний рівень освіти азіатських, європейських і африканських регіонів, мовний бар’єр, тяжіння до технологічних рішень, неврегульованість питань правоволодіння матеріалами бази даних, відсутність організаційного механізму поповнення і підтримки бази даних, та окреслив шляхи їх подолання.
Про розвиток освітнього сегмента інформаційного суспільства в Україні поінформував у своєму виступі М.З.Згуровський. Він наголосив, що Україна має глибокі традиції в розвитку кібернетики й інформатики, зупинився на законодавчій базі для забезпечення розвитку дистанційного навчання як складової інформаційного суспільства, розповів про розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в освіті й науці, продемонстрував структурну схему ДН в Україні, представив учасників віртуального університету і завдання проекту та згадав про можливість розв’язання задач з різних галузей знань за допомогою суперкомп’ютера Інституту кібернетики, використання мережі електронних бібліотек (їх близько 200, з них університетських – 100, інститутів НАНУ – 50). На закінчення доповідач навів приклад використання наявної дистанційної інфраструктури в телемедичному проекті моніторингу стану здоров’я працівників ЧАЕС і прилеглих територій. Дистанційні консультації надаються з Міжнародного центру телемедицини НТУУ “КПІ” за результатами обстежень, проведених на забруднених територіях і переданих у Центр. Підсумовуючи, М.З.Згуровський зазначив, що можливості України завжди відкриті для всіх учасників проекту ЮНЕСКО.
За підсумками виступів усіх іноземних гостей, вітчизняних фахівців та обговорення було прийнято відповідні рекомендації щодо прискорення впровадження технологій дистанційного навчання.