Основний фінансовий документ нашої держави – Держбюджет-2005 – називають соціальним, тобто спрямованим на покращення благополуччя громадян України – нас з вами. Оплата праці працівників бюджетної сфери та соціальні гарантії науково-педагогічних кадрів – ця тема не залишає байдужим жодного співробітника університету. Редакція “КП” звернулася до голови профкому співробітників В.І.Молчанова з проханням розповісти про поточний стан справ щодо фінансування вищої школи.

– Віталію Івановичу, чи житимуть студенти та співробітники університету краще? Які зміни відбулися, зокрема, в законодавчій базі?

– Було прийнято ряд нормативних документів, виконання яких має покращити стан освіти в цілому й університетської – зокрема. Перш за все, Президент України Віктор Ющенко підписав Указ “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні” від 04.07.05 №1013. Серед інших там є положення про:

– забезпечення поетапного підвищення розмірів оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників з метою приведення їх у 2006 р. у відповідність із вимогами ст.57 Закону України “Про освіту” (цією статтею передбачена автоматична індексація зарплат освітян за середнім рівнем доходів у народному господарстві. – Ред. );

– видання достатньої кількості навчально-методичної літератури, модернізацію матеріально-технічної бази загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів;

– розвиток державних навчальних закладів в обсязі не менше 10 відсотків від загального обсягу асигнувань на освіту;

– вирішення в установленому порядку питання щодо збільшення у 2006 та наступних роках бюджетних призначень для надання цільових пільгових державних кредитів громадянам для здобуття вищої освіти;

– опрацювання питання щодо підвищення з 1 січня 2006 р. розмірів стипендіального забезпечення студентів вищих навчальних закладів.

Також звернуто увагу на забезпечення ефективного використання інформаційних, зокрема мультимедійних та електронних засобів навчання, створення мережі інформаційного забезпечення сфери освіти, запровадження інтерактивних методів навчання.

– І як розвивалися події далі?

– Кабінет Міністрів України своєю постановою від 19.09.05 р. №934 затвердив Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.

– Які пункти включає цей Порядок?

– Він визначає механізм погашення кредиторської заборгованості Держбюджету особам, які в період із січня 1997 р. по серпень 2002 р. працювали на посадах педагогічних і науково-педагогічних працівників (у тому числі за сумісництвом) навчальних закладів та установ освіти. Зазначеним працівникам (працюючим, сумісникам, звільненим і пенсіонерам) суми надбавок за вислугу років нараховуються за період із січня 1997 р. по серпень 2002 р. залежно від стажу роботи відповідно до Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою КМ України від 31.01.01 р. №78, а допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки – за період із січня 1998 р. по серпень 2002 р. Виплати нараховуються за фактичний час роботи протягом зазначених періодів, виходячи з посадових окладів (ставок), установлених цим працівникам у місяці відповідного періоду.

Перша частина зазначених виплат (20% до кінця року) вже надійшла на рахунок університету, тож співробітники отримають відповідну частку реструктуризованої доплати найближчим часом.

– Усі співробітники з нетерпінням очікують підвищення оплати праці, обіцяного з 1 вересня.

Так, постановою КМ України №790 від 22.08.2005 р. передбачений перерахунок зарплат працівникам бюджетної сфери. Та повернімось трохи назад. Існує п останова КМ України №1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” зі змінами, зокрема, від 22 серпня 2005 р. У додатку до цієї постанови наведено Єдину тарифну сітку, яка включає 25 тарифних розрядів та тарифні коефіцієнти, що запроваджуються в три етапи. Перший етап – з 1 вересня поточного року. Приміром, першому тарифному розряду відповідає коефіцієнт – 1, десятому – 1,4; п'ятнадцятому – 1,97; двадцятому – 2,61 і двадцять п'ятому – 3,35. На сьогоднішній день посадовий оклад (тарифна ставка) працівника першого тарифного розряду складає 332 грн. на місяць.

Оскільки НТУУ “КПІ” має статус національного та фінансується окремим рядком із Держбюджету, відповідно до Указу Президента від 30.08.2004 р., передбачено підвищення вдвічі оплати праці працівникам університету порівняно з іншими державними ВНЗ (крім КНУ ім.Шевченка та НаУКМА). Крім того, за високі досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи та складність і напруженість у роботі працівникам можуть встановлюватися надбавки до посадових окладів у розмірі 50%, але таке обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ).

Нещодавно вийшов наказ Міносвіти і науки №557 про підвищення з 1 вересня посадових окладів працівникам сфери освіти – “Про порядок упорядкування умов праці та затвердження схем тарифних розрядів”.

Відповідно до розрахунків планово-фінансового управління НТУУ “КПІ” зарплата у співробітників професорсько-викладацького складу, всіх категорій навчально-допоміжного персоналу та спеціалістів збільшиться приблизно на 15%.

То все складається чудово?

– Я б так не сказав. На етапі підготовки наказу № 557 його візували представники профспілки працівників освіти і науки зі своїми доповненнями і зауваженнями. Але, як виявилося, редакція наказу, зареєстрованого в Мін'юсті, не відповідає редакції, погодженій з профспілками.

І що ж тепер робити?

– ЦК профспілки працівників освіти і науки 12.10.2005 р. надіслав звернення до міністра освіти і науки С.М.Ніколаєнка (за підписом голови ЦК профспілки Л.Сачкова). Там, зокрема, сказано: “ЦК профспілки працівників освіти і науки України змушений констатувати, що зареєстрований 3 жовтня 2005 р. у Міністерстві юстиції України наказ Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. №557 не відповідає погодженому з профспілкою”.

Зокрема, занижено розмір тарифного розряду за посадою професора з 21 до 19, за посадою доцента з 20 до 18, старшого викладача – з 18 до 17, викладача, асистента – з 17 до 16. У результаті цього посадовий оклад професора збільшено порівняно з розміром станом на 1 липня лише на 1 грн, а доцента – зменшено на 30 грн.

На 1-2 позиції зменшено тарифні розряди для керівників інститутів підвищення кваліфікації, завідувачів лабораторій. Занижено на 3-4 позиції тарифні розряди за посадами наукових працівників.

ЦК профспілки вважає такі дії незаконними і повідомляє, що змушений звернутися до Міністерства юстиції України з проханням відкликати підпис на погодження.

– Профспілки звернулися до Мін ' юсту?

– Так, ЦК профспілки підготував відповідні звернення до Мінпраці та соціальної політики та Мін'юсту України про відкликання погоджувального підпису.

– Відчувається, що профспілки, як завжди, на передньому краї відстоюють права “колег по цеху”.

– Завдання профспілкових лідерів – аналізувати нормативні документи: вносити рекомендації й доповнення, брати участь у переговорному процесі, шукати порозуміння з одночасним відстоюванням прав членів профспілки. Але коли переговори заходять у глухий кут – вдаємося, приміром, до пікетування урядових органів. Останні два “виходи” під стіни Кабміну і ВР пов'язані з нашою вимогою не зменшувати фінансування соціальних програм у Держбюджеті-2006 та повернути місту податки, заборговані Мінфіном з 1992 р.

До речі, як на даний час виконується ст.57 Закону України “Про освіту”?

– На жаль, наші зусилля щодо повного введення в дію норм цієї статті поки що не увінчалися успіхом. Нагадаю, її положення передбачають подвійний оклад від середнього в промисловості для науково-педагогічних працівників, а для інших фахівців він мав би дорівнювати середньому в народному господарстві. За звітами Мінстату, середня оплата праці в промисловості складає нині 1200 грн., а в освітян? Фактично закладам освіти держава виплачує 43-47% визначеного законом. І ті підвищення зарплат, які відбуваються останнім часом, практично “з'їдаються” інфляцією. І хоча політехніки дещо менше відчувають недофінансування, адже мають, як уже згадувалось, подвійні оклади, для профспілок боротьба за підвищення зарплат і введення в дію ст.57 Закону України “Про освіту” в повному обсязі залишається актуальною і на сьогодні.

Приємно констатувати, що співробітники та студенти нашого університету завжди тяжіли до демократичних засад у суспільстві та вирізнялися громадянською активністю. Тож закликаю всіх політехніків і надалі активно підтримувати заходи, що їх організовує профспілка.

Спілкувалася Н.Вдовенко